Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка та управління науково-технічним прогресом


Войтович Артем Ігорович. Вдосконалення управління оціночно-консультаційною діяльністю в інноваційній сфері: дисертація канд. екон. наук: 08.02.02 / НАН України; Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва. - К., 2003. : табл.



Анотація до роботи:

Войтович А.І. Вдосконалення управління оціночно-консультаційною діяльністю в інноваційній сфері. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 – економіка та управління науково-технічним прогресом. – Центр досліджень науково-технічного потенціалу і історії науки ім. Г.М. Доброва, Київ, 2003.

Дисертація присвячена проблемам організації оціночно-консультаційної діяльності в інноваційній сфері. В дисертації досліджені особливості діяльності експертів в інноваційній сфері, наведені результати дослідження малих і середніх підприємств, що надають послуги в інноваційній сфері, проаналізовані особливості взаємодії особи, що приймає інноваційні рішення, з експертами. Проаналізовані тенденції на ринку оціночно-консультаційних послуг.

Основні результати дослідження знайшли наукове та прикладне використання при організації оціночно-консультаційних заходів українськими інноваційними фірмами.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі підвищення ефективності оціночно-консультаційної діяльності в інноваційній сфері. Найважливіші наукові результати дисертаційної роботи полягають у наступному:

  1. Запропоновані і обґрунтовані нові підходи до організації управління оціночно-консультативною діяльністю в інноваційній сфері. Ці підходи полягають в поєднанні принципів наукової і науково-технічної експертизи та управлінського консультування, навчанні експертів виконанню оціночно-консультаційних робіт відносно інноваційних проектів, організації експертних груп з використанням принципів сучасного менеджменту підприємств. При цьому основою наукового обґрунтування виступали принципи наукової і науково-технічної експертизи, особливості інноваційної діяльності в перехідний період, сучасні методи надання консультаційних послуг.

  2. Запропоновані нові шляхи взаємодії експертів з особами, що приймають інноваційні рішення. Ці шляхи полягають у визначенні даними особами, всіх аспектів інноваційної ідеї (або інноваційного проекту) з урахуванням трьох складових (НДДКР, виробництво, комерціалізація) і відповідному виборі експертів (формуванні експертної групи), складанні стосунків з експертами, притаманних взаємодії клієнт-консультант, з урахуванням унікальних рис інноваційного проекту. Визначені шляхи дозволяють підвищити ефективність процесів упровадження інноваційних ідей в організаціях, сприятимуть зниженню невизначеності в ході прийняття інноваційних рішень з експертною підтримкою.

  3. На підставі визначених тенденцій зміни ролі експертів в перехідних умовах обґрунтовані нові критерії вибору експертів для виконання оціночно-консультативних робіт відносно інноваційних об’єктів. До нових критеріїв відносяться: компетентність експерта в суміжних областях, навички міжособового спілкування, міжнародна компетентність, здатність досягти взаєморозуміння з замовником оціночно-консультаційних послуг, здатність задіяти додаткові ресурси. Новизна критеріїв обумовлена специфікою інноваційної діяльності і процесами, що відбуваються на ринку оціночно-консультативних послуг, які були досліджені в дисертаційній роботі.

  4. Запропоновані нові шляхи вдосконалення управління груповою діяльністю експертів, задіяних в оціночно-консультативних роботах відносно інноваційних об’єктів. Ці шляхи полягають в модифікації мотиваційних засад участі експертів в оціночно-консультаційних роботах відносно інноваційних об’єктів, навчанні експертів виконанню таких робіт, зокрема, роботі в складі відповідних експертних груп, оцінці інноваційних об’єктів і формуванню рекомендацій для осіб, що приймають інноваційні рішення.

  5. Запропоновані нові можливості організації навчання експертів в інноваційній сфері з урахуванням багатодисциплінарності оціночно-консультаційних робіт в інноваційній сфері, потреби роботи у групах, необхідності поєднання трьох складових інноваційної діяльності – наукових досліджень, виробництва та ринкової реалізації.