Анотація до роботи:

Заєць І.М. Вдосконалення технології створення координатної основи для забезпечення загальнодержавного картографування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.24.01 – геодезія, Національний університет "Львівська політехніка", Львів, 2004.

В дисертації розглянуто та проаналізовано сучасний стан (структура і точність) Державної геодезичної мережі – ДГМ та основні напрямки її розвитку. Описана методика створення фундаментальної геодезичної мережі України з використання супутникових радіонавігаційних спостережень. На основі аналізу точності положення пунктів фундаментальної геодезичної мережі та ДГМ шляхом перетворення координат виявлено значні за величиною деформації існуючої ДГМ. Встановлено, що середня квадратична похибка переходу із системи координат 1942 р. до загальноземної становить близько 4-5 м, а помилки взаємного положення пунктів ДГМ у системі координат 1942 р. на відстанях 50-100 км можуть досягати 1 м і більше, що не дозволяє в багатьох випадках з необхідним рівнем точності виконувати геодезичну прив’язку до пунктів ДГМ чи інших спеціальних мереж, які будуються з використанням супутникових технологій. Проаналізовано декілька методів перетворення плоских прямокутних координат в локальному масштабі. Для локальних геодезичних мереж розроблено метод перетворення плоских прямокутних координат на основі конформного перетворення вільної мережі за способом Різаві. В результаті опрацювання матеріалів лінійно-кутових вимірювань та даних обробки СРНС запропоновано метод сумісного врівноваженя результатів польових спостережень для забезпечення більшої точності та однорідності координатної основи для загальнодержавного картографування. Розроблено та реалізовано технологічну схему побудови координатної основи на основі сумісного вирівнювання матеріалів класичного та супутникового визначень. Розроблену методику побудови координатної основи для задач загальнодержавного картографування апробовано на прикладі демаркації державного кордону України та впроваджено в підприємствах Державної служби геодезії, картографії та кадастру України.

У дисертації виконано узагальнення експериментальних досліджень, які дозволили розробити методику підвищення точності координатної основи на базі матеріалів раніше виконаних лінійно-кутових вимірювань та супутникових РНС в регіональному та локальному масштабах.

Основні наукові і практичні результати досліджень можна сформулювати так:

На основі створеної фундаментальної геодезичної мережі та окремих пунктів ДГМ 1-го класу за допомогою СРНС встановлено, що середня квадратична похибка переходу із системи координат 1942 р. до геоцентричної становить близько 4-5 м;

помилки взаємного положення пунктів ДГМ у системі координат 1942 р. на відстанях 50-100 км можуть досягати 1 м і більше, що не дозволяє в багатьох випадках з належним рівнем точності виконувати геодезичну прив’язку до пунктів ДГМ чи інших спеціальних мереж, які будуються з використанням супутникових приймачів GPS і ГЛОНАСС;

на території України створена, виключно методами космічної геодезії, а саме GPS-технології, нова високоточна каркасна геодезична мережа вищого порядку. Побудована мережа має високу точність взаємного положення пунктів, а також з субсантиметровою точністю узгоджується з реалізацією міжнародної системи координат ITRS (а саме ITRF2000).

розроблено метод перетворення плоских прямокутних координат на основі конформного перетворення вільної мережі за способом Різаві;

на основі опрацювання матеріалів лінійно-кутових вимірювань та даних обробки СРНС запропоновано метод сумісного врівноваженя результатів польових спостережень для забезпечення однорідності координатної основи для загальнодержавного картографування;

встановлено, що точність створюваної розробленою технологією геодезичної мережі у межах локальних регіонів є ефективною для задач загальнодержавного картографування;

із порівняльного аналізу точностей побудови координатної основи з використанням методики сумісного вирівнювання лінійно-кутових та супутникових вимірювань та традиційного використання методів СРНС встановлено, що для побудови координатної основи сантиметрової (дм) точності слід застосовувати запропонований метод .

розроблено та реалізовано технологічну схему побудови координатної основи з прямим використанням сумісного вирівнювання матеріалів класичного та супутникового визначень;

розроблену методику побудови координатної основи для задач загальнодержавного картографування апробовано на прикладі демаркації державного кордону України та впроваджено в підприємствах Державної служби геодезії, картографії та кадастру України.

Публікації автора:

1. Романишин П.О., Телятник А.О., Заєць І.М. Розвиток астрономо-геодезичної мережі в Україні // Вісник геодезії та картографії. – 1994 р. - №1. – с. 25-32.

2. Бондар А. Л., Заєць І.М. Кучер О.В. Стан та основні напрямки розвитку Державної геодезичної мережі України // Вісник геодезії та картографії. – 2001 р. - №3. – с. 17-23.

3. Заєць І.М. Про трансформування плоских прямокутних координат в геодезичних мережах // Вісник геодезії та картографії. – 2004 р. - №1. – с. 12-16.

4. Заєць І.М. Про один з можливих методів визначення параметрів переходу плоских прямокутних координат// Зб. матеріалів VIII Міжнародного науково-технічного симпозіуму “Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища – GPS і GIS-технології”, Алушта (Крим), 2003, с.38-42.

5. Кучер О.В., Заєць І.М., Стопхай Ю.А., Ренкевич О.В. Перетворення координат із державної геодезичної системи у світову систему WGS-84 // Вісник геодезії та картографії. – 2002 р. - №3. – с. 8-14.

6. Заблоцький Ф., Савчук С., Абрикосов О., Заєць І., Кучер О. Проблеми становлення перманентної GPS станції. // Зб. наукових праць «Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва», вид-во «Ліга-прес», Львів, 2001, с.78-84.

7. Kucher O., Stopkhay Yu., Cheremshynskyj M., Zajats I. The fundamental GPS network establishment in Ukraine /National report of Ukraine //EUREF publication N12. –2003. – p.310-312.