Необхідною умовою розв‘язання проблеми зниження собівартості будівництва в ринкових умовах є ефективне управління показниками витрат, що передбачає якісне здійснення функцій обліку, аналізу, контролю та регулювання. Існуючі методики, на яких базуються сучасні підходи до управління витратами, недосконалі, суперечливі і не здатні забезпечити ефективну реалізацію означених функцій управління витратами.
Існуючі підходи до групування елементів витрат в калькуляційні статті мають невизначений характер через відсутність єдиної методичної бази. Безперечно, що сформовані на механічному групуванні елементів витрат калькуляційні статті не несуть достатньо впорядкованої інформації (про самі елементи витрат), потрібної для ефективного управління цими ж витратами.
Не зважаючи на велику кількість наявних підходів до групування елементів витрат за класифікаційними ознаками, всі вони досить неадекватно характеризують елементи витрат. Їх же взаємодоповнюваність є примарною. Не забезпечуючи якісного впорядкування витрат, вони не дають необхідної інформації про місце виникнення, функціональне призначення та роль в процесі виробництва кожного елемента витрат, а тому також не можуть забезпечити ефективну реалізацію функцій управління витратами.
Формування методології управління витратами можливе лише за за умови виявлення та встановлення органічного взаємозв‘язку між економічними елементами витрат та елементами організаційної структури. Виявлено і встановлено, що елементи організаційної структури при реалізації своїх функцій є носіями елементів витрат. Такий взаємозв‘язок дозволяє підійти до розгляду питання управління витратами на основі організаційних структу, як до істинних носіїв витрат.
Дослідження підходів до розв‘язання задачі “проектування організацій” свідчить, що якісне впорядкування елементів організаційних структур можливо здійснити лише на основі нормативного підходу, який передбачає виділення в системі будь-якого ієрархічного рівня керуючої та керованої підсистем, а також основного, допоміжного та обслуговуючого виробництв і внутрішню системну організацію їх структурних елементів.
Методика групування витрат за економічними елементами розроблена на основі системного підходу і передбачає їх якісне впорядкування на всіх без винятку ієрархічних рівнях соціально-економічної системи (будівельної організації), а створена на її основі нормативна модель групування витрат за економічними елементами, визначаючи “місце”, “роль” та “функцію” кожного елемента витрат, дозволяє застосовувати її, а отже і ефективно здійснювати процес управління витратами, на всіх етапах реалізації інвестиційного проекту.
Розроблена нормативна модель групування витрат за економічними елементами дозволяє підійти до розв‘язання проблеми оптимізації показників витрат на основі методу динамічного програмування. Застосування цього методу в управлінні витратами робить цей процес управління потужним інструментом в руках менеджерів фірм, оскільки передбачає оперативне визначення оптимальної величини будь-якого елементу витрат на всіх етапах реалізації інвестиційного проекту.
Дослідження діяльності будівельних організацій доводить, що спорудження об‘єктів в сучасних умовах відбувається із залученням багатьох субпідрядників, що є свідченням роздрібненості будівельного виробництва. Наявність факту організаційної роздрібненості будівельного виробництва та, відповідно, розпорошеності витрат, дає об‘єктивні підстави стверджувати, що ефективність застосування методології управління витратами буде надзвичайно високою, оскільки вона передбачає зосередження всіх функцій управління витратами в єдиному центрі і їх направленість на досягнення основної мети діяльності – виготовлення дешевої та якісної продукції.
Практичне використання методології управління витратами в керованій (виробничій) підсистемі на етапі формування кошторисних показників собівартості дозволило розробити нову форму локального ресурсного кошторису, яка встановлює якісний взаємозв‘язок між елементами витрат.
Управління фактичними показниками витрат на основі розробленої автором методології дозволяє групувати показники витрат з визначенням їх залежності від елементів організаційної структури за ієрархічними рівнями та функціональним призначенням. Таке групування дає можливість значно підвищити ефективність здійснення менеджерами функцій обліку, контролю, аналізу та регулювання показників витрат.
Подальші дослідження проблеми зниження собівартості будівництва доцільно проводити в напрямі формування на основі розробленої автором методології базового нормативного (цілісного) комплексу програмних документів управління витратами, що дасть можливість повністю автоматизувати весь процес.
