У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування й вирішення актуального науково-практичного завдання з удосконалення процесу податкового регулювання національної економіки України, яке полягає в розробці економіко-організаційного механізму оподаткування господарських суб’єктів. Основні висновки та результати, які одержано у ході проведених досліджень, полягають у такому: 1. Аналіз розвитку систем оподаткування, зокрема податкового регулювання в Україні, а також в європейських країнах показує, що в ході державного економічного управління доведеться подолати ряд проблем для забезпечення сприятливих умов господарювання вітчизняних товаровиробників і зміцнення позицій національної економіки на світовому ринку. Виявлено такі основні проблеми: недостатня відповідність рівня оподаткування створенню стимулів виробництва, які б забезпечували сталий розвиток суб’єктів господарювання і, як наслідок цього, ухилення від сплати податків; неповна характеристика впливу податків на розвиток економіки; відсутність комплексного програмування використання оподаткування в економічному регулюванні; часті зміни нормативної бази оподаткування за відсутності відповідного економічного обґрунтування; невисока інтенсивність модернізації податкового регулювання. 2. Подано пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення організації податкового регулювання на базі стабілізації фінансового положення суб’єктів господарської діяльності. Визначено і скориговано вплив податків на економічні показники платників, економічні структури та національне господарство країни в цілому. Дослідження містить принципові положення зі стратегії розвитку податкового регулювання з урахуванням загальнодержавних інтересів і результативності секторів економіки. Висвітлено пріоритетні питання формування концепції вдосконалення податкового регулювання, підвищення його ефективності. 3. Аргументовано доцільність застосування у податковому регулюванні інноваційних технологій, які створюються за принципом адаптації до змінних умов господарювання платників і відповідності до сучасних досягнень економічної науки. Запропоновані теоретичні положення сприяють обґрунтованим змінам структури й механізму оподаткування. Новаторський підхід в оподаткуванні дає можливість забезпечити комплексне оновлення методологічної бази регулювання розвитку економіки. 4. Стан економіко-організаційного процесу податкового регулювання переважної більшості вітчизняних підприємств, як показали проведені у роботі дослідження, є незадовільним, а сам процес потребує вдосконалення, яке можливе за використання елементів податкового механізму з інструментами податкового регулювання. У роботі показано організаційні дії щодо забезпечення функціонування такого механізму. 5. Підґрунтям для визначення податкового навантаження підприємств повинно бути формування податкової площини. У зв’язку з цим в роботі під податковою площиною підприємства розуміється сукупність податкових платежів, передбачених податковою системою України, і нарахованих за конкретний звітний період. Податкова площина містить дві складники: – податкові зобов’язання, які нараховані, але фактично не сплачені до бюджету; – податкові зобов’язання, які фактично перераховані до бюджету. Для розрахунку показників податкового навантаження пропонується брати з податкової площини тільки ті податкові зобов’язання, які фактично перераховані до бюджету. 6.З’ясовано, що податкове регулювання як цілеспрямований вплив на значення (величину) економічних показників господарської діяльності шляхом встановлення, скасування, зміни загальнообов’язкових фіскальних зборів разом із інвестиційною, кредитно-грошовою, валютною політикою мають оздоровити «фінансовий клімат» національного товаровиробництва, що втілюється в аналізі господарської діяльності, податковому прогнозуванні, податковому плануванні, податковому контролюванні, а також формуванні інноваційних технологій. 7. Значна роль у податковому регулюванні належить інноваційним технологіям і потенціалу. Процес формування інноваційних технологій у податковому регулюванні складається з формулювання цілей, визначення плану проведення необхідних заходів, здійснення розрахунків витрат на розробки й ефекту, котрий має бути отриманий, пошуку вихідних даних, проведення дослідження, моделювання, оцінки результатів, пропонування рекомендацій. Інноваційним потенціалом у податковому регулюванні є сукупність наукових, технічних, організаційно-управлінських, фінансових ресурсів податкової системи, структура якої залежить від загального державного устрою й економічної політики, яка здійснюється. Серед основних напрямків інноваційних розробок можна вказати покращання механізму оподаткування, організації податкової служби. 8. У дослідженні для вибору «вектора» вдосконалення податкового регулювання застосовується показник рентабельності відносно витрат, який відображає сукупну дію всіх податків на загальну економічну ефективність платників. Обґрунтовано використання цього показника у розрахунках, пов’язаних із модернізацією у сфері податкових відносин, розробок, які визначають фактичні, максимально можливі й оптимальні пропорції між розміром податків і фінансовими результатами господарської діяльності. 9. Положення дисертаційного дослідження відповідають сучасному напрямку трансформації економічних процесів, яка відбувається в країні, охоплюють основні особливості податкового регулювання і державного управління розвитком національного господарства. | 