У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у розробці теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування валютно-курсової політики та прогнозування валютного курсу в Україні в умовах економічного зростання. Результати проведеного дослідження дають можливість зробити такі висновки і пропозиції: 1. Визначено, що валютно-курсова політика виступає на національному рівні органічною складовою монетарної (грошово-кредитної) політики, і використовує методи та інструменти як безпосередньо валютної, так і монетарної політики. Подано авторське визначення валютно-курсової політики, яка розглядається як комплекс нормативно-правових, прогнозних, регулюючих та контролюючих заходів центрального банку щодо управління валютним курсом з метою досягнення цілей економічної політики держави. Дослідження функціонування механізму валютно-курсової політики дозволило визначити її основні цілі, а також методи її реалізації, до яких відноситься валютне регулювання, прогнозування валютного курсу і валютний контроль. 2. Розроблено алгоритм прогнозування валютного курсу, який передбачає декілька етапів: І - формулювання теорії чи гіпотези; ІІ - розробка економетричної моделі для перевірки цієї гіпотези; ІІІ - оцінка параметрів обраної моделі; ІV - перевірка моделі, статистичні висновки; V - прогнозування на основі отриманої моделі; VI - співставлення результатів прогнозних розрахунків на основі моделі з фактичними даними, коригування і уточнення моделі. 3. Визначено, що в умовах функціонування гривні валютно-курсова політика пройшла адаптаційний, кризовий етапи та знаходиться на стабілізаційному етапі розвитку. Виявлено, що вплив чинників на формування курсу гривні протягом стабілізаційного етапу кардинально відрізнявся від попередніх внаслідок поліпшення макроекономічної ситуації та початку економічного зростання. На цьому етапі чинниками, які підвищували курс національної валюти, виступали позитивне сальдо торговельного балансу, приплив іноземних інвестицій, відносна збалансованість держбюджету, зниження зовнішнього боргу, низька інфляція, зростання реального ВВП. У бік зниження на курс гривні здійснювали вплив м’яка монетарна політика НБУ і, зокрема, зниження облікової ставки та нормативу обов’язкового резервування, а також зростання високими темпами грошової маси у обігу внаслідок великої емісії грошової бази та зростання грошового мультиплікатора. 4. Доведено, що перехід у 2000 р. від режиму валютного коридору до плаваючого курсу був обумовлений у першу чергу неможливістю подальшої підтримки курсу гривні у межах валютного коридору за рахунок валютних резервів НБУ, а також необхідністю внесення змін у валютно-курсову політику, що обумовлене позитивними зрушеннями в економіці України. 5. Досліджено, що в умовах стабільності номінального курсу гривні динаміка реального валютного курсу та цінової конкурентоспроможності вітчизняної економіки визначається переважно коливаннями рівня внутрішніх цін. За цих умов підтримка цінової конкурентоспроможності повинна здійснюватись за рахунок суттєвого зниження темпів інфляції, а не шляхом девальвації курсу гривні. Обґрунтовано, що девальвація здійснює короткостроковий вплив на цінову конкурентоспроможність вітчизняного експорту на зовнішніх ринках і не призводить до ефективного розвитку зовнішньоторговельної діяльності, оскільки залишає незмінною структуру зовнішньої торгівлі, в якій найбільше місце займає експорт сировини та імпорт енергоносіїв. 6. Обґрунтовано необхідність зміни пріоритетів валютно-курсової політики та переходу від девальвації до помірної ревальвації курсу гривні. Реалізація такої валютно-курсової політики забезпечить здешевлення виробництва вітчизняного експорту внаслідок зменшення вартості імпорту енергоносіїв та машин і обладнання, які необхідні для інноваційного розвитку національної економіки. Це також забезпечить зниження інфляції, зміцнення інвестиційного потенціалу, зменшить витрати на обслуговування зовнішнього боргу, що створить економічні передумови інтеграції України до Європейського союзу. 7. Розроблено модель прогнозування номінального курсу гривні, яка враховує вплив основних чинників, які діяли протягом 2000-2002 рр., на динаміку номінального курсу гривні до долара США. Статистичні оцінки розрахованих коефіцієнтів моделі підтверджують достовірність і точність її параметрів, модель відповідає всім статистичним і змістовним критеріям. Модель може бути використана для практичних прогнозних розрахунків при обґрунтуванні валютно-курсової політики, що підтверджено результатами її апробації на прикладі 2003 р. 8. Обґрунтовано доцільність переходу в регулюванні валютного курсу гривні від встановлення індикативних показників на основі розробки сценарних прогнозів до таргетування курсу гривні, методологія якого передбачає: офіційне проголошення середньострокового цільового орієнтиру номінального курсу гривні; визнання Національним банком України офіційних зобов’язань щодо дотримання проголошеного цільового показника курсу гривні; використання економетричних моделей як інструменту обґрунтування цільових показників валютного курсу; підвищення відкритості, інформаційної доступності і прозорості валютно-курсової політики. 9. Доведено, що застосування в Україні політики таргетування валютного курсу повинно доповнюватись запровадженням валютного режиму “цільової зони” коливань курсу гривні, який представляє собою визначений і офіційно проголошений Національним банком діапазон коливань номінального курсу гривні відносно встановленого для нього цільового показника, досягнення якого буде забезпечуватись заходами монетарної та валютно-курсової політики. Визначено, що встановлення меж цільової зони ±1% відносно цільового показника валютного курсу підвищить прозорість та прогнозованість заходів валютно-курсової політики, дозволить усунути різкі коливання обмінного курсу, сприятиме подальшій стабілізації національної грошової одиниці, розвитку грошового, валютного та фондового ринків за рахунок зменшення їх ризиковості та послаблення ажіотажної складової попиту на іноземну валюту. 10. Розроблено та апробовано методологічний інструментарій політики таргетування курсу гривні, який включає: офіційне встановлення і проголошення цільових показників ревальвації номінального курсу гривні з горизонтом таргетування у 12-18 місяців; запровадження відповідного валютного режиму – “цільової зони” коливань номінального курсу гривні; офіційне встановлення меж цільової зони курсових коливань ±1%, що складає ±5 коп. до дол. США впродовж всього горизонту таргетування; визначення нормативного приросту грошової маси, як інструмента, який має забезпечувати досягнення встановлених цільових показників курсу гривні. 11. Розроблено методику визначення обсягу грошової маси, що узгоджується з цільовими показниками валютного курсу гривні. Методика передбачає нормативне прогнозування зростання грошових агрегатів при визначених цільових показниках валютного курсу. Реалізація прогнозу здійснюється на основі розробленої прогнозної моделі номінального курсу гривні. |