У дисертації наведені дані і нове вирішення наукової задачі сучасного акушерства – зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з прееклампсією при попередній гестації на основі вивчення в них клініко-гемодинамічних особливостей, функціонального стану ВНС, центральної гемодинаміки та ФПК, а також розробки і упровадження реабілітаційних лікувально-профілактичних заходів. Перенесена під час гестації прееклампсія є істотним фактором ризику розвитку патології репродуктивної системи: порушень менструального циклу (12,0%) і соматичної захворюваності; нейроциркуляторної дистонії (12,0%) і гіпофункції щитоподібної залози (10,0%). Вагітність у жінок з прееклампсією при попередній гестації супроводжується високою частотою раннього переривання (8,0%) з приводу діагностування аномалій розвитку плода і мимовільних викиднів (по 4,0%), а також значним рівнем анемії вагітних (60,9%), прееклампсії (52,2%); ПН (52,2%) і бактеріального вагінозу (32,6%). У вагітних з прееклампсією при попередній гестації погіршується стан плода, що проявляється змінами КТГ, УЗД та характеризується розвитком плацентарної недостатності у 52,2% пацієнток із затримкою розвитку плода у 32,6% жінок. Розродження жінок з прееклампсією при попередній гестації відбувається на фоні високої частоти передчасного розриву плодових оболонок (45,7%), дистрес-синдрома плода (47,8%), аномалій пологової діяльності (41,3%) і передчасного відшарування плаценти (8,7%), що призводить до значного рівня передчасних пологів (13,1%) і кесаревих розтинів (39,1%). Перинатальні наслідки розродження жінок з прееклампсією при попередній гестації характеризуються високою частотою перинатальної смертності (анте- 21,7; інтра- 21,7 і постнатальної – 21,7), середньо-тяжких форм асфіксії (21,7%), інтраамніального інфікування (10,9%) і постгіпоксичної енцефалопатії (27,9%). Стан ВНС у жінок з прееклампсією при попередній гестації характеризується розвитком стресової ситуації з підвищеною стомлюваністю, порушенням сну і тривожністю. Регуляція серцевого ритму відбувається в умовах автономного контуру з наступною вираженою напругою регуляторних механізмів, що виявляються централізацією керування серцевою діяльністю і різким підвищенням активності симпатичної і парасимпатичної нервової системи. Під час наступної вагітності ці зміни носять прогресуючий характер. Розроблено реабілітаційні і лікувально-профілактичні заходи для жінок з прееклампсією при попередній гестації, що включали призначення прегравідарної підготовки (гормональні контрацептиви, коректори метаболізму і комплекси вітамінів-мінералів) та профілактику акушерських і перинатальних ускладнень (коректори метаболізму і комплекс вітамінів-мінералів). Запропоновані реаблітаційні і лікувально-профілактичні заходи у жінок з прееклампсією при попередній гестації дозволяють знизити рівень стомлюваності, порушень сну і тривожності, а також знизити активність симпатичної і парасимпатичної нервової системи. Використання запропонованих реабілітаційних і лікувально-профілактичних заходів у жінок з прееклампсією при попередній гестації дозволяє знизити частоту переривання вагітності до 20 тижнів у 4 рази; прееклампсії при даній вагітності – в 3,6 рази; ПН в 2 рази; передчасних пологів – в 3,2 рази; дистрес-синдрома плода в пологах у 2,3 рази; аномалій пологової діяльності – у 2 рази; кесаревих розтинів – в 1,9 рази; середньо-тяжких форм асфіксії новонароджених – у 3,6 рази; постгіпоксичної енцефалопатії – у 3,2 рази і перинатальних втрат – у 3,2 рази.
Практичні рекомендації 1. Вагітні, які при попередній вагітності мали прееклампсію є групою високого ризику акушерської та перинатальної патології. 2. Лікарям жіночих консультацій з метою зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з прееклампсією при попередній гестації доцільно: оцінювати стан ВНС до і під час вагітності; використовувати гормональні контрацептиви останнього покоління (логест, сілест, фемоден) на етапі планування сім’ї і прегравідарної підготовки; профілактично застосовувати препарати кратал і магне-В6 в загальноприйнятих дозуваннях на етапі прегравідарної підготовки і впродовж гестаційного періоду в такі терміни: 10-12 тиж.; 20-22 тиж.; 30-32 тиж. і 37-38 тиж. |