1. Відмінність біологічного потенціалу мякої і твердої пшениць характеризують такі показники різноякісності насіння: - для мякої пшениці характерні близькі показники високої якості насіння, сформованого на стеблах першого і другого порядку та фракцій насіння 2,5-3,0 і > 3,0мм. - для твердої пшениці характерні показники високої якості насіння, сформованого на стеблах першого порядку та фракції насіння > 3,0мм. 2. Польова схожість вихідного насіння була найвищою за умов сівби 15 і 25 вересня. Норми висіву не мали істотного впливу на польову схожість вихідного насіння. Вологозарядка сприяла підвищенню (до 5%) польової схожості насіння. 3. Сівба з 15 вересня до 5 жовтня не мала істотного впливу на зміну показників енергії проростання, лабораторної схожості і сили початкового росту вирощеного насіння у сортів мякої пшениці. У сорту твердої пшениці Дніпряна названі показники були кращими у варіантах сівби 25 вересня і 5 жовтня. 4. Найменшою загибель рослин у весняно-літній період вегетації виявилася за сівби 25 вересня. Зрошення сприяло кращому виживанню рослин, особливо за висіву 3,0 і 5,0 млн. схожих насінин на гектар. За строків сівби 15 і 25 вересня площа листкової поверхні у всіх сортів найбільша у фази виходу у трубку і колосіння, а за строку сівби 5 жовтня – у фазу наливу зерна. Зрошення сприяє підвищенню площі листкової поверхні у м'якої пшениці в 1,7 – 2,0 рази, а у пшениці твердої – в 1,3-1,5 рази. 5. Строки сівби і норми висіву мали певний вплив на структуру стеблостою у посівах озимої пшениці. За сівби 15 вересня формується фітоценоз, в якому переважна більшість (> 75%) рослин з двома і трьома продуктивними стеблами. Сівба у більш пізні строки і збільшення норми висіву з 3,0 до 7,0 млн/га призводить до зменшення кількості трьохстеблових рослин і збільшення – одностеблових. Зрошення сприяє значному збільшенню трьохстеблових рослин. 6. У всіх досліджуваних сортів найвища врожайність одержана за сівби 25 вересня. При відхиленні від оптимального строку врожайність у різних сортів знижувалася у межах 2,1 – 20,2 ц/га. При відхиленні у бік раннього (15.09) строку найменшою мірою знижувалася урожайність сортів мякої пшениці Одеська 162, Альбатрос одеський, а при відхиленні в бік більш пізнього строку (5.10) – у сортів Херсонська безоста, Юна, Херсонська 86, Херсонська 99, Куяльник та сортів твердої пшениці Айсберг одеський і Дніпряна. Умови зрошення сприяли підвищенню врожайності за оптимального строку сівби у середньому по сортах на 12,7 ц/га. 7. Найвищу врожайність зерна незалежно від умов вологозабезпеченості сорти озимої мякої пшениці формували за норми висіву 5,0-7,0 млн/га. Виключення склав сорт Альбатрос одеський, найвищу врожайність якого було отримано за норм висіву 3,0 і 5,0 млн. схожих насінин на гектар. Умови зрошення сприяли підвищенню врожайності озимої мякої пшениці залежно від варіантів досліду на 8-13ц/га. Для озимої твердої пшениці в умовах зрошення найвища врожайність сорту Айсберг одеський формувалася за сівби нормою 5,0 млн. схожих насінин на гектар – 57,6 ц/га, а напівкарликового сорту Дніпряна – за сівби нормою 7,0 млн/га – 59,7 ц/га. На ділянках без зрошення обидва сорти показали найвищу врожайність за норми висіву 7,0 млн/га – відповідно 40,2 і 42,3 ц/га. 8. Строк сівби 25 вересня виявився найкращим для формування якісного зерна за всіма показниками. Збільшення норми висіву з 3,0 до 7,0 млн. схожих насінин на гектар призводило до зменшення вмісту білка і клейковини. 9. Найвища врожайність насіння сортів мякої і твердої пшениці в умовах зрошення і без зрошення формувалася за посіву 25 вересня: у Херсонської безостої на зрошенні 46,1 ц/га, без зрошення – 39,1 ц/га; у Дніпряни відповідно 40,3 і 25,7 ц/га. 10. Найбільший вихід (72,5 – 76,5%) і максимальна врожайність (44,5 – 48,8 ц/га) насіння озимої пшениці одержані за висіву 7,0 млн. схожих насінин на гектар. 11. Результати математичного аналізу показали що: - більш суттєвий вплив на рівень урожайності озимої пшениці мав фактор строків сівби, коефіцієнт множинної кореляції якого в залежності від сорту був сильним і середнім, а для норм висіву - слабким і середнім; - розроблені моделі із задовільною точністю описують урожай зерна озимої пшениці і тому можуть використовуватись для складання прогнозу його рівня, залежно від параметрів факторів, які вивчали на фоні високої агротехніки. 12. Рентабельність товарного зерна без поливу вища, ніж на зрошенні. При вирощуванні насіння на зрошуваних ділянках економічно більш вигідно вирощувати товарне зерно і насіння пшениці мякої і твердої за посіву 25 вересня нормою 5,0-7,0 млн. насінин на гектар. 13. Для забезпечення достатньої біологічної стійкості посівів і високої урожайності зерна і насіння, сорти озимої мякої і твердої пшениці у виробничих умовах на півдні України рекомендується висівати у строк 25 вересня. При проектуванні структури посівних площ зі значним відсотком озимої пшениці починати сівбу з раннього строку (15.09) слід сортами м’якої пшениці Одеська 162 та Альбатрос одеський, а в більш пізні строки (5.10) сортами м’якої пшениці Юна, Куяльник та сортами твердої пшениці, які досліджували. Сівбу проводити такими нормами: - насіннєві посіви всіх сортів, що вивчали мякої і твердої пшениці як на неполивних землях, так і на зрошуваних – 7,0 млн.шт/га; - мякої пшениці на зерно незалежно від умов вологозабезпеченості - 5,0-7,0 млн/га; сорт Альбатрос одеський - 3,0 – 5,0 млн.шт/га; - твердої пшениці на зерно в неполивних умовах – 7,0 млн.шт/га, а на зрошенні – сорт Дніпряна – 7,0 млн.шт/га, сорт Айсберг одеський – 5,0 млн.шт/га. |