Проведено дослідження, аналіз та узагальнення впливу систематичного застосування добрив на родючість дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту, продуктивність та якість картоплі, що дає можливість стверджувати: 1. Тривале застосування добрив (1967-1999 р.р.) у сівозміні сприяє підвищенню родючості дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту. За період п’яти ротацій вміст рухомого фосфору зріс із 4.0 (на час закладення досліду) до 21 мг/100г грунту, рухомого калію із 3.0 до 7,8 мг/100 г грунту при внесені помірних доз мінеральних добрив. Кількість гумусу не зросла і була на рівні 0,80-1,02%, вміст загального азоту збільшився від 0,040% до 0,060-0,069%. 2. Добрива позитивно впливали на ріст та розвиток картоплі. Так, у фазі цвітіння площа листкової поверхні при застосуванні сидератів + N100P60K100 становила 50,8 тис. м2/га, при площі листя на контролі без добрив 19,2 тис. м2/га, тобто збільшилась у 2,7 раз. 3. В середньому за 1996-1999 роки урожайність бульб на варіанті з внесенням 60 т/га гною та мінеральних добрив N100P60K100 становила 234 ц/га, при врожаї на контролі 124 ц/га. Застосування сидератів – суміші озимого жита та редьки олійної у поєднанні з мінеральними добривами в нормі N100P60K100 забезпечило 233 ц/га бульб картоплі. Підвищення норми мінеральних добрив до N150Р90К150 на фоні 60 т/га гною було економічно не виправданим. 4. При застосуванні органічних та мінеральних добрив вміст крохмалю та сухої речовини знижується відносно контролю без добрив, хоча вихід їх на варіантах з внесенням добрив з одиниці площі підвищується. Так, на варіанті з поєднанням сидератів та N100P60K100 вміст крохмалю становив 14,1% при виході з одиниці площі 33,1 ц/га. Без застосування добрив бульби містили 15,5% крохмалю і з одиниці площі отримали 19,1 ц/га крохмалю. 5. Внесення органічних і мінеральних добрив позитивно впливало на вміст білка у бульбах картоплі. На варіанті із застосуванням 60 т/га гною та N100P60K100 вміст білка становив 6,2%, а на контролі 5,6% на суху речовину бульб. 6. На вміст незамінних амінокислот білка картоплі значний вплив мають погодні умови. За 1996-1999 рр. досліджень їх вміст коливався в межах 102-353 мг/г білка, при вмісті у ідеальному білку 360 мг/г. У вологі роки 1997-1998 вміст незамінних амінокислот становив 102-273, тоді як у посушливому 1999 – 264-353 мг/г білка. На удобрених варіантах відмічається тенденція до підвищення вмісту незамінних амінокислот білка. Так, в середньому за чотири роки їх вміст на контролі без добрив становив 239 мг/г білка. Поєднання 60 т/га гною та N100P60K100 забезпечило вміст незамінних амінокислот 253 мг/г білка, сидерати та N100P60K100 підвищували їх вміст до 261 мг/г білка. Найбільший відсотковий вміст незамінних амінокислот білка картоплі в умовах дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту належить лізину, фенілаланіну, тирозину, триптофану. Лімітуючими харчову цінність виявилися ізолейцин, лейцин, метіонін + цистин, треонін та валін. 7. Вміст нітратів у бульбах картоплі в середньому за 1996-1999 рр. не перевищував допустимих (120 мг/кг) концентрацій NO3 в бульбах майже на всіх варіантах досліду. 8. Вміст вітаміну С у бульбах підвищувався при поєднанні сидератів та мінеральних добрив в дозі N100P60K100 і перебуває на рівні 29,6 мг % на сиру речовину бульб. 9. На удобрених варіантах вміст ліпідів у бульбах картоплі знижувався і знаходився в межах 0,37-0,91 % на суху речовину при вмісті на контролі без добрив 1,05 % на суху речовину. 10. При застосуванні добрив кількість редукованих цукрів у бульбах зростала і перевищувала в деяких випадках гранично допустимі параметри їх вмісту по придатності до переробки на напівфабрикати. Так, при внесенні гною 60 т/га + N100P60K100 вміст редукованих цукрів у бульбах становив 0,46 % на суху речовину, при вмісті їх на контролі 0,19 % на суху речовину. 11. Застосування сидератів сприяло зниженню ураження бульб картоплі ризоктоніозом та паршею звичайною. На варіанті із застосуванням сидератів + N100P60K100 ураження ризоктоніозом та паршею звичайною становило 19% та 11%, а при внесенні 60 т/га та N100P60K100 – 23% та 14% відповідно, на контролі 24 та 21%. 12. Встановлено високу економічну ефективність органічних та мінеральних добрив. Умовно чистий прибуток підвищувався з підвищенням доз мінеральних добрив. Так, при внесенні на фоні 60 т/га гною мінеральних добрив в нормі N60P40K60 чистий прибуток становив 9607 гривень, при застосуванні N100P60K100 – 10684 гривні, а поєднання N100P60K100 із сидератами – 11070 грн. На контролі без застосування добрив чистий прибуток становив 3873 гривні. Найнижчу собівартість вирощування ранньої картоплі отримано при поєднанні сидератів та мінеральних добрив в нормі N100P60K100 – 32 грн./ц, при найвищому рівні рентабельності по досліду – 146%. Рентабельність без застосування добрив становила 64%. |