Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Геолого-мінералогічні науки / Геохімія


Татарінова Олена Олександрівна. Уран-свинцевий вік гранітоїдів в обрамленні зеленокам'яних поясів Приазовського мегаблоку: дисертація канд. геол. наук: 04.00.02 / НАН України; Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення. - К., 2003. - 19 с.



Анотація до роботи:

Татарінова О.О. “Уран-свинцевий вік гранітоїдів в обрамленні зеленокам’яних поясів Приазовського мегаблоку”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.02 – геохімія. Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України. Київ, 2003.

Дисертація присвячена геохронологічному розчленуванню гранітоїдів в обрамленні зеленокам’яних поясів Приазовського мегаблоку. На Гуляйпільському блоці вперше виділено низькокалієві гранітоїди діорит-тоналіт-тронд’ємітової асоціації з мінімальним віком 2,95–2,89 млрд років, які подібні до гранітоїдів TTГ серій граніт-зеленокам’яних областей. На відміну від них, гранітоїди добропільського комплексу є колізійними. Вперше встановлено вік кварц-плагіоклазових метапорфірів (3,16 млрд років) та плагіогранітів в Сорокинській ЗС (>2,95 млрд років), на підставі чого обгрунтовано одночасне формування Сорокинської ЗС та зеленокам’яних поясів Середньопридніпровського мегаблоку. Встановлено архейський вік інтрузій габро і діоритів обіточненського комплексу на Салтичанському антиклінорії (2,91–2,85 млрд років). Каратюцький і Каратиський масиви, що раніше корелювались з мезоархейським шевченківським комплексом, згідно з отриманими геохронологічними даними, утворились в палеопротерозої 2,1 млрд років тому. З’ясовано, що в області зносу метатеригенних порід Гуляйпільської структури переважали гранітоїди віком близько 2,9 млрд років. Отримані нові геохронологічні дані про вікове положення граніт-зеленокам’яних асоціацій Косивцівської та Сорокинської ЗС є підставою для внесення суттєвих змін до стратиграфічної схеми Приазовського мегаблоку, а також для нової інтерпретації деяких теоретичних питань геології Українського щита. Найбільш вагомим з них є висновок про одночасне формування зеленокам’яних поясів віком 3,2-3,0 млрд років на Приазовському та Середньопридніпровському блоках, що свідчить про відсутність великих горизонтальних переміщень цих блоків у мезоархеї.

У дисертації наведено результати нових оригінальних ізотопних та геохімічних досліджень гранітоїдів в обрамленні зеленокам’яних поясів Приазовського мегаблоку. Одержані дані, дозволили вперше виділити вікові етапи у формуванні зеленокам’яних поясів Західно-Приазовського блоку і виконати їх хроностратиграфічну кореляцію з добре вивченими аналогічними структурами на Середньопридніпровському мегаблоці Українського щита. Головні висновки, які витікають з викладеного матеріалу, зводяться до наступного:

1. Мезоархейські зеленокам’яні пояси на Приазовському і Середньопридніпровському мегаблоках формувалися одночасно.

2. Сорокинська та Косивцівська ЗС – континентальні рифтогенні структури. Для Сорокинської ЗС характерний бімодальний вулканізм та наявність кластогенного циркону палеоархейського віку в метатеригенних породах. В інтрузіях колізійних гранітоїдів добропільського комплексу, що перетинають Косивцівську ЗС, присутній ксеногенний циркон, який за мінералогічними характеристиками належить палеоархейському грануліто-гнейсовому комплексу. Зеленогайська та Новогорівська зеленокам’яні структури, розташовані на периферії Західно-Приазовського блоку, за характером вулканізму схожі до острівнодужних утворень. Істотні петрохімічні відмінності перидотитових і піроксенітових коматіїтів одновікових зеленокам’яних поясів Приазовського і Середньопридніпровського мегаблоків свідчать, ймовірно, про їхню різну геологічну історію в палеоархеї.

3. На Гуляйпільському блоці виділяються низькокалієві гранітоїди діорит-тоналіт-тронд’ємітової асоціації з мінімальним віком 2,95–2,89 млрд років, подібні за петрохімічними характеристиками до гранітоїдів TTГ серії граніт-зеленокам’яних областей. Мезоархейські гранітоїди Гуляйпільського блоку розчленовуються на добропільський, зеленівський* та шевченківський комплекси.

5. Формування магматичних порід обіточненського та шевченківського комплексів на Салтичанському антиклінорії пов’язано із формуванням мантійного плюму 2,91–2,80 млрд років тому.

6. Каратюцький і Каратиський масиви, що раніше корелювалися з мезоархейським шевченківським комплексом, за нашими геохронологічними даними, сформувалися в палеопротерозої близько 2,1 млрд років тому. Нові дані про протерозойський вік плагіогранітів на суміжному із Салтичанським антиклінорієм західному борті Мангуського синклінорію свідчать про тектонічну природу межі між цими структурами.

7. В області зносу метатеригенних порід Гуляйпільської структури і верхньої частини розрізу Сорокинській ЗС переважали породи мезоархейської граніт-зеленокам’яної асоціації. Це вказує на їх перспективність на пошуки докембрійських розсипних родовищ благородних металів.