В дисертації вирішено важливе науково – практичне завдання щодо наукового обґрунтування теоретичних положень, методичного та практичного забезпечення управління стійким функціонуванням підприємства переробної промисловості - суб'єкта ЗЕД: 1. Аналіз сучасного та прогнозування майбутнього стану зовнішньої торгівлі, збитковості підприємств України та Харківської області дозволили виявити та обґрунтувати: наявність залежності між темпами зростання ВВП та темпами зростання ЗТ; тенденції зміни експорту у ВВП України, як-то: в останні роки знаходиться на рівні 38% - 41%. Було доведено, що продукція машинобудівної галузі посідає вагоме місце в експорті України - на рівні 14 - 17 % , а у Харківській області - на рівні 64 - 67 % що дозволяє зробити висновок про суттєвість впливу продукції машинобудування на темпи зростання експорту України та провідне місце у темпах зростання експорту Харківської області. 2. Розвиток економічних відносин на сучасному етапі та стрімке збільшення обсягів зовнішньої торгівлі обумовлює необхідність практичного впровадження теоретичних положень управління стійким функціонуванням на рівні підприємства. Аналіз існуючих підходів та теоретичних положень до сутності управління підприємством, виходячи із завдань забезпечення стійкості, враховуючи значення зовнішньоекономічного аспекту діяльності підприємства переробної промисловості, дозволяє уточнити визначення поняття управління його стійким функціонуванням на зовнішніх ринках, за яким управління являє скоординовану діяльність, що полягає у керуванні організацією, виходячи із засад стійкого функціонування, в результаті якого створюється можливість підприємства зберігати свою життєдіяльність в результаті певних дій по її забезпеченню для досягнення встановлених цілей на зовнішніх та внутрішніх ринках. 3. На підставі аналізу сучасних підходів, специфіки процесів до забезпечення стійкого функціонування підприємств – суб’єктів ЗЕД було розроблено теоретичні положення побудови системи управління стійким функціонуванням, згідно з якими забезпечення ефективної роботи управлінської структури було запропоновано на підставі побудови спеціальної підсистеми забезпечення стійкого функціонування - підрозділу забезпечення стійкості (ПЗС). Особливістю підсистеми є поєднання двох середовищ: внутрішнього та зовнішнього. Обґрунтовані теоретичні положення є підґрунтям для подальших досліджень та основою щодо вирішення проблеми забезпечення стійкості підприємств – суб’єктів ЗЕД. Удосконалені теоретичні положення мають практичне значення для керівників при прийнятті тактичних та стратегічних управлінських рішень. 4. На підставі аналізу методичних підходів щодо розрахунку узагальнюючих показників оцінки стійкості підприємства було запропоновано методичний підхід щодо оцінки рівня стійкості підприємства – суб’єкта ЗЕД, згідно з яким було визначено та обґрунтовано необхідність та важливість врахування зовнішньоекономічного аспекту діяльності підприємства. За проведеними розрахунками та отриманими значеннями узагальнюючого показника було визначено інтервали зміни рівня стійкості, що дозволило визначити стан підприємств машинобудівної галузі та хімічного виробництва, що досліджувалися, за роками та сформулювати проблему низького рівня стійкості підприємства – суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності переробної промисловості. 5. Побудована структурно – функціональна модель управління стійким функціонуванням підприємства – суб’єкта ЗЕД дозволяє забезпечувати регулювання параметрів управління ним і в значній мірі скорочує вплив чинників невизначеності на точність ухвалених управлінських рішень щодо забезпечення стійкого функціонування та, в цілому, істотно підвищує фінансово – економічний стан підприємства. 6. Розроблено методичний підхід реагування підприємства – суб’єкта ЗЕД на загрози стійкому функціонуванню у зовнішньому та внутрішньому середовищі, який на відміну від існуючих базується на кількісному оцінюванні ступеня небезпечності загроз, що уможливлює своєчасне, відповідне, зменшення витрат на реагування підприємства на ідентифіковані загрози його стійкому функціонуванню. 7. Доведено, що впровадження на підприємстві - суб'єкті ЗЕД інновацій щодо управління стійким функціонуванням потребує заходів, які передбачають зміни у структурі, кадровому та фінансовому забезпеченні для підвищення надійної роботи у відповідності до специфічності ринків збуту, виду, організаційно – правової форми підприємства. Оцінку ефективності пропозицій щодо ефективності впровадження інновацій для забезпечення стійкого функціонування пропонується здійснювати на підставі розрахунку показника економічної ефективності управління стійким функціонуванням підприємства – суб’єкта ЗЕД. |