У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання вироблення системи управлінських рішень щодо зміцнення законності в діяльності органів внутрішніх справ адекватної сучасним умовам. Питання подальшого зміцнення законності і правопорядку завжди залишається головним завданням усієї системи правоохоронних органів України. Неухильне дотримання законів, глибоке вкорінення демократичної законності набуває ще більшого значення в умовах демократичної розбудови і розвитку нашої державності, самоврядування народу, забезпечення соціальної справедливості й непорушності конституційних прав і свобод громадян. Здійснення адміністративної реформи і відповідних правових інновацій є важливою запорукою успішності антикризової політики, яку проводить політичне керівництво України. У зв’язку з цим необхідна послідовна перебудова роботи прокуратури, міліції, судів, інших правоохоронних органів, оптимізація і раціоналізація їх структури. Вони повинні бути прикладом найсуворішого дотримання правопорядку, надійно захищати інтереси громадян і, водночас, рішуче припиняти антигромадські явища, вести непримиренну боротьбу зі злочинністю й іншими правопорушеннями. Отримані результати можуть бути сформульовані у вигляді ряду положень теоретичного характеру: Законність — це особливий режим або процес функціонування органів та підрозділів, діяльності їх працівників і посадових осіб, суть якого полягає у неухильному дотриманні й виконанні усіма суб’єктами загальних і спеціальних правових приписів. Серцевиною процесу модернізації органів внутрішніх справ має бути вироблення й активне впровадження інтегративної моделі сучасної компетентності працівника правоохоронних органів. Така модель повинна містити у собі як професійні якості (самоорганізація, сумлінність, ініціатива, дисципліна, фахові знання і навички), так і відповідний професійний корпоративний етос (чітко визначений перелік моральних вимог до співробітника як працівника ОВС, які, у свою чергу, повинні тлумачитись як інституція громадянського суспільства), а також певні соціально-психологічні та особистісні якості (комунікабельність, відкритість, спроможність завоювати довіру тощо). Саме рівні компетентності повинні стати основою професійної атестації працівників ОВС. Кожному працівнику органів внутрішніх справ необхідно постійно звіряти свою роботу з вимогами компетентності. Прийняття відповідних управлінських рішень має в усьому виявляти високу вимогливість і чесність, викорінювати залишки інертності й консерватизму у будь-яких їх проявах. Головною у профілактичній діяльності повинна стати турбота про людину, яка оступилася, повсюдне і широке залучення законослухняних громадян до цієї роботи. Це і буде необхідною умовою подальшого зміцнення законності та авторитету органів внутрішніх справ, розвитку нашої демократії, подолання кризових явищ і прискорення соціально-економічного прогресу. Працівники органів внутрішніх справ мають бути обізнані з нормами прав людини та з тим, як ці норми застосовуються у сфері їх відповідальності. Вони повинні розуміти принципи та етичне підґрунтя цих норм прав людини, мати відчуття тотожності з цими традиціями. На них має бути покладений обов’язок сприяти правам людини та бути спроможним застосовувати норми прав людини у своїй роботі. З метою залучення громадян до участі в охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями необхідно передбачити їх матеріальну зацікавленість у такій діяльності, що можна реалізовувати шляхом використання коштів, вилучених у правопорушників, одержаних від реалізації адміністративних стягнень тощо. Потребує удосконалення вся правова база, яка регламентує профілактичну діяльність. Доцільно до законодавчих та інших нормативних актів включати статті, які мають профілактичне значення.
У результаті дисертаційного дослідження автором сформульовано ряд пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення зміцнення правопорядку, дисципліни працівників та вдосконалення кадрової роботи у правоохоронних органах. Основні з них такі: Нагальним є питання про створення і розвиток дійової системи внутрішнього “аудиту” в органах внутрішніх справ що сприятиме поширенню передового досвіду, стане на заваді ескалації негативних явищ. Кожен працівник МВС зобов’язаний бути прикладом високої фахової культури, зразком чесності, принциповості, непідкупності, що мусить знайти відображення у Кодексі деонтології (чи корпоративної, професійної етики) української міліції. Працівники органів внутрішніх справ, які відмовилися виконувати протизаконні накази вищого керівництва, повинні користуватися недоторканністю. Слід офіційно передбачити закріплені відповідними інструкціями шляхи отримання та розгляду скарг на працівників органів внутрішніх справ членів громадськості, інформація, про існування службових інструкцій такого роду має розповсюджуватися серед членів громади. Потрібно створити у межах адміністративного права новий правовий інститут — інститут захисту прав і свобод громадян. Осіб, які притягувалася до адміністративної відповідальності, доцільно наділити повноваженнями знайомитися з матеріалами справи на будь-якій стадії перевірки обставин правопорушення і здійснення розгляду у справі, а також правом мати копії процесуальних документів. Необхідно терміново розробити та прийняти новий Дисциплінарний статут ОВС України — у зв’язку з тим, що існуючий не відповідає всім вимогам. У школах починати з 5-6 класів вивчати “Основи права”, а потім у коледжах, технікумах удосконалювати знання правових наук. Настала необхідність вирішення на законодавчому рівні відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування за невиконання або неналежне виконання закріплених у законодавстві про місцеве самоврядування норм соціально-правового захисту працівників органів внутрішніх справ. Потрібно вдосконалити правове регулювання захисту осіб, які сприяють своєю діяльністю розкриттю злочинів. Загальні декларативні норми про захист таких осіб повинні бути замінені конкретними нормами, які б чітко визначали правовий механізм захисту осіб, котрі сприяли розкриттю злочину. У державному бюджеті повинні бути передбачені кошти на витрати, пов’язані із забезпеченням безпеки осіб, які надали допомогу у розкритті злочину, життю чи здоров’ю яких загрожує реальна небезпека. Вважаємо за доцільне для покращання дисципліни серед особового складу вищих навчальних закладів системи МВС України впровадити в роботу “Типове положення про комендатуру навчального закладу”. |
