У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та вирішення науково-практичного завдання щодо удосконалення управління витратами виробництва суднобудівних підприємств в умовах подальшого розвитку ринкових відносин на основі концепції центрів відповідальності. Основні науково-практичні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки. 1. Систематизуючи підходи фахівців щодо систем управління витратами виробництва можна запропонувати класифікувати їх за наступними ознаками. За функціональністю бувають системи управління витратами виробництва з повною функціональністю та системи з обмеженою функціональністю. За ознакою формування підсистем можна виділити функціональні, організаційні, предметні та змішані системи управління витратами виробництва. За величиною охоплення задач системи поділяються на комплексні та вузькоспеціалізовані. За часом функціонування системи управління витратами виробництва бувають тимчасові та постійні. Розроблена систематизація дозволяє більш обґрунтовано здійснювати процес формування нових, чи удосконалення існуючих систем управління витратами виробництва. 2. Доведено, що для інформаційного забезпечення ефективного функціонування оперативного, поточного та стратегічного управління витратами виробництва на суднобудівних підприємствах повинен використовуватись управлінський облік. Для забезпечення цього у дисертації пропонується при класифікації інформації щодо витрат виробництва в системі управлінського обліку використовувати наступні класифікаційні ознаки: ступень точності інформації; час її надання; ступень охоплення проблем, які вирішуються; ступень узагальнення; ступень рутинності; історична спрямованість та релевантність. 3. Формування системи управлінського обліку, як інформаційного забезпечення процесу управління витратами виробництва суднобудівних підприємств повинно здійснюватися із врахуванням впливу наступних факторів: законодавчо-нормативних, управлінського-організаційних, ринкових, факторів пов‘язаних з обліковою політикою та міжнародними стандартами. На відміну від існуючих підходів запропонована класифікація враховує вплив не тільки прямих, але і непрямих факторів, що дозволяє набути сформованій системі управління обліком суднобудівних підприємств стійкості та всеосяжності. 4. Для удосконалення процесу управління витратами виробництва суднобудівних підприємств у дисертації рекомендується використовувати концепцію центрів відповідальності. Проведене теоретичне дослідження категорій “місця виникнення витрат” і “центр відповідальності”, дозволило запропонувати їх порівняльну характеристику (за критеріями: об‘єкт відповідальності, сфера відповідальності та ознака формування), довести існування відмінностей між ними, та обґрунтувати форму організації управління витратами виробництва, яка найбільш відповідає потребам та особливостям технологічного процесу в суднобудівному виробництві. 5. Аналіз впливу статей витрат та ваги секції дозволив запропонувати кореляційно-регресійну модель комплексного впливу витрат на оплату праці та ваги секції корпуса судна на величину сукупних виробничих витрат. Запропонована модель дозволяє здійснювати прогнозування величини сукупних виробничих витрат на суднобудівних підприємствах-контрагентах, які займаються будовою секцій корпусу судна. 6. У дисертації доведено, що впровадження системи управління витратами виробництва за центрами відповідальності у суднобудуванні дозволить: усунути окремі недоліки системи планово-облікових одиниць, що використовується на підприємствах суднобудівної галузі; підвищити аналітичність інформації про витрати виробництва; знизити рівень суб’єктивізму при оцінці діяльності керівників структурних підрозділів суднобудівного підприємству; здійснювати мотиваційний вплив на керівників задля досягнення ними цілей підприємства; підвищити рівень відповідальності керівників виробничих підрозділів за результати своєї діяльності. При вдосконаленні системи управління витратами виробництва за допомогою впровадження системи центрів відповідальності на підприємствах суднобудівної галузі потрібно приймати до уваги фактори, що впливають на її формування. До таких факторів відносяться: організаційно-управлінські фактори; виробничо-технологічні фактори; інформаційні фактори; галузеві фактори, до яких у суднобудівній галузі відносяться умовність планування собівартості продукції суднобудування, зміни обсягу додаткових робіт, ступінь освоєння процесу побудови нових суден, особливості включення до собівартості продукції витрат, пов‘язаних із освоєнням проекту нових судів. 7. Для визначення доцільності існування певного центру відповідальності і ієрархії нами запропоновано використання коефіцієнтів керування витратами, що має наступні переваги: можливість оцінки відповідності структури центрів відповідальності, повноважень їх керівників потребам системи управління витратами виробництва суднобудівного підприємства; використання при оцінці результатів діяльності менеджеру центра відповідальності; застосування при прийнятті управлінських рішень стосовно витрат виробництва. 8. Запропоновано класифікацію мотивуючих факторів системи центрів відповідальності в процесі управління витратами виробництва. Між запропонованими мотивуючими факторами можна виділити наступні: високий рівень відповідальності керівників; підвищення рівня інформованості про результати діяльності; більш високий рівень свободи при прийнятті управлінських рішень, розширення повноважень менеджерів та гнучка система їх делегування; більш справедлива оцінка результатів діяльності підрозділу суднобудівного підприємства; підвищення ступеню конкретності встановлених цілей. Це дозволить підвисити продуктивність управлінської праці та рівень управління витратами виробництва. |