У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення науково-практичної задачі, що полягає у виробленні концептуальних основ управління виробничими запасами МТР в системі матеріально-технічного забезпечення газовидобувних та газотранспортних підприємств. За результатами дослідження можна зробити такі висновки: 1. Узагальнення та систематизація теоретико-методологічних основ управління виробничими запасами, а також комплексна оцінка стану їхнього функціонування дозволили визначити місце виробничих запасів, яким притаманний обслуговуючий характер за функціональною участю у виробничих процесах, в системі управління вертикально інтегрованих виробничих структур та визнати категорію «виробничі запаси МТР» найбільш придатною для визначення ресурсної частини на підприємствах сфери видобування та транспортування природного газу. До складу виробничих запасів даної сфери не входять сировинні ресурси, що впливає на економічну сутність категорії «виробничі запаси». Враховуючи зазначене вище, удосконалено тлумачення категорії «виробничі запаси». Під виробничими запасами МТР слід розуміти продукцію виробничо-технічного призначення, яка зберігається та обліковується у складських господарствах газовидобувних та газотранспортних підприємств та підготовлена для виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб. 2. Розроблена класифікація виробничих запасів МТР для газовидобувних та газотранспортних підприємств з виділенням наступних класифікаційних ознак: за місцем знаходження, за напрямами використання у виробництві, за технічною однорідністю та економічними ознаками. На відміну від існуючих така класифікація запасів забезпечує уніфікацію показників при роботі з багатономенклатурними виробничими запасами у складних ієрархічних системах. При цьому враховано різну направленість виробництв у межах одного холдингу. 3. Оцінювання організації управління виробничими запасами дозволило встановити відсутність стратегічних цілей щодо ресурсозаощадження у категорії виробничих запасів, як часткового у стратегії газовидобувних та газотранспортних підприємств, так і в цілому у програмному документі «Стратегічна програма розвитку нафтогазового комплексу України до 2030 року». Стратегічні цілі управління виробничими запасами МТР, які розроблено для вибору напряму розвитку стратегії забезпечення ресурсами виробничих потреб підприємств видобування та транспортування газу, ґрунтуються на принципах оптимізації, відповідності, взаємовигоди, інтеграції, професіоналізму та максимальної вигоди, як новітнього бачення цілеспрямованого впливу на цей процес. Як самостійний напрям стратегічні цілі можуть увійти до основних положень стратегії розвитку нафтогазового комплексу України. 4. Використання основних напрямів, означених стратегічними цілями управління виробничими запасами МТР, дозволило розробити шляхи підвищення ефективності цього процесу. Запропоновано порядок, який встановлює правила розроблення нормативів виробничо-експлуатаційних запасів, форми управлінської звітності та види внутрішнього контролю за виробничими запасами, а також вимоги до систем інформаційного та професійного забезпечення зазначеної системи. Такий порядок став методичним підґрунтям для удосконалення моделі нормування виробничих запасів на підприємствах, на відміну від централізованої системи планування, де нормативи розглядалися як основа визначення потреби для розробки балансів і планів розподілу ресурсів. У авторській моделі нормування виробничих запасів нормативи передусім виконують роль постійно діючого інструменту контролю й аналізу причин відхилення фактичних показників від планових (індикація процесу) і прийняття відповідних управлінських рішень. 5. Для створення необхідних обсягів виробничих запасів на підприємствах розроблено прикладні підходи до розрахунку планової потреби в оборотних коштах. При їхньому формуванні враховано напрями використання запасів у виробництві, що посилить можливість контролю за цільовим використанням оборотних коштів підприємств на відміну від самопливного характеру нагромадження обсягів виробничих запасів у складських господарствах. 6. Сформована система показників ефективності може бути основою розробки прикладних стратегічних ініціатив стосовно конкретного господарюючого суб'єкта з урахуванням властивих йому кількісних параметрів і якісних характеристик у сфері матеріально-технічного забезпечення. Мета впровадження даних показників — створення об’ємної та якісної основи для збалансованого оцінювання фінансово-економічної та соціальної результативності моделі управління виробничими запасами МТР. При розробці ЗСП враховано рівень розвитку підприємств та специфічні умови розвитку сфери матеріально-технічного забезпечення в діяльності кожного підприємства зокрема та у структурі холдингу загалом. 7. Для впровадження системи управління виробничими запасами на газовидобувних та газотранспортних підприємствах визначено передумови моделювання організаційно-економічного забезпечення даного процесу. Сформовано наступні чотири напрями оцінювання впливу управління виробничими запасами на ефективність діяльності підприємства, відповідно до запропонованої моделі: у зовнішньому середовищі — економія фінансових ресурсів у результаті планування обсягів виробничих запасів МТР та забезпечення безперебійності виробничих процесів; у внутрішньому середовищі — підвищення ефективності та продуктивності процесів, які забезпечують життєдіяльність виробничих процесів; прямий зв’язок в організаційній ієрархії — пропагування стратегічних цілей на нижні рівні організаційної структури, організаційно-економічне забезпечення цього процесу; зворотний зв’язок в організаційній ієрархії — посилення відповідальності персоналу через застосування гнучких мотиваційних підходів у забезпеченні функцій управління. 8. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати: Міністерству економіки України та Міністерству фінансів України при розроблені нормативних документів щодо визначення норм та нормативів запасів товарно-матеріальних цінностей використовувати сформульовані у дисертації рекомендації стосовно визначення сутності, видів виробничих запасів, планування оборотних коштів при інвестуванні їх у запаси та функціональної залежності від процесів виробництва; Міністерству палива та енергетики України при коригуванні стратегічних програм розвитку нафтогазового комплексу на перспективу використовувати стратегічні цілі управління виробничими запасами та тиражувати прикладні рекомендації стосовно управління матеріально-технічними ресурсами та їхніми запасами на дочірні підприємства та акціонерні товариства, які підпорядковуються міністерству; Міністерству освіти та науки України при підготовці фахівців у сфері підприємництва використовувати теоретичні та методологічні положення дисертації щодо управління виробничими запасами, які обслуговують виробничі процеси. | 