Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка, організація і управління підприємствами


Горяча Оксана Любомирівна. Управління виробничим потенціалом промислових підприємств : дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Європейський ун-т. — К., 2007. — 240арк. — Бібліогр.: арк. 219-230.



Анотація до роботи:

Горяча О.Л. Управління виробничим потенціалом промислових підприємств. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01.— економіка, організація і управління підприємствами. Європейський університет фінансів, менеджменту і бізнесу, Київ. 2006.

Дисертація присвячена науково-теоретичним, методологічним, методичним і практичним питанням управління виробничим потенціалом промислових підприємств. Досліджуються питання підвищення ефективності формування і використання виробничого потенціалу промислових підприємств. Обґрунтовано нові теоретичні підходи щодо сутності виробничого потенціалу. Розроблено попроцесний підхід до діагностики виробничого потенціалу промислових підприємств, спрямований на встановлення основних закономірностей між предметним складом виробничого потенціалу та результативними показниками, а також обґрунтовано систему оптимізаційних моделей прогнозування змін економіко-фінансових показників. У дисертаційній роботі запропоновано методичний підхід до визначення здатності підприємства до якісного стрибкоподібного розвитку в умовах нестабільності зовнішнього середовища та обмеженості власних ресурсів.

Основні результати дослідження втілені у практику промислових підприємств.

Проведене автором дослідження факторів і резервів споживання та відтворення виробничого потенціалу промислових підприємств, а також розробка й апробація моделей оптимізації управління ним дає підстави для таких висновків.

1. Аналіз наявних наукових підходів до визначення сутності поняття «виробничий потенціал» виявив єдність думок відносно його трьохелементної структури, до складу якої входять: виробничо-фінансові, інтелектуальні та трудові можливості підприємства.

2. Вивчення існуючих методик оцінювання виробничого потенціалу промислових підприємств переконує, що ресурсний підхід до визначення категорії "виробничий потенціал" не враховує усіх аспектів механізму його формування та нарощування. Одночасно встановлено, що об’єктивні макроекономічні умови, відображаючись у стратегічних планах підприємства, провокують зміни потенціалу організації у відповідь на зміни стратегій.

3. У роботі доведено, що основною вимогою стабільного економічного розвитку, прискорення терміну окупності та підвищення рентабельності інвестицій є висока гнучкість виробничого потенціалу, що має адаптивний характер передусім до змін споживчого попиту, та до динаміки таких факторів, як постійне зростання інноваційності продукції і технологій, розповсюджених на світовому ринку, нестабільність зовнішніх чинників господарювання, передусім макроекономічних, кон'юнктурні умови виробництва.

4. Автором запропоновано попроцесний підхід до оцінки потенціалу, що дає можливість визначити характер трансформації предметно-компонентного складу виробничого потенціалу в часі, застосування якого передбачає аналіз змін низки індикаторних показників (рентабельності продажів, коефіцієнта поточної ліквідності та темпів зростання власного оборотного капіталу), а також визначає характер економічного механізму управління потенціалом на різних стадіях досягнення цілей підприємства.

5. Застосування розробленої методики для діагностики організаційно економічного механізму управління ресурсами та резервами всіх видів, наявних у розпорядженні провідних вітчизняних машинобудівних підприємств, дало підставу для визначення двох типів організаційно-економічного механізму: активного, спрямованого на інтенсивну реалізацію наявних ресурсів, що є передумовою для зростання можливостей для сформування та використання більшого обсягу ресурсів у майбутньому; та пасивний, більшою мірою орієнтований на акумуляцію ресурсів, ніж на їхнє виробниче споживання.

6. З метою підвищення ефективності управління виробничим потенціалом машинобудівних підприємств автором обґрунтовано важливість та розроблено систему оптимізаційних моделей прогнозування змін ЕФП із агрегуванням емпіричних виробничо-фінансових показників, технологій аналітичного вимірювання тренду та кореляційно-регресійного аналізу. Необхідність урахування впливу часового фактора на результативність господарської діяльності зумовила постановку оптимізаційної задачі календарного планування виробництва із часовим обмеженнями та вартісними обсягами матеріальних, машинних і трудових ресурсів.

7. Розв’язок оптимізаційних моделей використання матеріальної складової виробничого потенціалу в часі, а також визначення щонайкращих співвідношень споживаної та резервної частин матеріальних ресурсів довело необхідність синхронізації виробничих операцій у часі за критерієм мінімізації загальної вартості робіт, а також збалансованості обсягів використовуваних матеріалів та матеріальних запасів з метою забезпечення безперебійності виробничого процесу.

8. Забезпечення ефективного розширеного відтворення виробничого потенціалу забезпечується шляхом диверсифікації капіталовкладень за трьома основними напрямами підвищення інноваційності (використовуваних матеріалів, основних фондів і технологій). В результаті розробки оптимізаційних моделей доведено, що розподіл інвестиційних коштів має здійснюватися під впливом інноваційності зовнішнього оточення.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

  1. Горяча О.Л. Складові стратегічного планування на підприємствах // Економіко-організаційний механізм економічного розвитку промисловості України // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. — Серія економічна. — Вип. № 503.— Харків, 2001. — С. 89-94.

  2. Горяча О.Л. Стратегічно орієнтоване підприємство // Погляди вчених – економістів на розвиток України: минуле, теперішнє, майбутнє // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. — Серія економічна.— Вип. № 578.— Харків, 2002. – С. 93-95.

  3. Горяча О.Л. Методичні підходи до оцінки виробничого потенціалу підприємства // Шляхи рішення проблем функціонування економічних систем // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. — Серія економічна. — Вип. № 630. — Харків, 2004. — С. 92-99.

  4. Горяча О.Л. Передумови розробки оцінки ефективності реальних інвестицій підприємств // Акціонерна модель економіки України.— К.,2005. — С. 293-300.

  5. Горяча О.Л. Іноземні інвестиції в харчову промисловість Запорізького регіону // Соціально-економічні проблеми та перспективи розвитку підприємницької діяльності: — Донецьк, 2006. — С. 200-207.

  6. Горяча О.Л. Структура та відтворення виробничого потенціалу підприємства // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. —Вип. 6 (61) —К.,2006. — С. 71-75.

  7. Горяча О.Л.Основні підходи до визначення поняття „ виробничий потенціал підприємства” // Фінансова система України: Зб. наук. праць. — Серія економічна. — Вип.8 — Ч. 2.— Острог, 2006. — С. 57-63.

  8. Горяча О.Л. Інформаційно-аналітичне забезпечення формування та управління виробничим потенціалом підприємств // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії: Економічні науки. — Вип. № 1(15). — Дніпропетровськ, 2006. — С. 60-64.

  9. Горяча О.Л Попроцесний підхід до проблеми діагностики організаційно-економічного механізму формування і використання виробничого потенціалу промислових підприємств // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. — Серія економічна.— Вип. № 730. —Харків, 2002. — С. 178 - 184.

У інших виданнях:

  1. Горяча О.Л. Інформаційний підхід до стратегічного планування підприємств // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції “Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти”. — Київ, 2002. — С. 33-34.

  2. Горяча О.Л. Оцінка фінансово-господарської діяльності // Матеріали Між нар. науково-практичної конференції “Вплив ринку і державного регулювання на розвиток фінансово-кредитної системи України”. — Харків, 2003. — С. 76-77.

  3. Горяча О.Л. Інтереси зацікавлених сторін підприємства при стратегічному плануванні // Матер. IV Міжнар. міждисциплінарної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління”. — Харків, 2003. — С. 69-70.

  4. Горяча О.Л. Визначення потреби підприємства в фінансовому капіталі // Матеріали науково - практичної конференції ”Інформація в системі фінансового планування підприємства». — К. 2004. — С. 72-77.

  5. Горяча О.Л. Методологічний підхід щодо формулювання стратегічного планування сучасного підприємства // Матеріали VIII міжнар науково-практичної конференції “Наука і освіта — 2005”.—. Дніпропетровськ, 2005. — С. 57-59.

  6. Горяча О.Л. Фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності // Праці VI Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. — Ч. 5.— Донецьк: ДонНУ, 2005.— С. 190-192.

  7. Горяча О.Л. Визначення місії – як один із етапів стратегічного планування підприємства // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2005”. — Дніпропетровськ, 2005. – С. 18-20.

  8. Горяча О.Л. Формулювання стратегічного бачення як першочерговий крок подальшого розвитку підприємства // Materiaіy II Miкdzynarodowej naukowe-praktycznej konferencji ”Wykszta cenie i nauka bez granic-2005”. – Przemyl-Praha, 2005. – С. 52-54.

  9. Горяча О.Л. Стратегічний аспект виробничого потенціалу // Материалы III Международной научно-практической конференции ”Теория и практика экономики и предпринимательства”. — Алушта, 2006. – С. 135-136.

  10. Горяча О.Л. Основні стратегії функціонування в конкурентному середовищі // Матеріали науково - практичної конференції “Теорія та практика державного управління в умовах євроінтеграції”. — Луцьк, 2006. – С. 182-184.