Результатами дисертаційного дослідження є теоретичні узагальнення, обґрунтування методичних і практичних рекомендацій з удосконалення управління використанням трудових ресурсів в сільськогосподарських підприємствах, на основі яких можна зробити наступні висновки. Дослідженнями уточнені закономірності використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах Київської області в 2003 - 2005 рр.: щорічне скорочення кількості найманих працівників аграрних підприємств (13,5 %); зростання коефіцієнта обороту робочої сили (з 0,75 до 0,90); зростання рівня повної зайнятості (з 94,4 % середньооблікової кількості штатних працівників); поширення зайнятості за тимчасовими контрактами (з 7,0 % облікової кількості штатних працівників до 8,1 %); скорочення обсягів вимушеної неповної зайнятості та зменшення кількості працюючих на цих умовах (на 0,9 пункти); зростання обсягів фактично відпрацьованого найманими працівниками робочого часу (на 0,6 пункти); зменшення втрат фактично відпрацьованого робочого часу в розрахунку на одного середньооблікового працівника (з 0,8 % до 0,4 %); зростання питомої ваги працівників з вищою та середньою спеціальною освітою (з 6,9 % до 19,4 % облікової кількості штатних працівників). Встановлено, що до основних тенденцій використання трудових ресурсів в аграрних підприємствах Київської області (2003 - 2005 рр.) належать наступні: зростання попиту на сільськогосподарських працівників на ринку аграрної праці (у 1,5 раза); зменшення навантаження зареєстрованого незайнятого населення на одне вільне робоче місце у сільському господарстві (з 37 до 12 осіб); збільшення кількості працевлаштованих (на 27,8 %); скорочення кількості вивільнених працівників (на 40,0 %, половина з яких працювали робітниками, третина - службовцями, решта - на місцях без професії); сільське господарство залишається малопривабливою сферою зайнятості для молоді (питома вага працівників віком до 34 років складає 23,7 % облікової кількості штатних працівників), хоча їх чисельність зросла на 9,8 %. Основними чинниками впливу на формування зайнятості, використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах є природно-кліматичні, політичні, демографічні, психологічні, соціально-економічні, організаційно-технічні, а основними характеристиками зайнятості - економіко-правова, економіко-демографічна, економіко-психологічна, соціально-економічна, економіко-регіональна. Форми зайнятості населення в аграрному секторі економіки доцільно класифікувати за наступними ознаками: за формами організації робочого часу (повна, неповна, явна неповна, прихована неповна, часткова зайнятість); за статусом діяльності (первинна і вторинна зайнятість); за стабільністю трудової діяльності (постійна і тимчасова зайнятість); за формами правового регулювання використання робочої сили (легальна і нелегальна зайнятість); за характером організації робочих місць і робочого часу (стандартна і нестандартна зайнятість). На формування і функціонування ринку аграрної праці впливають фактори, які доцільно групувати наступним чином:
- фактори впливу на попит на робочу силу (потреба аграрного підприємства у працівниках певних професій відповідної кваліфікації, якість робочої сили, обсяги і структура сільськогосподарського виробництва тощо); - фактори впливу на пропозицію робочої сили (наявність вакантних робочих місць з відповідним рівнем оплати, умовами та режимом праці, характер і зміст аграрної праці тощо); - фактори впливу на ціну робочої сили (середньорегіональна і середньогалузева оплата праці сільськогосподарських працівників, співвідношення попиту та пропозиції на робочу силу, наявність аграрних кадрів певної кваліфікації, державне регулювання аграрного ринку праці тощо); - фактори впливу на стан конкуренції робочої сили (особливості територіальної економіки, зокрема, трудомісткість виробництва, спеціалізація, стан інфраструктури аграрного ринку праці, рівень трудової рухомості населення, нормативно-правове забезпечення аграрних соціально-трудових відносин тощо). Для поглибленого аналізу використання трудових ресурсів аграрного підприємства доцільно використовувати СВОТ- аналіз, що ґрунтується на вивченні факторів внутрішнього й зовнішнього середовища, ранжуванні їх за рівнем їх впливу на використання трудових ресурсів, оцінці слабких і сильних сторін та загроз і можливостей. Результати СВОТ - аналізу можуть бути застосовані при опрацюванні стратегії використання трудових ресурсів у сільському господарстві за трьома ймовірними сценаріями: загроз, реалій і шансів. Організаційно-управлінський механізм використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах має передбачати: мету (досягнення стратегії підприємства), завдання (кадрове забезпечення, ефективне і безпечне використання трудових ресурсів), функції управління (визначення цілей, планування і організація взаємодії використання трудових ресурсів підприємства, мотивація і контроль роботи персоналу), засоби функціонування (нормативно-правові, управлінські, економічні, соціальні), інструменти їх реалізації (законодавчі і нормативні акти, що стосуються трудових ресурсів, організаційна структура і структура управління підприємством, системи мотивації і оплати праці працівників, баланс трудових ресурсів тощо). Формування зазначеного механізму доцільно здійснювати за опрацьованим у дисертації алгоритмом.
7. Використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах має певні особливості, які визначаються специфікою аграрної сфери. Запропоновані нами показники рівня ефективності використання трудових ресурсів в аграрних підприємствах доцільно класифікувати за сферою дії (на рівні держави, регіону, підприємства) та за призначенням (ресурсні, проміжні, результативні). Опрацьований в дисертації інтегральний показник рівня ефективності використання трудових ресурсів в аграрних підприємствах враховує коефіцієнт використання трудових ресурсів (вагомість 10 балів), коефіцієнт сезонності (8 балів) та темп приросту продуктивності праці (10 балів). 8. Опрацьовані нами три варіанти прогнозу кількості зайнятих у сільському господарстві (кризовий, стабілізаційний, період піднесення) на 2010 - 2015 рр. в розрізі районів Київської області свідчать, що кількість працівників зменшиться на 8,4-19,3 % (залежно від варіанту прогнозу), в основному, за рахунок вивільнення людей пенсійного віку. Вибуття найманих працівників сільськогосподарських підприємств відбуватиметься інтенсивніше, ніж їх заміщення, внаслідок чого частина робочих місць буде вивільнятися. Частка зайнятого сільського населення складатиме 51,4 - 56,4 %. Рівень економічної активності сільського населення зростатиме і у 2015 р. становитиме 56,0 - 60,3 % (залежно від варіанту прогнозу). 9. З метою запобігання негативних наслідків недозайнятості чи нестачі робочої сили у певні періоди в сільськогосподарських підприємствах варто складати прогнозний баланс використання трудових ресурсів, який має відбивати зміни сполучення показників, пов`язаних з рухом працівників підприємства та використанням показника відхилення між кількістю прийнятих і вивільнених працівників з урахуванням їх професійно-кваліфікаційного рівня. 10. Впродовж аналізованого періоду в сільськогосподарських підприємствах спостерігається перевищення темпів зростання заробітної плати над темпами зростання продуктивності праці. Так, індекс зміни заробітної плати у 2005 р. становив 1,422 порівняно з 1,204 у 2003 р., а індекси зміни продуктивності праці - відповідно 1,083 та 1,063. Оскільки рівень оплати праці в сільському господарстві значно нижчий, ніж, наприклад, у промисловості, то при плануванні темпів зростання оплати праці сільськогосподарських працівників варто виходити з того, що вони можуть бути в 1,5 - 2 рази вищі за темпи зростання продуктивності праці в аграрній сфері. |