Анотація до роботи:

Кривошеєва А.О. Управління втратами залізорудної сировини як чинник підвищення економічної ефективності гірничо-збагачувального виробництва.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01- “Економіка підприємства і організація виробництва”.

Національна гірнича академія України, Дніпропетровськ, 2002.

Досліджені методи економічного обгрунтування стратегії підприємства з використання наявних запасів родовища, нормування витрат руди на виробництво концентрату та цілеспрямованого стимулювання економії сировини. Для цього собівартість концентрату визначена в залежності від втрат якості й кількості рудної сировини в процесах видобутку і переробки. Встановлені рівняння регресії для нормування витрат руди на виробництво концентрату. Економічна ефективність стратегії оцінюється співвідношенням приведених вартостей майбутнього прибутку від реалізації продукції і майбутніх витрат на її виробництво. Розроблена методика оцінки доцільності інвестування проектів зі зниження втрат руди, яка враховує динаміку інвестиційних вкладень в період їх освоєння й окупності. Вдосконалена погодинно-преміальна система оплати праці в напряму преміювання за економію рудної сировини. Внесок працівника в зниження втрат сировини і її собівартості оцінюється коефіцієнтом

творчої участі. Результати досліджень використовуються на ІнГЗКу.

У дисертації, яка є завершеною науковою роботою, отримані нові ре-

зультати, що полягають у вдосконаленні методів нормування витрат і ціле-спрямованого стимулювання економії рудної сировини, оцінки економічної ефективності стратегії гірничовидобувного підприємства з використання наявних запасів родовища і є суттєвими для розвитку теорії та збагачення практики функціонування економічного механізму гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу. Основні результати дослідження полягають у наступному:

1. На криворізьких ГЗКах низький (в діапазоні 55…75%) витяг загального заліза з руди, що істотно знижує економічну ефективність гірничо-збагачу-вального виробництва і є наслідком значних (на рівні 30…40% за металом) втрат якості й кількості рудної сировини в процесах її видобутку і збагачення. Методом інженерної експертизи, яка проведена на Інгулецькому ГЗКі, визначені шляхи зниження втрат рудної сировини. Ритмічність обсягів видобутку руди та її переробки, якість і втрати сировини, які визначають собівартість виробництва концентрату, треба стимулювати при погодинній формі оплати праці (56,7… 61,7% числа опитаних).

2. Управління втратами рудної сировини у гірничо-збагачувальному виробництві можливе на основі економічного обгрунтування стратегії підприємства з використання запасів родовища, нормування витрат руди на виробництво концентрату та цілеспрямованого матеріального стимулювання економії сировини відповідно при перспективному і поточному плануванні та оперативному управлінні виробництвом.

3. Внаслідок втрат якості і кількості рудної сировини в процесах видобутку і переробки собівартість концентрату збільшується прямо пропорційно їх відношенню до видобутих запасів сировини. Кількісні втрати в порівнянні з якісними впливають на собівартість значно менше, що зумовлює необхідність перегляду нормативів плати за надра.

4. Нормування витрат і цілеспрямоване стимулювання економії рудної сировини можливі на основі встановлених взаємозв’язків між показниками якості рудопотоку і технологічними параметрами процесу збагачення. Завдяки організації процесів видобутку й переробки руди з мінімальними втратами її якості й кількості на фабриках № 1 і 2 ІнГЗКу витрати сировини можуть бути

зменшені на 25…30 тис.т на місяць, внаслідок чого місячні витрати коштів будуть знижені на 750…900 тис. грн.

5. В результаті розубоження собівартість видобутку рудної сировини зменшується на величину, яка пропорційна відношенню вмісту заліза в рудному непорушеному масиві до його вмісту в рудопотоці, що направляється на збагачення. Мінімально допустимий вміст загального заліза в бідній руді, при якому втрати металу у відходах збагачення компенсуються його витягненням з бідної руди, для умов родовища кар'єру ІнГЗКу дорівнює 25,4%. Він дозволить оконтурити родовище з урахуванням приросту запасів бідних руд.

6. Економічна ефективність стратегії підприємства з використання запасів рудної сировини оцінюється відношенням приведених вартостей майбутнього прибутку від реалізації продукції до майбутніх витрат на її виробництво. Стосовно до умов кар'єру ІнГЗКу визначені чотири стратегії, відмінні між собою за режимом формування якості руди в процесі видобутку. Найбільш раціональною є стратегія, при якій запаси руди видобуваються в режимі зі зниженням її якості. Однак ця стратегія викликає найбільші втрати наявних запасів рудної сировини (економічна ефективність - 25,3%, втрати запасів виділеного етапу кар'єру - до 30%).

7. Оцінку доцільності інвестування проектів зі зниження втрат рудної сировини необхідно здійснювати із урахуванням динаміки інвестиційних вкладень в період їх освоєння й окупності.

8. Цілеспрямоване стимулювання економії рудної сировини можливе за погодинно-преміальною системою оплати праці. Внесок працівника в зниження втрат сировини і собівартості процесів її видобутку й переробки необхідно оцінювати за допомогою коефіцієнта творчої участі. Цей коефіцієнт визначається відношенням працівника до трудового процесу, внаслідок якого він приймає раціональні професійні рішення, котрі не передбачені посадовою інструкцією і поліпшують показники використання рудної сировини.

9. Результати досліджень доцільно використовувати у роботі планово-економічних служб гірничо-збагачувальних комбінатів та проектних інститутів.

Публікації автора:

1. Прокопенко В.И., Кривошеева А.А. Экономическая оценка потерь руд-ного сырья. - Днепропетровск: Наука и образование, 2001.- 210 с.

2. Прокопенко В.И., Кривошеева А.А. Исходные положения для форми-

рования системы оплаты труда на горно-обогатительных комбинатах акци-онерной формы собственности // Вісник технол. ун-ту Поділля.-Хмельниць-кий.- 1998.- С. 184-186.

3. Прокопенко В.И., Кривошеева А.А. Разработка системы оплаты труда с целенаправленным стимулированием экономии рудного сырья на Криво-рожских ГОКах // Вісник технол. ун-ту Поділля.- Хмельницький.- 2001.-№ 2.- Ч.2.- С. 72-74.

4. Кривошеева А.А. Экономическая оценка стратегии горно-обогати-тельного предприятия по использованию запасов рудного сырья // Зб. наук. праць "Економіка: проблеми теорії та практики".- Вип. 75.- Дніпропетровськ: ДНУ.- 2001.- С. 18-26.

5. Кривошеєва А.О. Про необхідність нормування витрат рудної сиро-

вини у гірничо-збагачувальному виробництві // Зб. наук. праць "Економіка: проблеми теорії та практики ".- Вип. 108.- Дніпропетровськ:ДНУ.-2001.-С.8-14.

6. Кривошеева А.А. Влияние производительности экскаватора на себе-стоимость разработки горных пород // Матер. міжвуз. наук.- практ. конф. “Становлення української економіки”.- Дніпропетровськ: ДДУ.- 1996.- С.35.

7. Прокопенко В.И., Кривошеєва А.А. Определение доли условно-посто-янных затрат на открытые горные разработки // Придніпр. наук. вісник.- 1996.- № 5.- С. 7.

8. Кривошеева А.А., Курашов С.В. Методика расчета заработной платы рабочих экскаваторных бригад путем активного стимулирования труда // Сб. докл. междунар. науч.-практ. конф. “Управление трудовими ресурсами: проблемы и перспективы развития”.-Хмельницький: Технол. ун-т Поділля. - 1997.- Ч. І.- С. 108-110.

9. Кривошеева А.А. Пути повышения конкурентоспособности продукции горно-обогатительных комбинатов Кривбасса // Екон. вісник НГА України.- Т. 2.- Дніпропетровськ: РИК НГА України.-1999.-С. 81-84.

10. Кривошеева А.А. Оценка организации технологических процесов во взаимосвязи с формированием качества рудного сырья в карьере // Матер. наук.- практ. конф. ”Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації”.- Наук. вісник НГА України.- Дніпропетровськ.- 2000.- № 1.-С. 67-69.

11. Кривошеева А.А. Моделирование взаимосвязей между качеством и потерями рудного сырья в процессах добычи и переработки // В кн. Мельника Ю.И. “Доработка глубоких карьеров".- Днепропетровск: Наука и образование, 2000.- С. 169-178.

12. Кривошеева А.А. Влияние потерь рудного сырья на себестоимость

продукции горно-обогатительных комбинатов // Матер. 4-ої міжнар. конф.

"Наука і освіта‘2001".- Т. 3.-Дніпропетровськ: Наука і освіта.- 2001.- С. 40-42.

13. Прокопенко В.И., Кривошеева А.А. Экономическое обоснование проектов по снижению потерь железной руды в горно-обогатительном производстве // Матер. наук.-практ. конф. "Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації".- Екон. вісник НГА України.- Дні-пропетровськ: РИК НГА України.- 2001.- № 2.- Т.1.- С. 25-27.

14. Кривошеєва А.О. Економічні основи управління втратами залізної руди в процесах видобутку і переробки // Матер. 1-ої всеукр. наук.- практ. конф. “Україна наукова‘2001”.- Т.12.- Дніпропетровськ: Наука і освіта.- 2001.- С. 8-9.

Особистий внесок автора в роботах, опублікованих у співавторстві:

[1] - проведення аналітичних, статистичних та експертних досліджень, підготовка вихідних даних, розрахунки;

[2,3,8] - теоретичне обгрунтування положень, прикладні дослідження;

[7] - аналіз та узагальнення отриманих результатів;

[13] – розробка методики, підготовка вихідних даних, розрахунок.