Анотація до роботи:

Шкребтій Юрій Матвійович. Управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів високого класу в умовах інтенсифікації процесу підготовки – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 – Олімпійський і професійний спорт. – Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена проблемі управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів високого класу. Розкриті теоретичні, методичні та практичні компоненти системи управління такими навантаженнями, визначені дискусійні положення, обумовлені перспективи подальшого удосконалення системи олімпійської підготовки, а також шляхи практичного використання результатів досліджень у навчально-тренувальному процесі.

У результаті проведених досліджень розроблений новий науковий напрямок, сутність якого полягає у теоретичному і експериментальному дослідженні закономірностей і тенденцій у методиці управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів високого класу, систематизації наявного знання в цій області з його уточненням, розширенням і перетворенням.

Визначені загальні закономірності управління терміновими реакціями адаптації спортсменів високої кваліфікації протягом дня, а також можливості застосування різних програм і компонентів навантажень для управління розвитком якостей, які визначають рівень спортивних досягнень.

Сформульовані в роботі висновки є концептуальними та формують принципи подальшого удосконалення управління підготовкою спортсменів в інших видах спорту.

Результати досліджень відображені у 44 публікаціях.

1. Аналіз літературних джерел та узагальнення практичного досвіду підготовки спортсменів у циклічних видах спорту дозволив виявити шляхи вирішення проблеми управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів високого класу в умовах інтенсифікації процесу підготовки та опрацювати методологію досліджень, яка враховує:

збільшення обсягів тренувальної і змагальної діяльності;

відповідність системи тренування спортсменів специфічним вимогам виду спорту і орієнтацію індивідуальних здібностей спортсменів;

структуризацію процесу підготовки спортсменів;

можливості використання компонентів тренувальних і змагальних навантажень для управління розвитком якостей і здібностей спортсменів;

орієнтацію системи тренування на досягнення оптимальної структури змагальної діяльності;

динамічність системи підготовки і забезпечення її оперативної корекції;

фактори й умови, що підвищують ефективність тренувальної і змагальної діяльності;

2. Планування тренувальних та змагальних навантажень на основі їх органічного взаємозв’язку із обсягом та інтенсивністю виконуваної роботи, раціональним чергуванням у різних структурних утвореннях тренувального процесу (заняттях, мікроціклах, мезоциклах, макроциклах) з урахуванням динаміки процесів стомлення сприяє формуванню термінового та відставленого тренувального ефекту, є дієвим шляхом підвищення функціональних можливостей спортсменів, фактором зниження ризику виникнення захворювань і травм. Удосконалення методики тренування, що відрізняється від відомих уявлень, здійснювалось як система, елементи якої знаходяться у взаємозв’язку, взаємозумовленості і динамічному розвитку.

3. Основними компонентами теоретико-методичної основи управління тренувальними і змагальними навантаженнями в умовах інтенсифікації процесу підготовки спортсменів виступають наступні положення:

особливості змагальної діяльності в сучасних умовах розвитку циклічних видів спорту (плавання, велоспорт) розглядаються як системоутворюючий фактор організації навчально-тренувального процесу;

збереження результату тренувальної і змагальної діяльності за умов прогресуючого розвитку процесів стомлення, що досягає важких форм при значних порушеннях гомеостазу організму спортсмена, пов’язане із формуванням специфічних адаптаційних реакцій, які виявляються в істотних коливаннях основних параметрів структури рухів і супровідних їхніх проявів, що забезпечують ефективне вирішення рухового завдання.

Наприклад, суміщення занять з великими навантаженнями силової та швидкісної спрямованості викликає суттєве (р<0,01) зниження середньої швидкості центра маси кисті у циклі (142,72,8 см/с), щільності гребкових рухів (70,90,73 %), величини опорних реакцій (16,32,8 ум.од.), темпу рухів (40,21,6 цикл^. хв.^-1.). У плавців також значно знижені прояви максимальної сили тяги під час плавання (96,750,66 %, р<0,01) можливості реалізації силових спроможностей у воді (97,750,51 %, р<0,01), швидкісні спроможності (97,590,56 %, р<0,01), витривалість під час роботи анаеробного характеру (97,630,75 %, р<0,01).

4. Управління терміновими реакціями адаптації спортсменів високого класу протягом дня, розробка рекомендацій до використання програм і компонентів навантаження для управління розвитком спроможностей, які визначають рівень спортивних досягнень, повинні враховувати взаємодію таких факторів та умов:

взаємозв’язок фізичної підготовленості з іншими сторонами підготовки спортсменів;

особливості суміщеного (одночасного) удосконалення різних рухових якостей в одному тренувальному занятті;

забезпечення оптимального співвідношення у тренувальному процесі занять з різними за величиною і спрямованістю навантаженнями, які дозволяють стимулювати адаптаційні процеси, а також створити умови для повноцінного їх протікання.

5. Плануючи тренувальний процес важливе місце слід відводити побудові окремих занять і мікроциклів. Вибір типу тренувальних занять на різних етапах мікроциклу, методика побудови їх програм в залежності від спрямованості, особливостей чергування в мікроциклі занять з різними за величиною і специфікою впливу навантаженнями значною мірою визначають характер і величину тренувального і змагального ефекту.

Матеріали досліджень сумарного впливу на організм спортсменів декількох занять з великими навантаженнями дозволили опрацювати методику чергування в мікроциклах занять переважної спрямованості, а результати педагогічних довготривалих досліджень довели можливість і доцільність значного збільшення їх кількості за умов відтворення показників змагальної діяльності.

6. В основу критеріїв удосконалення поточного контролю за розвитком функціональних можливостей спортсменів і нормування навантажень за переважною спрямованістю повинне бути покладене врахування характеру післядії тренувального заняття та кумуляцій реакцій на нейрогуморальні стимули за основними характеристиками фізіологічної реактивності провідних для виду діяльності систем. Установлений зв’язок показників спеціальної витривалості кваліфікованих плавців з характеристиками фізіологічної реактивності кардіореспіраторної системи на дію гіперкапнічного, гіпоксичного та робочого (нейрогенного) стимулів. Доведено, що щоденні зміни реактивності кардіореспіраторної системи в мікроциклах відображають ефект окремих занять і микроциклів аеробної, анаеробної гліколітичної та анаеробної алактатної спрямованості.

Для оцінки тренувального ефекту мікроциклів аеробної спрямованості найбільш надійною є динаміка фізіологічної реактивності кардіореспіраторної системи на дію гіпоксичного стимулу. Підвищення чутливості характеристик реактивності зовнішнього дихання (V_E84, V_E40 та ін.) на зазначений стимул у діапазоні 36—73 % указує на аеробну спрямованість мікроциклу. Тренувальний ефект мікроциклів анаеробної гліколітичної спрямованості найповніше відображає динаміку фізіологічної реактивності кардіореспіраторної системи на дію гіпоксичного і робочого стимулів. Зниження чутливості характеристик реактивності зовнішнього дихання (V_E84, ФП₈₄ та ін.) на гіпоксичну стимуляцію в діапазоні 48—77 % і показників реактивності центральної гемодинаміки (ЧСС₈₄, KДА ЧСС та ін.) на 6—49 % указує на анаеробну гліколітичну спрямованість мікроциклу. Тренувальний ефект мікроциклів анаеробної алактатної спрямованості відображає динаміка фізіологічної реактивності кардіореспіраторної системи на дію гіперкапнічного стимулу з урахуванням динаміки робочого стимулу. Виражене підвищення характеристик реактивності (V_E/P_ACO₂, KДА ЧСС, V_E50 та ін.) на 68—105 % і більше указує на анаеробну алактатну спрямованість мікроциклу.

7. Визначені оптимальні межі застосування односпрямованих занять у процесі мікроциклів переважно аеробної, анаеробної гліколітичної та анаеробної алактатної спрямованості. Для занять аеробної спрямованості специфічність тренувального ефекту підтримується протягом п’яти і більше занять, для занять анаеробної гліколітичної спрямованості – трьох, чотирьох, для занять анаеробної алактатної спрямованості – одного – трьох.

Виявлено, що характер змін реактивності кардіореспіраторної системи залежить від обсягів навантажень швидкісної спрямованості. Чим він більший під час виконання програми мікроциклів, тим більший рівень фізіологічної реактивності кардіореспіраторної системи на дію СО₂-Н⁺. Показники фізіологічної реактивності кардіореспіраторної системи на дію СО₂-Н⁺-стимулу виявляли індивідуальні розбіжності і при середніх значеннях рівня легеневої вентиляції при Р_АСО₂ 50 мм рт. ст. () коливалися в межах від 12,62 ± 0,71 до 26,09 ± 0,77 лхв^–1, для частоти серцевих скорочень (ЧСС₅₀) — від 67,26 ± 2,03 до 82,46 ± 1,5 удхв^–1, а також для прояву дихальної аритмії серцевого ритму (КДА₅₀) — від 4,32 ± 0,42 до 19,62 ± 4,01 %. Використання вправ аеробної спрямованості обумовлює зниження реактивності на вказаний стимул.

8. Ефективне вирішення завдань силової підготовки кваліфікованих плавців може бути забезпечене за комплексного врахування всіх складових, відповідальних за ефективність тренувального процесу: раціональний підбір спеціальних тренажерів і обладнання; застосування вправ, які забезпечують вплив на м’язи, відповідно до спрямування специфічних вимог змагальної діяльності; відповідне планування основних компонентів навантажень – режиму роботи м’язів під час виконання окремих вправ, величини опорних реакцій, темпу рухів, термінів виконання окремих вправ, термінів і характеру пауз між підходами, кількості повторень у занятті.

9. Експериментально визначено, що введення перед тренуванням у воді заняття на суші з різною величиною і переважною спрямованістю навантажень силового характеру чинить різні впливи на характер протікання відновних процесів плавців, а також визначає особливості планування наступних тренувальних програм. У період післядії різних суміщень навантажень достовірно погіршуються показники прояву максимальної сили (р<0,01); можливість реалізації силового потенціалу до умов плавання (р<0,01); швидкісні можливості (р<0,01); витривалість під час роботи анаеробного (р<0,01) і аеробного характеру (р<0,05). Суттєво знижені також просторово-часові і динамічні параметри техніки рухів; щільність гребкових рухів (р<0,01); величина опорних реакцій (р<0,01); темп рухів (р<0,05); середня швидкість центру маси кисті у циклі (р<0,01).

Виділяють дві групи таких суміщень занять. До першої групи відносять сполучення занять, спрямованих на максимальну мобілізацію діяльності функціональних систем організму спортсмена, яке супроводжується суттєвим зниженням працездатності, компенсаторними змінами у структурі рухів, що викликає прояв помилок у техніці рухів як наслідок прогресуючого стомлення. Це сприяє створенню особливого класу сенсорних реакцій – корекції стомлених рухів, які стійко закріплюються в результаті багаторазових повторень і стають ознакою рухів у змагальній діяльності.

Суміщені програми занять другої групи викликають часткове зниження працездатності, яке проявляється в суттєвих змінах лише окремих її показників. У результаті їх виконання зміни в техніці рухів обумовлені пошуком чи реалізацією оптимальних варіантів використання рухового потенціалу. Найефективнішим є використання суміщеного розвитку рухових якостей плавців із застосуванням програм на суші й у воді, в яких поєднані різні за величиною і спрямованістю навантаження, що супроводжуються виконанням спеціальних вправ, спрямованих на корекцію техніки рухів. Оптимізація процесу підготовки з урахуванням цих вимог дозволяє підвищити його ефективність з одночасним зростанням рухового потенціалу, що відповідає характеристикам змагальної діяльності.

10. Серед факторів, які визначають удосконалення методики тренування висококваліфікованих спортсменів, слід виділити вимоги до розвитку гнучкості та рухливості у суглобах, до яких кожен із способів плавання висуває специфічні вимоги. Між ступенем покращення спортивних досягнень і збільшенням рухливості у суглобах і хребті, які несуть основне навантаження в кожному способі плавання, існує позитивна залежність.

Результати досліджень свідчать про різні рівні реалізації рухливості в суглобах, що необхідно враховувати під час підбору і дозування вправ для розвитку гнучкості у суглобах і хребті плавців. Визначено, що при послідовному виконанні вправ, спрямованих на розвиток силових якостей і гнучкості, рухливість у плечових суглобах зменшується в діапазоні 3,94^о-6,52^о вихідного рівня (р<0,01) і може досягати 59,181,25 % (р<0,05) до завершення виконання програми заняття.

У випадку застосування вправ, що забезпечують суміщений (одночасний) прояв силових якостей і гнучкості відбувається значне (на 6,95^о) і достовірне (р<0,05) збільшення рухливості. Подальше застосування суміщеного розвитку силових якостей і гнучкості збільшує амплітуду рухів і рухливість в суглобах вище вихідного рівня на 10,36^о (29, 39 1, 16 %, р<0,01).

11. Планування відновних і стимулюючих працездатність процедур необхідно пов’язувати з конкретними завданнями, поставленими в процесі підготовки спортсменів. Ці засоби можуть бути застосовані на трьох рівнях: етапному, поточному та оперативному. Етапний рівень забезпечує нормалізацію функціонального стану спортсменів, якнайшвидшого фізичного і психічного відновлення після виконання програм тренувальних мікроциклів, які завершуються відповідальними змаганнями, особливо напружених етапів і періодів підготовки. Відновні заходи використовуються комплексно із застосуванням педагогічних, психологічних та медико-біологічних факторів, органічно поєднаних у програмах відновних мікроциклів. Поточний рівень застосування відновних і стимулюючих засобів спрямовується на оптимізацію стану організму спортсмена під час виконання програм мезо- і мікроциклів, окремих занять. Процедури носять локальний характер, органічно пов'язаний з величиною і характером тренувальних навантажень. Оперативний рівень передбачає застосування стимулюючих і відновних засобів, термінове стимулювання працездатності чи прискорення її відновлення з метою успішного виконання програми одного заняття, комплексу тренувальних вправ, проявів високої працездатності в окремому старті. Найбільш ефективним є застосування засобів вибіркового впливу, що підвищує можливості їх оперативного використання в обмежених у часі умовах тренувальних занять чи змагань.

12. У результаті досліджень здобуто нові знання, що істотно розширюють теоретико-методичні основи управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів високого класу в умовах інтенсифікації процесу підготовки й обґрунтовують шляхи їх подальшого удосконалення на основі:

- методологічних підходів до адаптації фундаментальних знань у галузі управління тренувальним процесом у спорті вищих досягнень плавців і велосипедистів;

- визначення загальних закономірностей управління терміновими і довгостроковими реакціями адаптації спортсменів, які передбачають можливість використання тренувальних програм і компонентів навантажень для управління розвитком якостей і здатностей, що визначають рівень спортивних досягнень;

- визначення особливостей адаптаційних реакцій структури рухових дій унаслідок тренувальних навантажень занять і мікроциклів різної переважної спрямованості;

- прикладних аспектів управління навчально-тренувальним процесом у циклічних видах спорту (плавання, велоспорт) шляхом використання технології комплексного контролю, адаптованої до специфічних умов тренувального процесу та вимог управління на різних етапах підготовки спортсменів;

- застосування факторів і умов, що підвищують ефективність тренувальної і змагальної діяльності.

13. Розроблені концептуальні положення олімпійської підготовки національних команд, їх найближчого і віддаленого резерву, формування основних організаційних і теоретико-методичних положень дозволили визначити шляхи створення принципово нової системи, яка передбачає раціональну її побудову та перехід на якісно новий рівень функціонування шляхом реорганізації діяльності діючих структур через механізм удосконалення нормативних і методичних положень про їхню діяльність.

14. Результати дослідження проблеми управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів високого класу в умовах інтенсифікації процесу підготовки, отримані на основі розробленої методології, можуть бути використані в тренувальному процесі в інших видах спорту, які потребують поєднання різних сторін підготовки і які формують цілісну змагальну діяльність, а також в теорії спортивного тренування при підготовці фахівців та підвищенні кваліфікації спеціалістів у вищих навчальних закладах фізичної культури і спорту. Викладені в дослідженні практичні підходи і методи обумовлюють перспективні шляхи реалізації концептуальних положень нашої роботи, які дають підставу для подальшого удосконалення системи підготовки спортсменів високого класу.

Публікації автора:

Монографії

1. Шкребтій Ю.М. Управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів високого класу. – Київ: Олімпійська література, 2005. – 234 с.

Статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України

1. Шкребтий Ю. М. Основы построения микроциклов квалифицированных пловцов при многоразовых занятиях в течение дня // Наука в олимпийском спорте. – Киев. – 2001. – № 1. – С. 33 – 42.

2. Шкребтій Ю.М. Залежність рухових дій спортсменів від умов виконання програм різної переважної спрямованості // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – Київ. – 2001. – № 2. – С. 70 – 75.

3. Шкребтій Ю.М. Оцінка тренувальних навантажень плавців на основі контролю фізіологічної реактивності // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту: Зб. наук. праць. – Київ. – 2003. – С. 163 – 167.

4. Шкребтій Ю.М. Перспективи удосконалення діючої в Україні системи фізичної культури і спорту // Теорія і практика фізичного виховання. Донецьк. – 2004. – № 2. – С. 54 – 62.

5. Шкребтій Ю.М. Напрями реформування системи фізичної культури і спорту в Україні // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту: Зб. наук. праць. Київ. – 2004. – № 4. – С. 5 – 10.

6. Шкребтій Ю.М. Спортивне законодавство зарубіжних країн і перспективи удосконалення системи фізичної культури і спорту в Україні // Теорія і методика фізичного виховання. – Харків. – 2005. –- № 1. – С. 2 – 7.

7. Шкребтий Ю.М. Внетренировочные и внесоревновательные факторы в системе подготовки пловцов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. трудов. – Харьков. – 2005. – № 1 – С. 48 – 67.

8. Шкребтій Ю.М. Управління тренувальними і змагальними навантаженнями в умовах інтенсифікації процесу підготовки спортсменів // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – Київ. – 2005. – №1. – С. 65 – 68.

9. Шкребтій Ю.М. Організаційне і програмно-нормативне забезпечення олімпійської підготовки // Молода спортивна наука: Зб. наук. праць. – Львів. – 2005. – Т.3. – С.177 – 185.

10. Шкребтий Ю.М. Правовое и нормативно-методическое обеспечение олимпийской подготовки // Наука в олимпийском спорте. – 2005. – № 1. – С. 135 – 139.

11. Шкребтий Ю.М. Направления совершенствования методики спортивной тренировки на этапе подготовки к высшим достижениям // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. труд. – Харьков. – 2005. – № 2. – С. 37 – 44.

12. Шкребтий Ю.М. Возможности использования тренировочных и соревновательных нагрузок для развития качеств и способностей спортсменов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. – Харків. – 2005. – № 3. – С. 83 – 91.

13. Шкребтій Ю.М. Розподіл параметрів тренувальних і змагальних навантажень висококваліфікованих плавців протягом року // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. – Харків. – 2005. – №4. – С. 52 – 58.

14. Шкребтий Ю.М. Использование микроциклов с различной динамикой нагрузок в процессе подготовки спортсменов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. – Харків. – 2005. – №5. – С. 86 – 94.

15. Шкребтій Ю.М. Планування мікроциклів різної переважної спрямованості в тренуванні плавців // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. – Харків. – 2005. – № 6. – С. 68 – 76.

16. Шкребтій Ю.М. Побудова програм, спрямованих на розвиток силових якостей і гнучкості у кваліфікованих плавців // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. – Харків. – 2005. – №7. – С. 60 – 66.

17. Шкребтій Ю.М. Стан і напрямки удосконалення олімпійської підготовки в Україні // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. – Харків. – 2005. – № 8. – С. 80 – 88.

18. Шкребтій Ю.М. Фізичне виховання і дитячий спорт в системі шкільної освіти України // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. – Харків. – 2005. – № 10. – С. 246 – 249.

19. Шкребтій Ю.М. Ефективність суміжного розвитку силових можливостей і рухових якостей у кваліфікованих плавців // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. – Харків. – 2005. – №13. – С. 31 – 40.

20. Шкребтій Ю.М. Планування тренувальних і змагальних навантажень в підготовці спортсменів високого класу // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. – Харків. – 2006. – №5. – С. 121 – 140.

Статті

21. Платонов В.Н., Черняев Э.Г., Шкребтий Ю.М. Спринтерское плавание – проблемы, перспективы // Научно-спортивный вестник. – 1981. – № 1. – С. 60 – 69. Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі і систематизації інформації, її узагальненні та формуванні висновків.

22. Платонов В.Н., Шкребтий Ю.М., Голец В.И. Восстановительные средства в спортивной тренировке // Научно-спортивный вестник. – 1981. – № 6. – С. 17 – 22. Дисертантом особисто проведені дослідження, обробка, систематизація і узагальнення їх результатів.

23. Шкребтий Ю.М. Некоторые направления оптимизации методики спортивной тренировки на этапе подготовки к высшим достижениям // Объективизация методики управления параметрами тренировочных нагрузок. – Киев: КГИФК, 1983. – С. 5 – 29.

24. Шкребтий Ю.М., Осадчий В.П., Беспалов Ю.Ф., Голец В.И. Объективизация методики управления параметрами тренировочных нагрузок. – Киев: КГИФК, 1983. – С. 65 – 78. Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні досліджень, їх аналізі, обробці, узагальненні та формулюванні висновків.

25. Шкребтий Ю.М., Данильченко Б.В. Управление реакциями спортсменов высокой квалификации в ударных микроциклах // Сб. научн. трудов: Управление процессом адаптации организма спортсменов высокой квалификации. Сб. научн. трудов: Киев, 1992. – С. 92 – 102. Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні досліджень, їх аналізі, обробці, узагальненні та формулюванні висновків.

26. Шкребтій Ю.М. Стан та напрями удосконалення системи фізичного виховання молоді // Спортивний вісник Придніпров'я. – 2005. – № 1. – С. 13 – 16.

Тези

27. Шкребтий Ю.М. Большие тренировочные нагрузки при совершенствовании физической подготовлености спортсменов высокого класа // Тез. докл. науч.-метод. конф. «Научно-методические основы подготовки спортсменов высокого класса». – Киев, 1980. – С. 83 – 84.

28. Шкребтий Ю.М., Ищенко О.В. Планирование тренировочных нагрузок при двух занятиях в течение дня с применением некоторых средств реабилитации // Тез. докл. науч.-метод. конф. «Научно-методические основы подготовки спортсменов высокого класса». – Киев, 1980. – С. 85 – 86. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

29. Шкребтий Ю.М., Литвиненко Т.С. Использование средств ускоренного восстановления в тренировке пловцов-спринтеров // Тез. докл. науч. конф. «Физиологические механизмы физической и умственной работоспособности при спортивной и трудовой деятельности». – Львов, 1981. – С. 77 – 79. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

30. Шкребтий Ю.М., Литвиненко Т.С., Голец В.И., Моногаров С.В. Комплексное сочетание тренировочных нагрузок и восстановительных средств в циклических видах спорта // Тез. докл. науч. конф. «Физиологические механизмы физической и умственной работоспособности при спортивной и трудовой деятельности». – Львов, 1981. – С. 237-238. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

31. Шкребтий Ю.М., Литвиненко Т.С. Использование современных средств восстановления в тренировке пловцов-спринтеров // Всесоюз. науч. симпозиум «Современные средства и методы восстановления работоспособности спортсменов». – Москва, 1982. – С.122 – 123. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

32. Шкребтий Ю.М., Литвиненко Т.С. Планирование скоростно-силовых упражнений и средств предварительной стимуляции работоспособности при тренировке пловцов // Научные основы многолетнего планирования тренировочного процесса и подготовка олимпийского резерва. – Днепропетровск, 1983. – С. 220 – 223. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

33. Шкребтий Ю.М., Ефимов А.А., Комоцкий В.Н., Красюк С.А. Динамика специальной работоспособности пловцов спринтеров во время тренировок в горах и последующей подготовки на равнине // Респ. науч.-практ. конф. «Научно-педагогические проблемы физической культуры в свете основных направлений перестройки высшего и среднего образования в республике». – Ивано-Франковск, 1988. – С. 263 – 264. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

34. Шкребтий Ю.М. Управление адаптационными реакциями спортсменов при реализации программ микроциклов // Тез. докл. междунар. науч. конгр. «Современный олимпийский спорт». – Киев, 1993. – С. 232 – 233.

35. Шкребтий Ю.М. Управление параметрами тренировочных и соревновательных нагрузок в условиях интенсификации процесса подготовки спортсменов // Современный олимпийский спорт и спорт для всех: VII Межд. науч. конгр. – 2003. – Т. 3. – С. 256 – 257.

36. Шкребтий Ю.М. Адаптационные реакции спортсменов при реализации программ микроциклов // Современный олимпийский спорт и спорт для всех. VIII Межд. науч. конгр. – Алматы. – 2004. – Т.2. – С. 262 – 264.

37. Шкребтій Ю.М. Про удосконалення олімпійської підготовки в Україні // Матеріали ІХ Міжн. олімпійського конгр. «Олімпійський спорт і спорт для всіх». – Київ, 2005. – С. 445.

38. Шкребтий Ю.М., Имас Є.В., Мичуда Ю.П. Совершенствование правового и нормативно-методического обеспечения олимпийского спорта в Украине // Матеріали ІХ міжн. олімпійського конгр. «Олімпійський спорт і спорт для всіх». – Київ, 2005. – 64 с. Особистий внесок здобувача полягає у розробці концептуальних засад, а в подальшому Цільової комплексної програми "Фізичне виховання – здоров’я нації" та нової редакції Закону України "Про фізичну культуру і спорт".

Інші публікації

39. Объективизация методики управления параметрами тренировочных нагрузок: Сб. науч. тр. /Под ред. Ю.М. Шкребтия – К.: КГИФК, 1983. – 128 с.

40. Шкребтий Ю.М., Данильченко Б.В., Беспалов Ю.Ф., Лисенко Г.И. Особенности планирования тренировочного процесса квалифицированных пловцов с учетом различных вариантов построения тренировочных занятий на суше и в воде. – К.: КГИФК, 1988 – 46 с. Особистий внесок автора полягає в розробці засобів та методики їх використання для підвищення ефективності тренувальної і змагальної діяльності спортсменів.

41. Шкребтий Ю.М., Литвиненко Т.С., Беспалов Ю.Ф., Голец В.И. Методические рекомендации по использованию дополнительных тренировочных средств в подготовке квалифицированных пловцов. – Киев: КГИФК, 1988 – 35 с. Особистий внесок автора полягає в розробці засобів та методики їх використання для підвищення ефективності тренувальної і змагальної діяльності спортсменів.

42. Платонов В.Н., Шкребтий Ю.М. Построение программ микроциклов // Плавание: Учебник для студентов вузов физ. воспитания и спорта / Под ред. В.Н.Платонова. – Киев. – Олимпийская литература, 2000. – Гл. 19. – С. 287 – 306. Здобувачем викладено розділ у підручнику.

43. Шкребтий Ю.М. Олимпийские конгрессы // Энциклопедия олимпийского спорта. – Киев: Олимпийская литература, 2004. – Т .3, гл. 6. – С. 607 – 612.

44. Шкребтий Ю.М. Виды спорта в программе игр Олимпиад. Плавание. // Энциклопедия олимпийского спорта. - Киев: Олимпийская литература, 2004. – Т. 3, гл. 1 – 3. – С. 312 – 352.