Інтегральним результатом дисертаційної роботи є вирішення важливої науково-прикладної задачі з розроблення і наукового обґрунтування теоретико-методичних основ організаційно-економічного управління торговельною маркою як інтелектуальним активом промислового підприємства. Отримані результати дозволили глибше пізнати механізм управління торговельною маркою як інтелектуальним активом підприємства, сформувати систему методичного інструментарію для оцінки потенціалу торговельної марки, урахувати фактори невизначеності й ризику, під вплив яких підпадає торговельна марка на ринку. Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки. 1. Узагальнення й систематизація існуючих підходів до управління торговельною маркою створили передумови для розробки автором нових удосконалених схем організації процесу управління торговельною маркою як інтелектуальним активом промислового підприємства. 2. Ефективне управління торговельною маркою як інтелектуальним активом промислового підприємства слід здійснювати за допомогою запропонованого автором організаційно-економічного механізму управління, що дозволяє через взаємодію між його складовими досягти поставленої мети управління, ґрунтуючись на сильних сторонах мікросередовища й можливостях макросередовища. 3. Запропонована класифікація торговельних марок дозволяє більш чітко ідентифікувати їх ринкові позиції і цілеспрямовано управляти ними. 4. Використання розробленого автором теоретико-методичного підходу до оцінки потенціалу торговельної марки як інтелектуального активу промислового підприємства з побудовою тривимірної фігури «куб потенціалу» дає можливість обгрунтовано визначати найбільш сильні і найбільш проблемні сторони діяльності. 5. Удосконалення категорії «потенціал торговельної марки» надає можливість більш повно і точніше оцінювати конкурентоспроможність торговельної марки з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів та її особливостей, що характеризують залежність від споживачів, а також загальногалузеві тенденції на ринку. 6. Оцінку потенціалу торговельної марки як інтелектуального активу промислового підприємства слід здійснювати на основі запропонованих до розгляду автором внутрішніх і зовнішніх факторів конкурентоспроможності, а також параметрів торговельної марки, що характеризують досягнуті позиції іміджу, ринкової частки й споживчої лояльності (адекватність торговельної марки; сила домінування торговельної марки; масштабність торговельної марки; показник споживацької лояльності). 7. Використання розробленого теоретико-методичного підходу дозволяє врахувати ряд специфічних ризиків, під вплив яких підпадає торговельна марка на ринку, з наступним прийняттям відповідних управлінських рішень. 8. Методичні стратегічні рекомендації автора щодо підвищення потенціалу торговельної марки дозволяють зміцнити її конкурентні позиції і лояльність споживацької аудиторії. 9. Розроблена система методичних інструментів для реалізації функцій організаційно-економічного механізму управління торговельною маркою як інтелектуальним активом промислового підприємства є основою ефективного управління його стратегічним розвитком. 10. Методичні розробки і пропозиції автора використовуються для управління торговельною маркою як інтелектуальним активом на промислових підприємствах галузі виробництва машин та устаткування Сумщини (зокрема, підприємствах з виробництва автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій — АГНКС). |