Анотація до роботи:

Шестопалов Б.Б. Управління ризиками виробничих підприємств в процесі інтеграції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю – 08.06.01 – економіка, організація та управління підприємствами – Національний університет харчових технологій, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено вирішенню методологічних, методичних питань а також розробці практичних рекомендацій щодо організаційно-економічного механізму управління ризиками виробничих підприємств в процесі інтеграції. Визначено сучасні концепції оцінки й управління ризиками в процесі інтеграції та обґрунтувати методи їх проведення. Досліджено створення та розвиток інтегративних корпоративних структур в борошномельній та хлібопекарській промисловості. Здійснено аналіз розвитку підприємств борошномельної та хлібопекарської промисловості. Розроблено методику прогнозування та оцінки ризиків виробничих підприємств. Визначена система методів управління ризиками діяльності в борошномельній та хлібопекарській промисловості. Удосконалено систему мінімізації ризиків переробки зерна в процесі інтеграції.

1. Проведений аналіз існуючих концепцій оцінки й управління ризиками дав змогу виділити дві основні концепції оцінки ризику: як ситуативна характеристика діяльності підприємства на основі визначення абсолютної величини втрат; як ймовірносна категорія, що характеризує можливість зміни результатів діяльності підприємства. Це є однобічним підходом до управління ризиками. При цьому зберігається імовірність підвищеного впливу неврахованої частини ризиків, що знижує ефективність реалізації методів управління. В процесі інтеграції управління ризиками слід базувати на ймовірній оцінці їхньої появи і визначенні наслідків їх впливу на діяльність виробничих підприємств.

У системі ризиків діяльності виробничих підприємств виділено основні їх види: ризики невиконання господарських договорів; ризики посилення конкуренції; ризики зміни кон’юнктури ринку; ризики виникнення непередбачених витрат і зниження; ризики втрати майна підприємства; ризик незатребуваності виробленої продукції.

2. Світовий і вітчизняний досвід створення і функціонування корпоративних структур показує, що однією з найбільш ефективних форм інтеграції підприємств є холдинги. Процес формування холдингових компаній в Україні має специфічні особливості, зумовлені впливом політичних факторів, регіональним розвитком, міжгалузевими зв’язками. Крім того інтеграція являє собою процес утворення різних агропромислових об’єднань за участю аграрних, переробних, виробничих, торговельно-збутових об’єднань, обслуговуючих підприємств і організацій. Найважливішим джерелом підвищення ефективності при створенні вертикальної інтеграційної структури для підприємств борошномельної та хлібопекарської промисловості є можливість організації широкого інформаційного обміну, що дає змогу чітко координувати плани і графіки поставок зерна, його зберігання, переробки й доставки кінцевої продукції споживачеві. У результаті буде створено умови для більш повного і стабільного завантаження виробничих потужностей підприємств, які займаються зберіганням і переробкою зернової продукції.

3. Хлібопекарська промисловість за товарною структурою роздрібного товарообороту підгалузей харчосмакової промисловості посідає друге місце після кондитерських виробів. Зростання цін на зерно і продукти його переробки значною мірою пов’язано з кон’юнктурою зовнішнього ринку й залежністю України від імпорту продовольчого зерна. Для регулювання внутрішнього ринку зерна потрібно розробити й затвердити положення про особливості формування та використання зерна для державного резерву. Визначено основні заходи стабілізації на продовольчому ринку зерна: встановлення оптимальних цін на вітчизняне й імпортне продовольче зерно; проведення оперативного моніторингу імпорту зерна (кількість, види, якість, країни-постачальники, ціна); складання щомісячних балансів основних продовольчих товарів; проведення фінансування інтервенційних та заставних операцій із зерном із Державного бюджету, забезпечення моніторингу товарних потоків зерна і цін.

4. При проведенні оцінки ризиків виробничих підприємств в процесі інтеграції було виділено ряд складових: боротьба за якість, асортиментна політика, стратегія планування, маркетинг, конкуренція, збут, облік витрат виробництва, система управління, інвестиційна стратегія.

При дослідженні системи прогнозування та оцінки впливу ризиків визначено, що залежність між рівнем ризику і характеристиками виробничої діяльності підприємства не є прямолінійною. Зі збільшенням частки умовно-постійних витрат у структурі собівартості при незмінному рівні рентабельності продукції величина мінімального прийнятного обсягу виробництва продукції підвищується нерівномірно. Взаємозв’язок рентабельності продукції, частки умовно-постійних витрат у складі собівартості і коефіцієнта мінімального прийнятного обсягу виробництва продукції полягає в тому, що значення коефіцієнта мінімального прийнятного обсягу виробництва продукції залежить від співвідношення рівня рентабельності продукції і частки умовно-постійних витрат. Із збільшенням рентабельності продукції коефіцієнт мінімального прийнятного обсягу виробництва продукції знижується. Дана тенденція зміни коефіцієнта особливо характерна для підприємств із низькою часткою умовно-постійних витрат у структурі собівартості продукції.

5. Визначено основні заходи запобігання ризиковим ситуаціям виробничих підприємств, до яких відносяться: внутрішнє і зовнішнє страхування, диверсифікація. В процесі внутрішнього страхування вони полягають у забезпеченні компенсації можливих фінансових втрат за рахунок відповідної “премії за ризик”; компенсації можливих фінансових втрат за рахунок системи штрафних санкцій; подоланні негативних фінансових наслідків за рахунок попереднього резервування частини фінансових коштів.

Система заходів запобігання ризиковим ситуаціям в процесі зовнішнього страхування у діяльності підприємств борошномельної та хлібопекарської галузі полягає у розробці спеціалізованої, оригінальної технології їх оцінки, підготовці відповідних фахівців, відділів і служб.

Диверсифікація є відносно менш витратним способом запобігання ризиковим ситуаціям в діяльності виробничих підприємств. Як напрями диверсифікації запропоновано використовувати: диверсифікацію різних видів діяльності, диверсифікацію постачальників та асортименту продукції.

6. Досвід створення, функціонування та реформування підприємств борошномельної та хлібопекарської промисловості показав, що централізоване управління не дає змоги ефективно проводити їх реструктуризацію. З метою створення ефективної структури управління, яка складається з акціонерів, споживачів, постачальників, обслуговуючих підприємств, фінансових установ, розроблена модернізована структура управління холдингом “Агросервіс – 2000”, яка замикає на собі інформаційні потоки: про фінансово-господарський стан, контроль за виконанням бюджетів, прийняття оперативних рішень. Вона дає можливість надати інформацію і рекомендації засновникам у режимі реального часу та захистити інтереси суб’єктів і холдингу в цілому від зовнішнього впливу.

В рамках фінансової реструктуризації інтеграційного об’єднання було здійснено ряд заходів. Управлінським заходом є створення ефективного ядра управління. До організаційних заходів відносяться: більш ефективне використання устаткування для випікання хліба; до завантаження печі за рахунок придбання нового преса; здавання в оренду виробничих і складських приміщень, які не використовувались раніше. Ці заходи дали змогу збільшити виробництво на 15%. Удосконалення технології випікання печива дозволило збільшити його виробництво на 12%.

7. Систему управління ризиками визначено як послідовне зниження комерційних, виробничих та фінансових ризиків виробничих підприємств. При цьому, комерційні ризики означають можливість втрат у процесі фінансово-господарської діяльності, невизначеність результатів діяльності чи реалізації маркетингової стратегії підприємства. Фінансовий ризик виникає в сфері відносин підприємств з банками та іншими фінансовими інститутами, а також пов’язаний з невиконанням суб’єктом економічної діяльності своїх фінансових зобов’язань.

Основою стратегії виробничих підприємств в процесі інтеграції є контроль якості продукції. Він полягає у мінімізації ризиків переробки зерна борошномельних підприємств і залежить від показників якості зерна і ступеня його підготовки до переробки. Система мінімізації ризиків переробки зерна виражається через коефіцієнти якості. Дана система дає змогу підприємствам борошномельної промисловості збільшити оборот продукції, здійснювати контроль за рухом борошна на ринку, підвищувати коефіцієнт використання виробничих потужностей, розвивати і підвищувати ефективність використання нагромадженого потенціалу підприємств.

Публікації автора:

1. Шестопалов Б.Б., Нестеренко Ж.К. Для виходу з кризи необхідний цілий комплекс заходів // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2001. – №4. – С. 142 – 144.

2. Шестопалов Б.Б. Інвестиційна привабливість хлібного бізнесу // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Випуск 171. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2003. – С. 167 – 170.

3. Шестопалов Б.Б. Розвиток агропромислової інтеграції // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2005. – №3. – С. 241 – 247.

4. Шестопалов Б.Б. Методологія проведення оцінки впливу ризиків // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2005. – №6. – С. 174 – 177.

5. Шестопалов Б.Б., Нестеренко Ж.К. Опыт и проблемы корпоративного управления на примере ФПГ Запорожской области // Вісник Тернопільської академії народного господарства – 2002. – № 8-2. – С. 100 – 107.

6. Шестопалов Б.Б. Управління ризиками на виробничих підприємствах // Економіка та держава. – 2005. - № 12. – С. 36 –38.

7. Шестопалов Б.Б. Формування та розвиток корпоративної культури // Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні // Зб.наук праць науково-практичної конференції 29-30 травня 2003р. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2004. – С. 75 – 85.

8. Шестопалов Б.Б. Ефективне використання інструментів стратегічного планування в ТОВ “Торгово-зернова компанія” // Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні // Зб.наук праць науково-практичної конференції 29-30 травня 2002р. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2002. – С. 46 – 51.

9. Шестопалов Б.Б., Нестеренко Ж.К. Некоторые проблемы ВЭД // Зб. тез.допов. Міжнародної науково-практичної конференції “Механізми регіональної зовнішньоекономічної діяльності”. – Запоріжжя. – 2001. – С. 29 –31.

10. Шестопалов Б.Б. Оцінка хлібного бізнесу – основа інвестиційної стратегії ЗАТ “Агросервіс – 2000” // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми формування та реалізації інвестиційної стратегії господарюючого суб’єкта”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2002. – С. 188 – 192.

11. Шестопалов Б.Б. Опыт реструктуризации холдинга ТМ “Хлебодар” // Второй ежегодный форум “Финансовый директор 2003”, 24 – 25 сентября 2003 г.– Киев: ДИ “Украинский дом”. – С. 157 – 164.

12. Шестопалов Б.Б. Управление корпоративными финансами холдинга с целью увеличения стоимости акций // Восьмой ежегодный форум “Рынок капитала Украины”, 18 – 20 июня 2003 г. – Киев, Украинская межбанковская валютная биржа. – С. 61 – 62.

13. Шестопалов Б.Б. Холдинги та їх переваги у системі корпоративних фінансів // Материалы международной научно-практической конференции молодых ученых “Актуальные проблемы финансового менеджмента на предприятиях” – Донецк: Донецкий национальный технический университет, 2003. – С. 241 – 246.