Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, пов’язаного з забезпеченням гармонійного розвитку суб’єктів страхового підприємництва, удосконалення управління домінантними сферами його розвитку з метою підвищення їх ринкової вартості, інвестиційної привабливості та зростання ефективності господарювання . На основі проведеного дослідження зроблені такі висновки: 1.Страхове підприємництво є відмінним видом підприємницької діяльності, яке здійснюється специфічним суб’єктом. Його особливостями є предмет діяльності, підвищена ризикованість господарювання, виконання специфічних функцій, обумовлених сутністю страхових відносин, специфічність бізнес-процесів, грошового обігу та кругообігу активів. Автором суттєво розширено ознаки класифікації суб’єктів страхового підприємництва, що дозволяє виявити та охарактеризувати відмітні особливості їх діяльності. 2. Розвиток суб’єкта страхового підприємництва - це багатогранний процес перманентної та незворотної зміни (удосконалення) підсистем та параметрів (складових) діяльності, що має суттєвий характер, певну форму і наслідки для його життєздатності. Визначені типи розвитку суб’єктів страхового підприємництва та їх відмітні особливості. Головним управлінським завданням визнано гармонізацію розвитку. Розроблена система оціночних показників розвитку страхової компанії може використовуватися для проведення експрес- оцінки (на базі публічної звітності) та поглибленої діагностики рівня та типу розвитку, удосконалення управління на базі концепції стратегічних карт ( побудови збалансованої системи показників). 3.Управління розвитком страхової компанії являє собою систему принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов’язаних з визначенням типу (моделі) та напрямів розвитку на довгостроковий та поточний період. На стратегічному рівні управління розвитком є складовою системи розробки і реалізації корпоративної стратегії, на тактичному та оперативному рівні виступає інструментом її реалізації, забезпечує цілеспрямований вплив на окремі фактори ( елементи потенціалу) розвитку. Визначені методологічні принципи управління розвитком страхової компанії, особливості окремих базових (або еталонних) стратегій розвитку , запропонована структурно-логічна модель управлінського процесу. 4.Проведене дослідження сучасних тенденцій розвитку страхового ринку в Україні, експрес-діагностика розвитку його окремих сегментів та суб’єктів дозволяє констатувати наявність багатьох диспропорцій та проблем, на розв’язання яких повинна бути спрямована як діяльність Державного органу з нагляду за страховою діяльністю (шляхом створення відповідного законодавчого забезпечення та сприяння розвитку), так і система управління розвитком на рівні окремого суб’єкта господарювання, в тому числі в розрізі домінантних сфер розвитку - страхової, інвестиційної та фінансової діяльності. 5. Обґрунтовані напрями реформування страхового маркетингу: 1) корекція традиційного маркетингового комплексу страховика („4Р”) на базі розробленої моделі прийняття рішення потенційними страхувальниками, 2) впровадження в практику діяльності страховиків маркетингу партнерських відносин та відповідного доповнення маркетингового комплексу страховика „11С” даної концепції. 6. Визначені особливості інвестиційного менеджменту страхової компанії та розроблені його вихідні положення (місце в загальній системі управління , цілі, завдання та методологічні принципи інвестиційного менеджменту, функції інвестиційних департаментів). Удосконаленню методичного забезпечення планування і контролю інвестиційної діяльності страховика сприятиме застосування імітаційної моделі сумісного планування –контролю страхової та інвестиційної діяльності. 7. Обґрунтовані основні напрями управлінських зусиль у перебігу первинного формування власного капіталу та в процесі його нарощування й розроблені відповідні методичні рекомендації. Запропоновано методичний інструментарій обґрунтування критичних обсягів страхової діяльності для забезпечення необхідного приросту власного капіталу за рахунок внутрішніх джерел („точка цільового прибутку”); а в разі неможливості їх досягнення - визначено підґрунтя (складові синергічного ефекту) проведення зовнішньої реорганізації страховиків (злиття, приєднання). Застосування запропонованих в дисертації теоретико-методичних положень та практичного інструментарію управління розвитком суб’єктів страхового підприємництва сприятиме розширенню їх страхового поля , зростанню інвестиційної та клієнтської привабливості, підвищенню ефективності господарювання в цілому . | 