У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування й вирішення науково-практичного завдання щодо управління розвитком підприємств туристичного бізнесу. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1. Узагальнення теоретичних підходів щодо сутності туристичної послуги дозволило дати її уточнення у наступному визначенні: туристична послуга - це результат різнорідних видів діяльності, що, як правило, не має матеріально-речовинної форми, або матеріалізується у зміні стану подорожуючих і задовольняє їх потреби. На відміну від існуючих тлумачень підкреслена можливість туристичної послуги набувати матеріалізовану форму у зміненому стані подорожуючих. 2. Дослідження факторів, що впливають на управління розвитком підприємств туристичного бізнесу, дозволило виокремити такі складові у групуванні факторів внутрішнього середовища, як управління сезонністю, якістю і асортиментом туристичних послуг. 3. На основі системного підходу розроблено концептуальну модель управління розвитком підприємств туристичного бізнесу, яка включає мету, завдання та механізм управління, у складі якого визначенні принципи, методичний підхід, методи, моделі, функції та інструменти управління розвитком підприємств туристичного бізнесу, а також оцінку ефективності діяльності. 4. Аналіз сучасного стану ринку туристичних послуг в Україні показав, що доходи від туризму у 2006 р. склали 3785,5 млн. грн. або 3,8% від ВВП, тобто у порівнянні з 2000 р. збільшилися на 36,6%. У туристичному потоці найбільша питома вага у 2006 р. припадала на внутрішній туризм і складала 46,8 %, виїзний туризм – 39,4 % і на в’їзний – 13,8 %. У динаміці склад туристичного потоку 2006 р. поліпшився порівняно з 2005 р. Так, в’їзний туристичний поток - зріс на 7,4% або на 126,5 тис. осіб, виїзний збільшився на 3,1% або на 421,6 тис. осіб, внутрішній – збільшився на 22,0% або на 350,4 тис. осіб. Вплив туризму на розвиток економіки країни набуває виразу у відрахуваннях доходів від туризму до доходів Державного бюджету. У 2006 р. частка туризму у доходах державного бюджету склала всього 3,5%. На протязі останніх 10 років частка доходів від туризму знижувалася від 3,1% до 2,6%. Це пов’язано зі змінами у законодавстві, що значно погіршило положення малого бізнесу (у тому числі туристичних підприємств) і не сприяло легалізації суб’єктів туристичної діяльності. У процесі аналізу виявлена диспропорційність розвитку підприємств туристичного бізнесу регіонів України. 5. Діагностика фінансового стану підприємств туристичного бізнесу показала, що рівень їх платоспроможності і ліквідності низький, підприємства фінансово автономні, забезпечені власними коштами, однак власний капітал і активи використовувались недостатньо ефективно. У процесі дослідження виявлено, що низка існуючих фінансових коефіцієнтів не відповідає встановленим обмеженням. Діючі критерії, що розроблені для промислових підприємств, не можна переносити на підприємства сфери послуг. Тому необхідно розробити відповідні критерії для підприємств туристичного бізнесу. У цьому контексті запропоновані коефіцієнти можуть бути припустимими для туристичних підприємств. 6. Для туристичної сфери система показників ефективності ще не сформована. У дисертації узагальнена система показників економічної ефективності підприємств туристичного бізнесу, яка містить декілька груп. Це показники рентабельності виробництва і реалізації туристичних послуг, рентабельності капіталу, ефективності праці робітників підприємств. Для підвищення якості діагностики фінансового стану у роботі побудовано індексну функціональну модель рентабельності реалізації туристичних послуг, що дозволяє поліпшити якість економічного аналізу. 7. Визначено, що маркетинг у діяльності підприємств туристичного бізнесу має свої особливості, які пов’язані з вивченням і аналізом ринку туристичних послуг, його сегментацією, аналізом конкурентів, якості наданих туристичних послуг. Маркетинг визначає змістовний напрямок розвитку діяльності підприємств туристичного бізнесу по задоволенню потреб споживачів та отримання максимального прибутку. 8. Обґрунтовано можливість застосування виробничої функції для поглиблення методологічних і аналітичних аспектів розвитку підприємств. Побудовану модель економічного зростання обсягів туристичних послуг з урахуванням податкової складової використано для розробки варіантів прогнозу обсягів туристичних послуг. Параметри моделі дозволили визначити, що для підприємств туристичного бізнесу сучасний тип економічного зростання є екстенсивним, фондо- і працевитратним. Резерви заміщення праці капіталом на протязі 2001-2006 рр. вичерпані. Подальший розвиток можливий за рахунок підвищення ефективності використання капіталу і витрат живої праці. 9. Використання моделі масового обслуговування дозволило запропонувати рекомендації щодо визначення основних характеристик діяльності підприємств туристичного бізнесу, оптимальної чисельності обслуговуючого персоналу, регулювання потоку потенційних клієнтів і скороченню часу очікування обслуговування. |