У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні і методичні аспекти управління бюджетно-інвестиційними процесами в економіці України, представлено практичні рекомендації щодо активізації бюджетно-інвестиційних процесів. Обґрунтовані основні висновки та пропозиції полягають у такому: 1. Становлення системи регулювання процесів довгострокового розвитку в Україні відбувається в умовах обмеженості державних інвестиційних ресурсів, реформування бюджетно-інвестиційних процесів і недостатньої обґрунтованості прийнятих управлінських рішень у цій сфері. У зв'язку з цим виникає необхідність у розробці адекватних механізмів управління розвитком економіки на основі активізації бюджетно-інвестиційних процесів. 2. З метою підвищення обґрунтованості управлінських рішень, спрямованих на активізацію бюджетно-інвестиційних процесів, у ході дисертаційного дослідження розроблено схему відбору проектів для фінансування з використанням державних інвестиційних коштів, що складається з декількох послідовних етапів, які виходять із необхідності вирішення поточних і перспективних цілей економічного розвитку країни з урахуванням наявних інвестиційних ресурсів. Запропоновані методичні рекомендації до відбору інвестиційних проектів дозволять: ефективно організувати роботу по відбору і обгрунтуванню державних інвестиційних проектів; зробити інвестиційні проекти прагматичними, такими, що реально відображають можливості і потреби територій; здійснити структурну перебудову національної економіки у напрямку розвитку наукоємних галузей, високоточних і екологічно чистих технологій. 3. Оцінку інвестиційної привабливості територій запропоновано здійснювати, інтерпретуючи інвестиційну привабливість як якість конкурентних позицій об’єкта, використовуючи мультиплікативну функцію. Практичне використання запропонованих методичних рекомендацій щодо оцінки інвестиційної привабливості територій в Україні дозволить: надавати виконавчій владі орієнтири для підвищення конкуренто- спроможності територій і можливості ефективного регулювання територіального розподілу інвестиційних потоків; уніфікувати процес перерозподілу бюджетних ресурсів для активізації інвестиційної діяльності в процесі управління економікою; надати потенційному інвестору інформацію для об'єктивного відбору найбільш ефективних з точки зору інвестування територій. 4. В основу розподілу державних інвестиційних ресурсів між територіальними спільнотами рекомендовано покласти показник інвестиційної привабливості територій. 5. Бюджет розвитку доцільно складати як сукупність взаємопов’язаних комплексних програм і планів, які мають обов’язково містити відомості про джерела доходів і напрямки витрачання інвестиційних ресурсів, структуру і величину територіальних запозичень і територіальної заборгованості, порядок і обсяг фінансування інвестиційних проектів, обслуговування і погашення боргових зобов'язань, управління фінансовими потоками. 6. Процес становлення ринку територіальних цінних паперів вимагає створення в Україні інвестиційно-позикової системи, організаційною структурою якої пропонується зробити Державний інвестиційній фонд та його регіональні відділення. Формування інвестиційно-позикової системи в Україні дозволить: управляти розвитком економіки на основі реалізації безперервного процесу руху коштів від інвесторів до об'єктів інвестування; забезпечувати залучення з внутрішніх і зовнішніх фінансових ринків коштів в обсягах, необхідних для формування бюджету розвитку; зробити місцеві інвестиційні позики невід'ємною частиною ефективно функціонуючого інвестиційного механізму, який здатний підтримувати стабільність у державі та ініціювати економічне зростання. |