У дисертації узагальнено науково-теоретичні підходи і запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо формування механізму управління підприємством в умовах кризи. За результатами виконаної роботи можна зробити такі висновки. 1. Діалектика розвитку національного ринку товарів та послуг сприяла загостренню конкурентної боротьби за частку ринку. Поєднання управлінських, економічних і маркетингових знань і навиків стало основним напрямком розробки стратегічних планів підприємств. Суттєвий вплив на їх реалізацію мають зміни зовнішніх чинників і здатність організаційної і виробничої структури адаптуватися до мінливості ринкових процесів, що обумовлює появу і загострення кризових явищ на підприємстві. 2. Криза являє собою категорію діалектики, яка поширює свій вплив на фінансовому, економічному і стратегічному рівні. За цих умов до основних проблем управління підприємством слід відносити визначення зони і виду кризи, наявного потенціалу її подолання та побудову антикризової програми діяльності підприємства. 3. Механізм розробки програми подолання кризових явищ складається з блоків, до яких увійшли визначення виду кризи на фінансовому, економічному і стратегічному рівнях, розробка заходів щодо нівелювання дії кризових явищ, організація робіт щодо виконання запланованих заходів і контроль результатів. Основу механізму склали інформаційно-вирішальні центри фінансової, результативної і стратегічної кризи. 4. Моніторинг факторів діяльності підприємств дозволив виявити наступну послідовність поширення кризових явищ. Прикмети кризи у першу чергу проявляються на рівні фінансових показників. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства у поєднанні з багатофакторними моделями дозволить представити прогноз його розвитку у короткостроковому періоді. Елементи фінансової кризи впливають на результативні показники діяльності підприємства, обумовлюють стан стратегічного потенціалу щодо подолання кризи і характеризують ефективність реалізації стратегічних планів. 5. Процес дослідження діяльності підприємств сфери телекомунікаційних послуг показав, що виявлення глибини кризи прямо залежить від глибини економічного аналізу діяльності підприємства. Ліквідність і стійкість, обіг і витрати, ціна і ємність ринку доповнюються аналізом факторів і прогнозом перспектив їх зміни. Встановлено, що система мотивації персоналу і ступінь завантаженості виробничих потужностей обумовлюють потенційні резерви подолання кризи. 6. Діагностика стратегічного управління дозволила визначити пряму залежність стану менеджменту від ефективності реалізації стратегічних планів. Встановлено, що підприємства з консервативним стилем управління більше відкриті до впливу кризових явищ. Це обумовлює потребу оперативно реагувати на зміну конкурентних сил, реалізувати стратегічні можливості, що відкриваються на ринку і обмежувати вплив зовнішніх загроз на діяльність підприємства. 7. З метою подолання кризових явищ на рівні фінансової кризи запропоновано алгоритм оптимізації поточної фінансової потреби. Реструктуризація балансу підприємства за допомогою заходів по санації включає розрахунок санаційного прибутку і реструктуризацію дебіторської заборгованості. Комплекс заходів може бути поширено на розробку планів щодо реалізації частини основних фондів підприємства. 8. Оптимізація поточної господарської потреби включає комплекс заходів по реорганізації ланцюга цінностей. Запропоновано правила формування структури витрат в умовах збиткової діяльності і зниження результативних показників діяльності. 9. Розроблено і запропоновано до впровадження систему формування структури управління в умовах кризи. Визначено кількість і функціональні обов’язки кризових стратегічних груп. З метою вдосконалення системи управління розроблено і запропоновано до впровадження проектні одиниці стратегічних управлінських рішень щодо ефективного подолання кризових явищ. 10. Практична апробація запропонованих у дисертації рекомендацій щодо вдосконалення управління підприємством в умовах кризи підтвердила доцільність їх використання. |