У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення завдання щодо впровадження бюджетування сучасними промисловими підприємствами. Відповідно до мети та конкретних завдань основні результати полягають у такому: 1. Визначено сутність процесу бюджетування в системі внутріфірмового управління як інструмента фінансового управління господарюючого суб’єкта, що значною мірою сприяє поліпшенню результатів його діяльності та надає можливість заздалегіть оцінити фінансову заможність окремих видів діяльності та продуктів, забезпечуючи фінансову стійкість усього підприємства. Крім того, використання бюджетування, як методу управління, дозволяє визначити неефективні активи, що ставатимуть основою для проведення реструктурізації підприємства та резервом формування нової структури активів. 2. Визначено особливості бюджетного методу, які полягають у наступному: встановлення безпосереднього зв’язку цільових показників із планами, спрямованими на їх досягнення; відповідність між плановими й фактичними результатами; можливість оперативного контролю за відхиленнями та визначення їх причин; забезпечення адекватності планування; узгодження різних напрямів діяльності на підставі консолідованого бюджету; розмежування відповідальності між керівниками напрямів і рівнів ієрархії за результати; моніторинг та зіставлення ефективності різних напрямів діяльності, підрозділів, продуктів. Наведено типологію бюджетної ідеології, яка свідчить, що підприємство може складати різні види бюджетів. Але якщо на початку впровадження бюджетування їх кількість може бути обмеженою, а формат – спрощеним, то надалі кількість має збільшуватись, а формат – удосконалюватись. 3. Аналіз порядку і процедури розробки бюджетів показав, що урахування специфіки та масштабів діяльності у процесі формування консолідованого бюджету стає можливим за умов достатньої інформаційної забезпеченості, коли має проходити систематизація інформаційних потоків. Запропоновано процедуру розробки бюджету підприємства. Обгрунтовано доцільність залучення до бюджету-вання якомога більшої кількості структурних підрозділів, що є гарантією прозорості та зрозумілості кінцевого документу для безпосередніх виконавців. 4. Дослідження стандартних процедур при розробці бюджетних завдань та їх узгодження дозволило виявити, що процес бюджетування повинен мати змінний характер із метою забезпечення безперервності функціонування системи оперативного планування фінансової діяльності підприємства. Оптимізація означеної системи є можливою за умов систематичного вдосконалення форм і методів планування. Із цією метою вживають спроби забезпечити взаємо-погодження між структурними підрозділами та напрямами діяльності – науковими дослідженнями, упровадженням, виробництвом, збутом. Однак при цьому важли-вим є наявність операційної та фінансової самостійності у підрозділів, тобто дотримання балансу повноважень і відповідальностей. Саме тому запропоновано алгоритм виділення центрів відповідальності: центри фінансової відповідальності; центри фінансового обліку; місця виникнення витрат. 5. Обгрунтовано, що одним із критеріїв ефективності бюджетування вва-жається стан фінансів підприємства. Проведено поетапний моніторинг фінансової стійкості підприємства, який дозволив здійснити процедуру бюджетування з урахуванням системи збалансованих показників. 6. Розроблено процедуру управління за центрами відповідальності на під-приємстві. Вагомим при цьому є те, що відносини із приводу розподілу повно-важень установлюються тільки між верхнім рівнем управління підприємства і центрами відповідальності. Особливої актуальності набувають питання організації взаємодії між обслуговуючими один одного підрозділами, тобто створення системи внутріфірмових відносин по горизонталі. 7. Розроблено методику урахування ризику при формуванні бюджету під-приємства. Обґрунтовано, що його завершальним етапом має бути складання де-кількох варіантів бюджету з різним рівнем ризику. У зв’язку з цим запропоновано послідовність дій при складанні бюджету з урахуванням ризику. У дисертаційній роботі запропоновано три сценарії бюджету для різних рівнів ризику: оптимістичний, реалістичний і песимістичний. 8. Для проведення розрахунків при формуванні бюджету підприємства ризики поділено на дві групи: ризик недоотримання доходів і ризик збільшення видаткової частини бюджету. У межах цих груп зроблено розрахунки ризику для прогнозного бюджету. Із метою поліпшення стійкості підприємства до впливу зовнішніх та внутрішніх чинників ризику пропонується відокремити у структурі управління підприємством відповідний підрозділ ризик-менеджменту, який буде вирішувати комплекс завдань та здійснювати функції розробки технологій управління ризиками, безпосереднього управління ризиками та контролю ризиків. |