У дисертації представлені теоретичне узагальнення та рішення наукової проблеми, сутність якої полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних основ і удосконалюванні управління підприємницьким ризиком підприємств океанічного рибальства. Результати виконаного дослідження дозволяють зробити наступні висновки: 1. Управління підприємницьким ризиком підприємств океанічного рибальства, як функціональний напрямок їхньої діяльності, обумовлено об'єктивним характером підприємницького ризику й активною дією факторів невизначеності і мінливості зовнішнього середовища, що впливають на ефективність рибальського бізнесу у Світовому океані, а його удосконалювання – неадекватним ринковим вимогам станом системи управління підприємницьким ризиком. Традиційні профілактичні заходи для запобігання ризику не забезпечують зниження імовірності його виникнення й рівня втрат унаслідок відсутності галузевих методик оцінки ризику, відповідної інформаційної бази й інструментарію, а також ефективної системи управління. 2. Ідентифікація факторів і класифікація різновидів підприємницького ризику підприємств океанічного рибальства, а також виділення конкретних суб'єктів та об'єктів управління підприємницьким ризиком дозволили визначити основні напрямки його зниження і нейтралізації. Характеристика підприємницького ризику підприємств океанічного рибальства за рівнем втрат і дослідження впливу окремих видів ризику на матеріальні, трудові, фінансові, часові, екологічні втрати, упущену вигоду господарюючого суб'єкта надали можливість оцінити підприємницький ризик підприємств океанічного рибальства й імовірність настання банкрутства. 3. Фінансовий аналіз стану підприємств океанічного рибальства показав, що підприємства, які знаходяться у державній власності, ввійшли в зону неприпустимого ризику і наблизилися до банкрутства. Збиткова діяльність підприємств океанічного рибальства на протязі майже всього дослідженого періоду спричиняє втрату мотиву до прийняття підприємницького ризику з боку підприємств галузі. Найбільший рівень збитку від реалізації продукції прийшовся на 2001 та 2002 роки (відповідно 18800,2 тис.грн. і 23666,0 тис.грн. за ВПП «Південрибпошук» та 7485,1 тис.грн. за ПО «Керчрибпром» за 2001 р.). При цьому менший рівень втрат від основної діяльності ПО «Керчрибпром» обумовлено не кращими техніко-економічними позиціями цього підприємства, а саме тим, що воно випустило у 2001 році на 30784 т збиткової продукції менше ніж ВПП «Південрибпошук». Чинне законодавство України не враховує специфіки господарської діяльності рибодобувних підприємств, це спричиняє катастрофічне падіння виробничого потенціалу галузі. 4. Запас фінансової міцності підприємств океанічного рибальства обумовлюють трансакційні й виробничо-галузеві фактори, показниками, що її характеризують, є: обсяг реалізованої продукції у натуральному вираженні, ціна реалізованої продукції, частка прибутку у маржинальному доході. Потенційні можливості зниження підприємницького ризику в океанічному рибальстві можуть бути реалізовані за рахунок незадіяних у господарському оберті вільних біоресурсів Світового океану, зростаючого попиту на рибну продукцію та мінімізації збитків через оптимізацію структури експлуатаційного часу промислового рейсу. 5. Інформаційний інструментарій управління підприємницьким ризиком підприємств океанічного рибальства включає перелік відповідних показників та методики їх обробки, що враховують особливості їхньої господарської діяльності в умовах невизначеності у часі і просторі, та надає можливість оперативно відслідковувати фактори ризику, оцінювати рівень окремих різновидів ризиків, будувати прогнози розвитку ризикових ситуацій і розробляти заходи для їх профілактики та нейтралізації. 6. Встановлення причинно-наслідкового зв'язку між основними елементами господарської діяльності підприємств та їхніми фінансовими результатами, дозволило визначити, що по ступені впливу на фінансовий результат середньооблікового рибопромислового судна фактори розташовуються у наступній послідовності, коефіцієнти: час лову, експлуатаційний час, операційний леверідж, промисловий час, випередження індексом інфляції індексу цін на рибопродукцію, співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей на кінець року. Резерви зниження підприємницького ризику підприємств океанічного рибальства полягають у підвищенні ефективності організації експлуатаційної та промислової діяльності суден. 7. Методика експертної оцінки підприємницького ризику підприємств океанічного рибальства дозволила встановити вагомість і ранги його різновидів, а саме: адміністративний ризик має 3,89 бали; інвестиційний – 3,56; фінансовий – 3,43; експлуатаційний – 3,17; валютний - 2,59; політичний - 2,44; ринковий – 2,42; інноваційний – 2,42; інформаційний - 2,37; виробничий – 2,33; економічний - 2,19; комерційний - 2,19; природнокліматичний - 1,88; географічний - 1,75; антропогенний – 1,68. Основними факторами підприємницького ризику є: неефективний менеджмент, інвестиційна неспроможність, фінансова нестійкість і неплатоспроможність, незадовільний контроль і недотримання вимог технічної експлуатації рибодобувних суден. 8. Комплексний механізм управління підприємницьким ризиком підприємств океанічного рибальства включає економічні, організаційні, політичні, правові і мотиваційні механізми, які дозволяють впливати на фактори підприємницького ризику, що обумовлюють результат фінансово-господарської діяльності підприємства. 9. Оптимізація параметрів календарного фонду часу роботи суден рибопромислового флоту дозволила визначити пропорції календарного часу роботи суден флоту, що сприяють мінімізації фінансових втрат океанічних рибодобувних підприємств і реалізації цільової функції управління підприємницьким ризиком підприємств. Встановлено, що частка часу лову у календарному фонді робочого часу повинна постійного збільшуватися у межах від 0 до (100 – 21,028 - с) %. При цьому збільшення частки часу, зв'язаного з пошуковими роботами, переходами до місця промислу, обслуговуванням судів у порту і на промислі, у календарному фонді часу до 21,028 % буде спрямоване на підвищення ефективності підприємницької діяльності. 10. Фінансування підприємницького ризику підприємств океанічного рибальства запропоновано через включення до кошторису витрат на виробництво і реалізацію продукції статті «резервування ризику». Методика визначення ефективності діяльності з управління підприємницьким ризиком на підприємствах океанічного рибальства полягає в розрахунку й аналізі динаміки показника «індекс економії фонду резервування ризику на 1 грн. фонду оплати праці». 11. В організаційній моделі системи управління підприємством океанічного рибальства виділено функціональну підсистему, що реалізує управління підприємницьким ризиком, і підсистему забезпечення управління, що організує правове, нормативне, інформаційне і технічне забезпечення управління підприємницьким ризиком шляхом створення відповідних структур, формування банків даних, організації комунікації та технічного обслуговування. |
