У дисертаційній роботі наведено науково-теоретичне обґрунтування й розроблені практичні рекомендації щодо вибору металургійними підприємствами дієвого механізму управління майновими ризиками. У ході дослідження були одержані такі результати: 1. Досліджено економічну сутність понять невизначеності та ризику як безперечних факторів діяльності підприємства, проаналізовано ризик з позиції економічної безпеки. Проведено аналіз існуючих підходів до класифікації видів ризику, який показав відсутність єдиного підходу. Тому в дисертації для класифікації майнових ризиків запропоновано застосування фасетної системи, яка на відміну від ієрархічної дозволяє класифікувати ризики за їх видами залежно не від окремо взятих ознак та критеріїв, а від необхідного кількісного та якісного набору тих чи інших параметрів, які можуть доповнюватися й уточнюватися в міру розвитку видів і типів ризику, появи нових понять та визначень, і, таким чином, повно і вичерпно охарактеризувати весь їх спектр та визначити множину можливих видів ризиків підприємства. 2. Обґрунтовано, що для виробничих підприємств (зокрема металургійних) пріоритетними складовими економічної безпеки є техніко-технологічна й фінансова, оскільки вони безпосередньо пов’язані з формуванням конкурентоспроможності продукції і характеризують технологічний і фінансовий потенціал підприємства та ступінь його захищеності. Об’єктом забезпечення техніко-технологічної складової металургійних підприємств, у свою чергу, є виробниче устаткування як найбільш вартісний та найбільш важливий для досягнення ефективності фактор виробництва. Визначено, що основною метою функціонування системи економічної безпеки металургійних підприємств є виключення або мінімізація збитку, що загрожує інтересам суб’єктів господарювання, за рахунок запобігання розкраданню фінансових і матеріально-технічних засобів, знищенню майна і цінностей, а також пошук способів мінімізації можливих втрат. Для цього проведено системний аналіз понять предметної області «майно підприємства», «майнові ризики», «майновий інтерес» та «майновий захист», у результаті якого виявлено існування зв’язку між коштами, вкладеними власником у майно, і виникненням майнового і страхового інтересів. На підставі отриманих даних сформульоване власне поняття майнового захисту підприємства, під яким розуміють певним чином сформований і задіяний у рамках конкретного підприємства комплекс його потенційних можливостей, який використовується для охоплення майнових інтересів підприємства, компенсації негативних наслідків від проявів майнових ризиків діяльності підприємства й забезпечення його стійкої, безперебійної роботи. 3. Розглянуто теоретичні основи управління ризиками підприємства, що дало можливість узагальнити основні напрями управління майновими ризиками металургійних підприємств. Обґрунтовано, що страхування як цільовий компенсаційний ресурс підприємства, забезпечує відшкодування збитків від реалізації майнових ризиків і сприяє стійкій, безперебійній роботі підприємства, що, у свою чергу, є головною метою функціонування системи економічної безпеки. Запропоновано порядок виявлення ризиків та мінімізації можливих втрат. 4. Досліджено сутність організаційно-економічного механізму управління майновими ризиками, під яким у дисертації розуміється комплексна послідовність заходів, спрямованих на зменшення втрат від реалізації майнових ризиків, яка враховує потенційні можливості суб’єкта господарювання для їх організації. Узагальнено етапи його застосування: 1) підготовчий, підсумком якого є розробка моделей зниження витрат, пов’язаних з майновими ризиками, та оцінка витрат і втрат підприємства при застосуванні різних моделей управління; 2) оптимізаційний, результатом якого є вибір дієвого варіанта управління майновими ризиками та визначення його основних параметрів на основі запропонованих моделей; 3) завершальний, підсумком якого є оцінка очікуваних результатів від організації заходів щодо мінімізації втрат та їх практична реалізація. 5. Виділено потенційні можливості підприємства як сукупність способів формування внутрішніх і зовнішніх джерел забезпечення майнового захисту, що застосовується для відшкодування збитку в разі реалізації майнових ризиків. Це дало змогу повноцінного використання потенціалу підприємства при формуванні власного майнового захисту 6. Розроблено методичний підхід до визначення витрат, пов’язаних з майновими ризиками суб’єктів господарювання, що базується на застосуванні оптимізаційних моделей зниження витрат. 7. Визначено й обґрунтовано критерії та прийоми встановлення можливих варіантів управління майновими ризиками підприємства на основі застосування економіко-математичних методів, що дозволило забезпечити відповідність варіантів відшкодування ризиків умовам і потребам конкретного підприємства. Здійснене моделювання майнового захисту підприємства на основі визначення доцільних способів його організації, які встановлюються за мінімальним рівнем витрат підприємства (критерій фінансової доцільності) із забезпеченням необхідного ступеня надійності відшкодування (критерій надійності відшкодування ризиків). 8. Апробація зазначеного механізму на ЗАТ «НЗНТ» забезпечила збалансованість і ефективність витрат щодо відшкодування втрат від ризиків: форма відшкодування кожного ризику й параметри відповідної моделі зниження витрат, пов’язаних з майновими ризиками, обираються, виходячи із встановлених критеріїв, що дозволило досягти надійного відшкодування істотних ризиків даного підприємства і в той же час не призводить до виникнення зайвих і малоефективних витрат. |