У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад та розробці методичного інструментарію побудови системи управління якістю внутрішньофірмового планування у торгівлі. Результати проведеного дослідження дають можливість зробити такі висновки: 1.Уточнено поняття “якість планової діяльності”, яке охарактеризовано через ступінь погодження та задоволення інтересів торговельного підприємства і суб’єктів зовнішнього середовища. Якість плану, з позицій відображення у плановому документі інтересів суб’єктів, зацікавлених у ефективності функціонування підприємства, обґрунтовано як ступінь відображення у плані узгодженості інтересів суб’єктів зовнішнього та внутрішнього середовища торговельного підприємства. Якість плану, у більш широкому розумінні даного поняття, визначено як сукупність конкретних його характеристик відповідно до системи критеріїв оцінки планів і прийнятою на підприємстві філософією планування. 2.Охарактеризовано систему критеріїв оцінки якості планів підприємства як сукупність тісно взаємопов’язаних кількісних та якісних характеристик, яка орієнтована на єдину мету - найбільш повну (комплексну) оцінку якості планів. Визначено, що прямих показників якості планів не існує, тому потрібно використовувати опосередковану оцінку, яка базується на визначені ступеня відповідності характеристик плану критеріям, що визначають рівень його якості. 3.Сформовано систему критеріїв оцінки якості планів, складовими якої є спрямованість плану на розв’язання конкретних завдань; наукова обґрунтованість вибору методів планування; об’єктивність і достатність інформаційної бази; ресурсна забезпеченість плану; часова відповідність плану; комплексність; ефективність витрат; пропорційність розвитку показників; наявність системи коригування планів; узгодженість ступеня динамізму плану конкурентній позиції підприємства; обґрунтованість структуризації планових завдань. 4.Запропоновано вирішення проблеми комплексної оцінки якості планів через застосування методів аналізу ієрархій, динамічного нормативу та відсотка виконання плану. Використання даних методів на підприємстві дозволить забезпечити неперервність процесу функціонування системи оцінки якості планів. 5.З метою практичного застосування “методу динамічного нормативу” виділено наступні показники діяльності торговельного підприємства: товарооборот, товарні запаси, обсяг надходження товарів та фінансовий результат від торговельної діяльності. Запропоновано графічну інтерпретацію методу динамічного нормативу, яка базується на ідеї руху господарської системи в просторі показників та наявності на кожному інтервалі часу деякого впорядкування їх динаміки. 6.Обґрунтовано, що використання метода відсотка виконання плану для оцінки планів дає можливість отримання індикатора якості планів та процесу їх реалізації. Недоліком даного методу названо неможливість “очищення” отриманих результатів від впливу суб’єктивного фактору (безпосередніх виконавців плану). 7.Виявлено, за допомогою узагальнення результатів комплексної оцінки якості планів досліджуваних підприємств, недостатню інформаційну, методичну та ресурсну забезпеченість даного процесу; наявність відхилень динаміки показників господарсько-фінансової діяльності від їх еталонного порядку, що можна охарактеризувати як особливість даної сукупності підприємств, яка негативно позначається на якості планів за умови наявності неінверсії між темпами росту прибутку від реалізації та товарооборотом. 8.Обґрунтовано поняття ефективного рівня якості планів з позицій динамічного підходу, на базі якого він охарактеризований як випередження зростання якості планів над зростанням витрат на здійснення процесу обґрунтування планових завдань. Визначено, що ефективний рівень якості планів формується під впливом факторів, що визначають розмір витрат на розробку плану та якість плану. Виходячи з цього, його величину запропоновано оцінювати як співвідношення рівня якості планів, що є функцією факторів які визначають їх якість, та витрат на розробку планів. 9.Визначено ознаки за якими здійснюється диференціація вимог до якості планів: розмір підприємства; асортиментна структура; інтенсивність конкуренції; якість зв’язків з постачальниками; стабільність фінансового стану та імовірність банкрутства; часові характеристики плану. 10.Обґрунтовано складові процесу створення організаційно-економічних умов забезпечення якості планів: створення об’єктивних умов розробки; контроль процесу розробки; оцінка результатів. Об’єктивними умовами процесу розробки планів визначено: інформаційне, методичне, кадрове, технічне забезпечення процесу розробки планів; стимулювання безпосередніх учасників процесу розробки планів та встановлення відповідальності. Елементами системи стимулювання розробки планів визначено: оплату праці та матеріальне стимулювання; кадрову політику; соціальний захист працівників; юридичний захист; психологічний клімат в трудовому колективі. Контроль процесу розробки планів запропоновано здійснювати за такими напрямами : контроль взаємодії структурних підрозділів у процесі розробки планів та контроль термінів розробки планів. | 