У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-прикладного завдання щодо розвитку теоретичних і методичних засад та розробки практичних рекомендацій з управління інвестуванням у поточну діяльність підприємства в умовах ризику. До найбільш значущих результатів проведеного дослідження належать такі: 1. Аналіз умов інвестиційної діяльності в Україні виявив, що сучасний етап розвитку економіки в Україні та ті структурні зрушення, які спостерігаються в ній, вимагають підвищення ефективності діяльності підприємства. Оскільки поточна діяльність підприємства зумовлена цілями його функціонування і розвитку, а процеси, які протікають у зовнішньому середовищі, характеризуються високим рівнем невизначеності і ризику, виникає необхідність дослідження умов, що підтримують стійке функціонування підприємства, зокрема інвестування у поточну діяльність. 2. Мінливість зовнішнього середовища, в якому функціонують підприємства, потребує розробки засобів оцінки ризику. Ризик у роботі розглядається як можливість втрат, що виникає внаслідок прийняття інвестиційних рішень у поточну діяльність підприємства в умовах невизначеності з урахуванням індивідуальної толерантності інвестора до ризику, а для його виміру запропоновано використовувати узагальнений комплексний критерій «ціна ризику», який характеризує величину умовних втрат, що є потенційно можливими при реалізації певної сукупності інвестиційних рішень. 3. Процес здійснення інвестицій необхідно розглядати як впорядковане явище з позицій теорії систем. Управління інвестуванням в поточну діяльність повинно включати такі основні етапи, як прогнозування, поточне планування, контролінг, що дозволить приймати рішення, ґрунтуючись на прийнятному рівні прибутковості і ризику з урахуванням ситуативної поведінки інвестора та його відношення до ризику за наявності достатньої інформації про перебіг інвестиційних процесів. Сукупність цілей інвестування в умовах ризику для прийняття обґрунтованих управлінських рішень спрямована на максимізацію прибутку, мінімізацію ризику, оптимізацію ймовірності отримання та оптимізацію коливання чистого дисконтованого доходу від поточної діяльності. 4. На основі проведеного аналізу існуючого методичного та прикладного забезпечення прийняття інвестиційних рішень в умовах ризику, моделей оцінки ризику і доходності інвестицій, обґрунтована модель розрахунку ставки дисконтування, що є синтезом САРМ-моделі та кумулятивного підходу. Її особливістю є пропозиції з визначення b-коефіцієнта ризику з урахуванням множини чинників, що впливають на ризик інвестиційного проекту. 5. Важливим етапом оцінки ризиків при прийнятті інвестиційного рішення є проведення не тільки якісного, але й кількісного аналізу, що зумовило необхідність розробки методичного підходу до комплексного аналізу ризиків інвестування у поточну діяльність підприємства. Запропонований в роботі методичний підхід дозволяє формалізувати невизначеність, оцінити ризик інвестування у виробництво продукції і реалізацію з урахуванням індивідуальної толерантності інвестора до ризику, розрахувати та врахувати ризик оновлення техніки і технології за допомогою використання методів портфельного і сценарного аналізу, імітаційного моделювання, дерева рішень, трендового регресійного аналізу, теорії ігор, аналізу чутливості показників інвестиційного проекту до змін зовнішнього середовища. 6. Розроблене методичне забезпечення управління інвестуванням в поточну діяльність підприємства дозволяє спрогнозувати обсяги продажу продукції з урахуванням чинника сезонності виробництва – на основі трендового регресійного аналізу; сформувати оптимальну структуру портфеля реалізації за критерієм його максимальної рентабельності – за допомогою методів теорії інвестиційного портфеля; визначити цінову стратегію виробництва продукції з орієнтацією на цілі інвестора – методами теорії ігор з використанням платіжної матриці. Впровадження методичного забезпечення дозволяє оцінити ризик інвестування у поточну діяльність підприємства. 7. Для розрахунку показника «ціна ризику» в дисертації запропонована технологія ризик-аналізу з використанням: сценарного аналізу (у випадках, коли кількість сценаріїв кінцева, а значення чинників дискретне та імітаційного моделювання, якщо кількість сценаріїв дуже велика, а значення чинників безперервні). Також можливо поєднувати сценарний аналіз з іншими методами кількісного аналізу ризиків: з методом дерева рішень і аналізом чутливості, що дозволяє підвищити ступінь обґрунтованості та достовірність рішень, що приймаються. Використання запропонованої технології розрахунку ризику дозволяє враховувати і оцінити можливий вплив змін умов інвестування у поточну діяльність на показники інвестиційного проекту. |
