На основі проведених досліджень в дисертації здійснено теоретичне узагальнення і вирішення науково-практичної задачі формування засад управління регіональними інвестиційними процесами, що дало змогу розробити теоретичні положення та практичні рекомендації, спрямовані на обґрунтування системи управління регіональними інвестиціями як чинника розвитку виробничого потенціалу промисловості. Проведені дослідження дозволяють зробити наступні висновки та пропозиції: 1. В умовах стабільного розвитку економіки інвестиції відіграють важливу роль у здійсненні відтворення, оскільки забезпечують економічне зростання; дають можливість формувати раціональну структуру національної економіки. Особливу роль відіграють інвестиції у розвитку виробничого потенціалу промисловості, під яким слід розуміти прогресивні структурні зміни у виробництві, формування оптимальної номенклатури продукції та раціональних галузевих пріоритетів. 2. Поняття інвестиції повинно відображати як мотиваційну силу, що спонукає інвестора, так і соціальну зацікавленість суспільства. З цих позицій “інвестиції” – це вигідне для інвестора довгострокове вкладання фінансових, матеріальних та інтелектуальних ресурсів з метою одержання економічного прибутку та підвищення суспільного добробуту в країні. 3. Розроблені напрямки активізації інвестиційних процесів: перепрофілювання незавершеного будівництва, покращення параметрів інвестиційної привабливості регіонального середовища, концентрація інвестицій на вирішальних напрямах розвитку виробничого потенціалу промисловості регіону, удосконалення системи кредитування інвестицій і податкової системи, переключення іноземних інвестицій із сфери обігу у сферу виробництва. 4. Виявлено, що обсяги і структура інвестицій в регіони залежать від їх інвестиційної привабливості. Оцінювання її в більшості випадків зводиться до ранжування регіонів. В роботі доведено, що подібне ранжування дезінформує потенційних інвесторів. Запропоновано визначати інвестиційну привабливість кожного окремого регіону за чотирма чинниками: рівень економічного розвитку регіону, рівень розвитку інвестиційної інфраструктури, демографічна характеристика, рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури. 5. В регіональному управлінні інвестиціями існують суттєві недоліки, а саме органи місцевого самоврядування не володіють дієвими засобами управління інвестиціями, місцева влада не наділена достатніми повноваженнями для визначення пріоритетних напрямків залучення, підтримки і стимулювання інвестицій, що потребує удосконалення структури регіональних органів управління інвестиціями та інформаційного забезпечення їхньої діяльності. 6. В регіонального управління інвестиціями обґрунтована система принципів: принципи діагностики економічного стану регіону (системний підхід, урахування регіональної специфіки та інноваційного стану розвитку економіки регіону); принципи мінімізації ризику інвестиційного процесу (принцип інтеграції, принцип диверсифікації); принципи побудови органів регіонального управління інвестиційними процесами (принцип поділу завдань, принцип синтезу завдань, принцип єдності розпорядництва). 7. Розроблена система моніторингу індикаторів розвитку виробничого потенціалу промисловості регіону для формування інвестиційної політики і оперативного управління інвестиціями. Ця система включає: показники вкладу і корисності підприємств регіону (обсяг реалізованої продукції, обсяг капітальних інвестицій, обсяг платежів в основний капітал); показники інвестиційних змін виробничого потенціалу регіону (структура та індекси валової доданої вартості, інвестиції в основний капітал за видами основних засобів, капітальні інвестиції за джерелами фінансування); показники інтенсивності змін інвестиційної привабливості регіону (щільність залізничних колій та автомобільних доріг на 100 кв. км територій, виробництво енергетичних ресурсів на душу населення). В контексті удосконалення управління інвестиційними процесами розроблені пропозиції з удосконалення побудови і функцій органів регіонального управління. Пропонується в структуру органів управління ввести Головне управління інвестиційної політики, зовнішньоекономічної діяльності та містобудування, яке може бути створене шляхом трансформації Управління інвестиційної політики та зовнішньоекономічної діяльності з відповідним регулюванням кола функцій. |