Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої економічної проблеми – розробку науково-методичних засад формування й використання інноваційно-інвестиційного потенціалу ФПГ у нестабільному ринковому середовищі трансформаційної економіки України. Одержані результати дають змогу визначити принципи інтеграції та формування фінансово-промислового капіталу, сформувати систему методичного інструментарію для орієнтації ФПГ на реалізацію власного ІІП з метою досягнення конкурентних переваг. Виконане дослідження дає змогу зробити такі висновки: 1. У процесі інтеграції фінансового, промислового й інтелектуального капіталів формуються корпоративні утворення, які несуть у собі якісно нову функцію і організаційну сутність інтегрованого капіталу. Формування інтегрованого капіталу в Україні характеризується накладанням один на одного процесів, що були характерні для становлення великого капіталу початку століття і процесів, притаманних його сучасному розвитку. З одного боку, це створює потенційні можливості прискорення темпів для їхнього об’єднання і формування інноваційно-інвестиційних можливостей, з другого – значно ускладнює процес становлення нових інтегрованих корпоративних структур. 2. Рушійною силою інтеграційного процесу є отримання синергійного ефекту і формування інноваційно-інвестиційного потенціалу. Наявність або відсутність такого ефекту залежить від вибору форми інтегрованої корпоративної структури та її організаційної цілісності. У результаті інтеграції виникають два види синергійного ефекту: операційний (ефект агломерації, економія витрат на проведення НДДКР, ефект комбінування і комплексного використання ресурсів, збільшення розміру ринкової ніші) і фінансовий (створення податкових щитів, можливість купівлі компанії за ціною нижчою від балансової, фінансова диверсифікація). Їхня сукупність характеризує загальний інтеграційний ефект. 3. Аналіз форм міжфірмових об’єднань показав, що інноваційно-інвестиційний потенціал ІКС залежить від сили інтеграції та складу учасників утворення. Фінансово-промислова група у вигляді концерну має найбільший інноваційно-інвестиційний потенціал і являє собою не механічне утворення, а певну фінансово-економічну цілісність. Виявлення специфіки розвитку і механізму становлення форм інтеграції капіталів є суттєвою ознакою здійснення класифікації інтегрованих корпоративних структур. 4. Використання інноваційних переваг фінансово-промислових груп потребує узгодженої взаємодії структурних підрозділів. Центральна компанія ФПГ має бути зацікавлена у ефективній організації досліджень і розробок та впровадження їх у виробництво. Для цього необхідно, щоб вона виконувала координацію, здійснюваних усіма підрозділами ФПГ, НДДКР. Координація і проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт в межах головної компанії ФПГ потребує створення корпоративного інноваційного центру (КІЦ). 5. Взаємодія учасників ФПГ у здійсненні інноваційної діяльності науково-методично може бути регульована за допомогою економіко-математичного моделювання. Сформульовані задачі лінійного програмування, залежно від форми інтеграції у структурі ФПГ (конгломератне утворення чи технологічний ланцюг) дають можливість оптимізації загального ефекту діяльності ФПГ. 6. Досвід діяльності відомих зарубіжних ФПГ переконує, що механізм взаємодії учасників групи базується на засадах передових інформаційних технологій. Управління функціонуванням ФПГ має здійснюватися регулюванням руху матеріальних, фінансових та інформаційних потоків. 7. ФПГ є середовищем формування внутрішніх і залучення зовнішніх інвестиційних ресурсів для інноваційної діяльності. Провідна роль у формуванні інвестиційних ресурсів належить фінансовим закладам, що входять до складу ФПГ. Залежно від стратегічних інтересів фінансових інститутів, що об’єднуються у межах ФПГ визначається їхня роль у формуванні цих структур. За умови довгострокової й широкомасштабної участі у діяльності ФПГ, банки-учасникам відкриваються перспективи використання широкого спектра фінансових інструментів і банківських технологій залучення інвестиційних ресурсів Виправданим є застосування фінансового лізингу для нарощування інвестиційних ресурсів ФПГ. Проведений аналіз способів технологічного оновлення виробництва дає підстави зробити висновок про те, що створення корпоративної лізингової компанії учасниками ФПГ дає змогу збільшити обсяг кредитних ресурсів банку групи. 8. Створення вітчизняних ФПГ має відбуватися насамперед у галузях з ескпортноорієнтованою продукцією. Комплексний аналіз функціонування першої вітчизняної ПФГ “Титан” став основою формулювання науково-методичних рекомендацій щодо її подальшого розвитку. 9. Приклад діяльності ФПГ Росії переконливо свідчить про доцільність використання вертикальної інтеграції як ефективного засобу реструктуризації економіки країни, поєднання науки і виробництва на взаємовигідних засадах із метою організації і використання інноваційно-інвестиційного потенціалу компанії. | 