У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо розробки та вдосконалення складових теоретико-методичного забезпечення системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промислових підприємств, що дозволило обґрунтувати такі висновки: У результаті узагальнення наукових концепцій і теоретичних основ економічної сутності управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств було запропоновано визначення поняття “управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств”, під яким розуміється управління вкладеннями інвестиційних ресурсів у процес, спрямований на впровадження науково-технічних розробок з метою освоєння випуску інноваційної продукції, оновлення та покращання якості тієї продукції, що випускається на даному етапі, підвищення ефективності інвестиційних ресурсів, удосконалення технології її виготовлення та зайняття підприємством відповідної ніші на внутрішньому і світовому ринках. На основі дослідження світового досвіду регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності встановлено, що для уникнення технологічної залежності від розвинених країн Україні необхідно стимулювати науково-технічний розвиток економіки шляхом використання новаторської розумової праці, що створює нові знання й нові технології, які здатні підняти соціально-економічний розвиток держави до світового рівня.
Доведено, що інвестування інноваційного розвитку підприємств повинно забезпечувати не лише якісні зрушення в техніці і технології їх виробничої бази, а і відповідне підвищення економічних результатів їх діяльності. Визначено, що основною метою управління інноваційно-інвестиційною діяльністю є створення механізмів ефективної взаємодії усіх складових науково-технічного розвитку підприємств, їх збалансованості та пропорційності, забезпечення високих темпів інноваційного розвитку необхідними інвестиційними ресурсами та підвищення ефективності використання коштів, вкладених у процес їх розширеного відтворення.
З’ясовано, що в Україні спостерігається тенденція майже повного припинення процесів відтворення й оновлення матеріально-технічної виробничої бази підприємств реального сектору економіки. Вибуття основних виробничих засобів втричі перевищує їх надходження, що викликано недостатністю фінансових ресурсів для їх оновлення. Успішність фінансового забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств залежить від правильності визначення загального обсягу необхідних інвестицій та створення можливостей для використання усіх джерел їх фінансового забезпечення. Аргументовано, що найвагомішою причиною, яка перешкоджає інноваційному розвитку вітчизняних промислових підприємств, є недосконалість кредитної, податкової та амортизаційної політики держави, відсутність сприятливого інвестиційного клімату для активізації вкладення коштів в науково-технічний та інноваційний розвиток підприємств. 4. Аналіз діючих законодавчих актів, що регулюють інноваційно-інвестиційну діяльність промислових підприємств України, засвідчив, що таких нормативно - правових документів нараховується понад сто, але всі вони є недостатньо взаємо узгодженими між собою, кожен з них має певні недоліки, і вони не вирішують проблему комплексно. Отже, постає необхідність в поглибленні та удосконаленні чинної системи регулювання інноваційної та інвестиційної діяльності на макрорівні. 5. Обґрунтовано, що оцінка техніко-технологічного та організаційних рівнів підприємства є однією з найважливіших складових його загальних результатів інноваційної діяльності, яка безпосередньо впливає і на його економічні результати та ефективність діяльності підприємства загалом. Аргументовано необхідність використання кількісних методів оцінки рівня прогресивності основних засобів, які б дозволяли можливість фіксувати існуючий стан техніко-технологічної, організаційної бази виробництва і встановлювали залежність між якісним станом показників техніко-технологічного та організаційного рівня виробничої бази підприємств і темпами зростання основних економічних показників їх діяльності. 6. Для підвищення якості управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств запропоновано: напрями удосконалення державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств, які полягають у створенні умов фінансового забезпечення реалізації інноваційних проектів, що дасть можливість активізувати процес впровадження науково-технічних розробок у виробничу базу промислових підприємств; напрями удосконалення формування податкової та бюджетної політики держави через запровадження галузевої диференціації податкових пільг, а також заходи стимулювання впровадження науково-технічних розробок, оновлення техніки і технології діючого виробництва, що позитивно вплинуло б на активізацію інноваційно-інвестиційних процесів промислових підприємств, їх фінансові результати та забезпечило б збільшення надходжень до доходної частини державного бюджету; шляхи удосконалення системи методів фінансового забезпечення інвестиційних процесів на підприємствах, зокрема, через стимулювання державою кредитної діяльності банків з метою розширення обсягів кредитування ними реальних інвестиційних проектів вітчизняних підприємств. 7. Розроблено методику комплексної оцінки інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств, яка дозволяє поєднати процес впливу науково-технічного розвитку підприємств з економічними результатами їх діяльності в єдине ціле. Запропоновано розраховувати: спосіб розрахунку інтегральних показників рівнів виробництва; комплексного показника стану техніки, технології та організації виробництва на підприємстві; показник впливу підвищення якісного стану виробничої бази на його кінцеві економічні результати. |