Галюк Ірина Богданівна. Управління інфраструктурою інноваційного підприємництва : Дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Івано-Франківський національний технічний ун-т нафти і газу. — Івано-Франківськ, 2005. — 240арк. — Бібліогр.: арк. 196-211.
Анотація до роботи:
Галюк І.Б. Управління інфраструктурою інноваційного підприємництва. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. – Інститут економічного прогнозування НАН України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена питанням розробки та обґрунтування підходів до управління інфраструктурою інноваційного підприємництва в Україні. На підставі узагальнення світового досвіду функціонування структур інноваційного бізнесу та аналізу тенденцій розвитку інноваційно орієнтованих організаційних формувань в Україні визначено сутність та систематизовано систему чинників, які впливають на розвиток вітчизняної інфраструктури інноваційного підприємництва. Обґрунтовано доцільність формування організаційно-економічного механізму управління інноваційною структурою, який забезпечить комплексний розвиток інноваційного підприємництва. Запропоновано методичні підходи до підвищення ефективності управління інноваційними структурами з врахуванням диференціації виконуваних ними функцій.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та розроблено практичні рекомендації щодо раціоналізації управління інфраструктурою інноваційного підприємництва з участю держави. Проведене дисертаційне дослідження дозволяє сформулювати такі загальні висновки і рекомендації.
1. Прогресивний економічний розвиток визначається можливостями ефективної комерціалізації результатів науково-прикладних досліджень. Цю функцію успішно виконує підприємницький сектор, що дозволяє визначити його діяльність як інноваційне підприємництво. Відсутність трактування цього терміну у правовій базі, що регулює діяльність інноваційної сфери в Україні, дозволила доповнити її понятійний апарат тлумаченням цього поняття.
2. Необхідною умовою успішного функціонування вітчизняного інноваційного підприємництва є наявність розвиненої інноваційної інфраструктури, до функцій якої належить системне управління інноваційним розвитком шляхом формування ефективних зв’язків та співпраці між виробничою, науковою, освітянською та підприємницькою сферами. Формування адекватної інфраструктури інноваційного підприємництва в Україні є однією з найбільш актуальних та невирішених проблем інноваційного розвитку, розв’язання якої забезпечує інтенсифікацію науково-технічної діяльності та трансфер її результатів у виробничу сферу, що сприятиме економічному зростанню країни.
Системний підхід до вирішення поставленої мети дозволив визначити основні особливості та тенденції розвитку вітчизняних інноваційних структур, динаміка формування яких є уповільненою. Структури інноваційного бізнесу в Україні не досягають високих показників функціонування внаслідок наявності низки факторів, що стримують їх розвиток: відсутність ефективної системи стимулювання, недостатність матеріальної та фінансової підтримки, дефіцит управлінських кадрів для роботи в інноваційній сфері, невідпрацьованість організаційних механізмів функціонування структур інноваційного бізнесу, низький рівень підприємницької культури, відсутність громадської підтримки тощо. За напрямком впливу на розвиток інноваційних структур визначені фактори формують чотири групи: економічні, ресурсні, організаційні та соціально-громадські.
Інфраструктура інноваційного підприємництва вимагає активної участі держави у підтримці її формування та розвитку. Неузгодженість методів активізації інноваційного підприємництва і розвитку інноваційних структур запропоновано долати шляхом формування механізму управління інфраструктурою інноваційного підприємництва, який характеризується організаційною та економічною складовими. Органічне поєднання цих складових дозволяє забезпечити розвиток інноваційного підприємництва шляхом оптимізації процесів нормативно-правового, фінансового, стимулюючого забезпечення та формування мережі підтримки структур інноваційного бізнесу.
Організаційні умови інноваційного бізнесу формуються в межах національної інноваційної системи і визначаються вибраними моделями інноваційного розвитку. В сучасних умовах для України доцільним є комплексна реалізація моделей ефективного використання локальної концентрації інноваційного потенціалу та регіональних пріоритетів інноваційного розвитку. В залежності від обраних пріоритетів науково-технічної та інноваційної діяльності обираються інструменти для їх реалізації, визначається структурна побудова інфраструктури інноваційного підприємництва.
Структура економічних засад формування та розвитку інноваційних формувань повинна бути багаторівневою і включати державний рівень, регіональний (галузевий) рівень, рівень підприємства та рівень інноваційного процесу. Забезпечення економічних засад функціонування інноваційних структур на рівні держави передбачає заходи економічного стимулювання діяльності інноваційних структур, фінансову участь у їх створенні та реалізації інноваційних проектів пріоритетного значення. На рівні інноваційної структури економічні умови функціонування повинні включати можливості фінансового забезпечення діяльності та підходи економічного стимулювання персоналу. На рівні інноваційного процесу економічні умови забезпечуються можливостями фінансування кожного етапу процесу та отриманням додаткових ефектів за рахунок пільгових режимів реалізації інноваційних проектів. Такий підхід дозволить забезпечити комплексність у стимулюванні розвитку інноваційних структур та підвищити ефективність їх діяльності.
Формування інноваційних структур регіонального рівня має забезпечуватись в рамках регіональних стратегій інноваційного розвитку. Доцільним є паралельне здійснення процесів формування систем інноваційного розвитку регіону та планування структур інноваційного бізнесу. При цьому тактика підтримки інноваційного підприємництва на рівні регіону повинна здійснюватись в наступних напрямках: у формуванні регіональної системи стимулювання, яка забезпечить сприяння залученню наукових кадрів до інноваційної діяльності та стимулювання розвитку інноваційного підприємництва; фінансовій підтримці інноваційного підприємництва за рахунок бюджетних та позабюджетних коштів; всебічному сприянні розвитку інноваційної інфраструктури шляхом формування мережі підтримки інноваційного підприємництва при залученні до цього процесу підприємців та громади регіону; реалізації програм, які охоплюють одразу кілька пріоритетних напрямків розвитку регіону.
Порівняно з інноваційними структурами регіонального спрямування, які мають забезпечувати перш за все соціальний розвиток території і реалізовуватись в межах встановлених для даного регіону пріоритетів, специфікою інноваційних структур галузевого рівня є забезпечення прогресивного розвитку галузі на засадах розробки та впровадження найсучасніших науково-технічних інноваційних проектів. Тому формування галузевих інноваційних структур повинно узгоджуватись з галузевим профілем держави та сприяти розвитку галузевої спеціалізації.
Разом з методами державного регулювання та заходами регіональної та галузевої підтримки, розвиток структур інноваційного бізнесу визначається ефективністю управління ними на мікрорівні. Використання організаційного, управлінського, фінансово-економічного підходів, а також підходу щодо соціального та інформаційного забезпечення дозволить оптимізувати процеси внутрішнього управління інноваційними структурами та забезпечить узгодженість дій елементів інфраструктури інноваційного підприємництва.
Запропонований в роботі багатокритеріальний методичний підхід щодо оцінки та відбору інноваційних проектів для реалізації в технопарках та інших інноваційних структурах забезпечує проведення ґрунтовного аналізу і контролю практичної реалізації проектів з метою оптимізації портфеля інноваційних проектів, спрямованого на забезпечення визначеного рівня прибутковості інноваційної структури. Цей підхід до оцінки і відбору інноваційних проектів можна рекомендувати Міністерству освіти і науки для обґрунтування переможців серед інноваційних структур при проведенні конкурсів проектів для отримання бюджетного фінансування.
Публікації автора:
Галюк І.Б. Розвиток інноваційного підприємництва на державному та регіональному рівнях // Вісник Інституту економічного прогнозування НАН України. - 2004. – № 36-41.
Мазур І.Б., Галюк І.Б. Проблеми становлення регіональної інфраструктури інноваційного підприємництва // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Стратегічне планування регіонального розвитку: Збірник наукових праць Інституту регіональних досліджень НАН України. – Львів: Інститут регіональних досліджень. – 2004. - Випуск 5.– С. 161-167. (Особистий внесок: розглянуто можливості формування структур інноваційного бізнесу в Івано-Франківській області).
Галюк І.Б. Організаційно-економічний механізм венчурного фінансування // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного інституту. – 2004.- Випуск ІІІ. -С.194 – 202.
Галюк І.Б. Стратегія інноваційного розвитку підприємства // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми управління інноваційною діяльністю: Збірник наукових праць Інституту регіональних досліджень НАН України. – Львів: Інститут регіональних досліджень. –2002. - Випуск 4. – С.83-88.
Галюк І.Б. До методики розрахунку ефективності та ціни інноваційної продукції // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2002. - № 2. – С.112-117.
Галюк І.Б. Вибір цінової стратегії для інноваційного продукту // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”.– Львів: Національний університет „Львівська політехніка”. - 2001. – № 416. - С.140-144.
Галюк І.Б. Використання додаткових джерел для фінансування інноваційної діяльності // Розвідка та розробка нафтових та газових родовищ: Збірник наукових праць Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Серія: Економіка підприємства і організація виробництва. - Івано-Франківськ: Факел. - 1999. - Випуск 36 (Том 7). – С.266-270.
Галюк І.Б. Економічно-адміністративне стимулювання інноваційної діяльності // Розвідка та розробка нафтових та газових родовищ: Збірник наукових праць Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Серія: Економіка підприємства і організація виробництва. – Івано-Франківськ: Факел. – 1998.- Випуск 35 (Том 7). – С.58-61.
Васильченко Г.В., Галюк І.Б. Управління амортизаційною політикою в машинобудуванні та ефективність виробництва // Проблеми обліку, контролю і аналізу в підприємствах аграрного сектора економіки України: Збірник наукових статей Тернопільської академії народного господарства. – Тернопіль: Академія народного господарства. - 1995. – Випуск 3. – С.67-68. (Особистий внесок : розглянуто можливості використання новітніх підходів до формування амортизаційної політики підприємства).
10. Галюк І.Б. Використання внутрішніх резервів підприємства для стимулювання інноваційної діяльності // Інноваційна діяльність в системі державного регулювання: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Ч.І. – Івано-Франківськ: Факел. - 1999. - С.205- 207.
11. Галюк І.Б. Інформаційне забезпечення інноваційної діяльності // Нафта і газ України: Матеріали 6-ої Міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Факел. - 2000. – С.390-392.
12. Галюк І.Б. Сучасні тенденції розвитку інноваційної діяльності України // Тези науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу університету. Івано-Франківськ: Факел. - 2000. - С.98-101.
13. Галюк І.Б. Вибір цінової стратегії для інноваційного продукту // Маркетинг та логістика, в системі менеджменту: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. - Львів: Національний університет „Львівська політехніка”. - 2000. - С.47-48.
14. Лапко О.О., Орлова В.К., Галюк І.Б. Активізація інноваційної діяльності через утворення нових ринкових інноваційних структур // Інноваційна діяльність в системі вищої освіти: Матеріали науково-практичної конференції. - Івано-Франківськ: Факел. - 2000. - С. 13-16. (Особистий внесок: узагальнено досвід формування технопаркових структур закордоном).
