У результаті дисертаційного дослідження теоретично обґрунтовано сутність і закономірності становлення громадянської злагоди як однієї з функцій громадянського суспільства. Визначено об'єктивні передумови і суб'єктивні умови громадянської злагоди, а також установлено функціональний зв'язок злагоди і конфлікту. Доведено, що державна влада повинна управляти процесами в суспільстві, що формується на основі злагоди, територіально диференціюючи функції управління. Здійснено аналіз чинників і виявлено рівень соціально-економічної і політичної злагоди в регіоні. Узагальнено регіональну практику підтримки громадянської злагоди і виділено її ядро – демократизацію управління. Одержала подальший розвиток теорія громадянської злагоди як об’єкту регіонального управління. Використано теоретичну модель менеджменту (соціально-адекватний менеджмент) як підставу для розробки практичних дій досягнення громадянської злагоди. Запропоновано концептуальну модель управління громадянською злагодою в регіоні, яка припускає вибір ключового, системоутворюючого принципу, покладеного в основу стратегії процесу – принципу стійкості. Визначено структурні компоненти концептуальної моделі управління громадянською злагодою в регіоні, які дають можливість подати її у вигляді системної цілісності. Розроблено методичні рекомендації щодо реалізації регіональної моделі управління громадянською злагодою, організаційною формою якої виступає своєрідна конфедерація суспільно-політичних організацій регіону. |