В дисертації проведено дослідження впливу технологічних змін на розвиток інноваційної діяльності підприємств в умовах трансформації національної економіки. В роботі наведено теоретичне обґрунтування підходу щодо розгляду інноваційної діяльності з точки зору створення якісно нової споживацької вартості, яка дозволяє значно підвищити результати господарської діяльності підприємства, забезпечити йому конкурентні переваги в ринковому середовищі. Основні наукові і практичні результати виконаного дисертаційного дослідження полягають в наступному: На підставі ґрунтовного аналізу науково-теоретичних розробок і аналізу практичної діяльності підприємств виявлено, що пріоритетним напрямком сталого економічного розвитку держави повинна бути концепція випереджаючого інноваційно-технологічного розвитку, яка з’єднує сучасні досягнення науково-технічного прогресу з інтелектуальним, науковим і виробничим потенціалом держави. Для цього інноваційна діяльність, її складові та механізми повинні розглядатися в якості об’єкта, який органічно інтегрує в собі інтелектуальні, фінансові, матеріальні, інформаційні та інші ресурси. Комплексна взаємодія зазначених факторів забезпечує виникнення “сінергетичного” ефекту, який виступає каталізатором підвищення ефективності інноваційного ланцюжка “наука - - техніка – виробництво”, що забезпечує еволюцію і позитивну динаміку економічного розвитку як підприємств так і держави в цілому. Обґрунтовано, що сучасна інноваційна політика являє собою сукупність науково-технічних, виробничих, управлінських, фінансово-інвестиційних і інших заходів. Аналізуючи варіанти існуючої інноваційної політики розвинених країн відзначено, що на етапі побудови постіндустріального суспільства здійснюється об’єктивний еволюційний перехід від науково-технічної до науково-технічної інноваційної політики. Доведено, що в умовах структурної трансформації економіки існує об’єктивна необхідність формування нових пріоритетів науково-технічного розвитку, які дозволили б, відповідно світовим тенденціям, перейти від інерційно-індустріального до інноваційно-випереджального типу розвитку. Визначено, що в умовах технологічних змін головним фактором для підприємства стає спроможність із випередженням передбачати інноваційні можливості, концентрувати ресурси, мінімізувати ризики невірного вибору і відставання. Базовою складовою цього є система інформаційного забезпечення інноваційної діяльності. Її ефективне функціонування забезпечує набуття інноваціями статусу рушійної сили керування потенціалом підприємства, що сприяє його достроковій ефективності. Дослідження механізмів і джерел фінансування інновацій дозволило вивчити динаміку впливу держави на розвиток інноваційного процесу. Визначено системозначущі механізми фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємств. Для пожвавлення інноваційної діяльності необхідно активізувати механізми інвестування, в тому числі за рахунок мобілізації власних, залучених та позикових коштів. Зазначено, що ефективний механізм фінансування в процесі розвитку ринкових можливостей підприємства забезпечує поєднання цілей, що намічаються з можливостями їх досягнення. За рахунок інтеграції інтересів суб’єктів інноваційної і інвестиційної діяльності досягається узгодження їх інтересів в сфері інноваційно-технологічного розвитку. Такий підхід дозволяє зробити висновок, що інвестиційне середовище в інноваційній сфері повинне розглядатися як системозначуща економічна категорія і має розглядатися з позицій забезпечення зростання як на макро- так і на мікроекономічному рівні. Зроблено висновок, що державна інноваційна політика може бути ефективною лише за умов створення адекватного механізму управління інноваційним процесом і діяльністю. Визначальною складовою політики повинна стати інноваційна стратегія її реалізації. Особливого значення в умовах економічної трансформації набуває інноваційна стратегія підприємства. Розробці стратегії окремого суб’єкта господарювання передує визначення його інноваційності, кількісного визначення головної цілі і розробка тактичних кроків щодо їх досягнення. Невід’ємною складовою стратегії повинна бути стратегічна поведінка підприємства, яка визначається чинниками технологічних змін. В роботі розроблено рекомендації щодо формування і забезпечення реалізації інноваційної стратегії підприємства. Доведено, що її розробка повинна базуватися на певному алгоритмі зі збереженням логічності інформаційних зв’язків усіх складових елементів. Для забезпечення ефективності стратегії запропоновано її побудову на базі аналізу змісту сукупності елементів інноваційного ланцюжка “наука – техніка – технологія”. | 