У дисертації поглиблено теоретико-методологічні засади управління діяльністю торговельних підприємств та її регулювання за ринкових умов. На підставі дослідження сформовано низку висновків теоретичного, методологічного та прикладного характеру. 1. Дослідження взаємодії торговельного підприємства із зовнішнім середовищем показало, що в наш час відсутнє постійне відстеження (моніторинг) процесів впливу держави на торгівлю (як і на інші галузі). Запропонована в дисертації система моніторингу державного регулювання торгівлі включає в себе систематизацію державних рішень з приводу господарсько-фінансової, посередницької діяльності торговельних підприємств та аналіз ефективності їх виконання, що представляє собою механізм поточного спостереження за результатами впливу державних важелів на ефективність діяльності підприємств за умов зовнішнього середовища, яке постійно змінюється. Основними завданнями моніторингу є: своєчасне виявлення змін у системі державного регулювання; опрацювання інформації про зміни; коригування діяльності торговельного підприємства відповідно до змін, що відбулися; оцінка цих змін. 2. Особливості функціонування підприємств торгівлі за умов ринкової економіки спонукали провести всебічний аналіз еволюції ринку, форм, методів, об’єктів і суб’єктів його регулювання, внаслідок якого визначено, що держава виступає як ініціатор реформування і гарант правового забезпечення господарських відносин у всіх сферах діяльності; учасник-партнер підприємницької діяльності, спрямованої на одержання прибутку; провідник структурної політики розвитку торгівлі через систему органів виконавчої і законодавчої влади. Державне регулювання має бути механізмом погодження інтересів різних суб’єктів економіки, воно не повинно розривати ринкові зв’язки, руйнувати ринковий механізм. 3. Однією з передумов ефективності діяльності підприємств торгівлі є розробка такої конкурентної стратегії, яка базується на оцінці реальної ситуації на ринку, соціальної політики держави, системи соціального захисту населення. Механізм регулювання роздрібного товарообороту та асортиментної структури торговельного підприємства з позиції задоволення попиту населення включає визначення кінцевої мети, а також взаємопов’язаних з роздрібним товарооборотом внутрішніх і зовнішніх факторів (ціни, грошові доходи, товарні ресурси, попит населення). 4. Однією із основних умов ефективного функціонування торговельних підприємств за умов ринку, формування раціональної асортиментної політики є забезпечення конкурентоспроможності як самого підприємства, так і конкретних товарів, які взаємопов’язані як частина і ціле. Саме тому так багато уваги зосереджено на оцінці можливості розвитку підприємства у конкретному стратегічному сегменті діяльності та розроблено методику його визначення. 5. Розроблена стохастична економіко-математична модель оптимізації результатів господарсько-фінансової діяльності підприємств торгівлі є алгоритмом інтегральної оцінки результатів господарсько-фінансової діяльності, в основу якої покладено комплексний розрахунок найважливіших показників, що дають можливість діагностувати їх фінансовий стан. 6. Сьогодні для торгівлі найбільш прийнятним є диференційований принцип оподаткування прибутку підприємств залежно від обсягу прибутку на одного працюючого. Саме цей показник максимально враховує внутрігалузеву диференціацію умов діяльності підприємств, викликану зовнішніми, незалежними від нього, факторами. 7. Проблеми вдосконалення оподаткування торговельних підприємств, на нашу думку, можна вирішити запровадженням прогресивно-диференційованої системи оподаткування з неоподаткованим мінімумом, розмір якого може бути встановлений як мінімальний розмір коштів, необхідних підприємству для вирішення стратегічних завдань і забезпечення макропропорцій розвитку економіки. Пропонується запровадити поняття “оптимального значення” критеріальної ознаки. Тоді принципи оподаткування повинні бути диференційованими для підприємств, прибуток на одного працюючого яких менший чи більший від оптимального розміру. В дослідженні розроблено прогресивну шкалу ставок оподаткування прибутку, що апробована на прикладі підприємств споживчої кооперації, і визначений податковий ефект від можливого диференціювання ставки податку на прибуток. |