В узагальненому вигляді результати дисертаційного дослідження зводяться до наукового обґрунтування теоретичних положень, розробки методичних підходів та практичних засад щодо управління економічною стійкістю підприємств ІТ-індустрії в умовах мінливого зовнішнього середовища. Розроблено інтегровані моделі управління складовими економічної стійкості підприємств ІТ-індустрії та систему показників їхньої оцінки; вирішені наукові завдання щодо практичного використання наведених моделей на базі сучасних інформаційних технологій; розроблено концепцію управління економічною стійкістю з урахуванням сучасного стану економіки. В результаті проведених досліджень були зроблені такі висновки та рекомендації. 1. Еволюція управління як економічного процесу потребує удосконалення концепції управління підприємством через усвідомлення того факту, що економічна стійкість підприємства забезпечується завдяки: безперервності управлінського процесу, підтримці гнучкого режиму функціонування, адаптації стратегічних рішень до умов зовнішнього середовища. 2. Забезпечення економічної стійкості та її підтримка – це складний процес управління. Проте вона є тим новим елементом сучасного менеджменту підприємств, без якого не можна забезпечити стабільний розвиток. Саме тому процес вирішення проблеми забезпечення економічної стійкості підприємства потребує формування такого управлінського процесу, який би деталізував чинники впливу на кінцевий результат і в такий спосіб визначав доцільні напрями регулятивного впливу та надав би можливість оцінити ефективність заходів, здійснюваних з цією метою. Тому досягнення економічної стійкості підприємства можливе лише за умови використання елементів сучасного менеджменту, своєчасної реакції на зміни зовнішнього середовища та стратегічного бачення майбутнього стану підприємства, тобто яким воно повинно бути. 3. Дослідження праць вітчизняних та зарубіжних спеціалістів у галузі управління підприємствами засвідчило відсутність комплексного підходу до визначення функціональних складових економічної стійкості підприємств. Це спонукало автора до розробки власної моделі, яка включає фінансову, виробничу, маркетингову, кадрову, інвестиційну та управлінську складові. Характерною ознакою цих складових є їх взаємодія, взаємне доповнення, що сприяє залученню наявних як внутрішніх, так і зовнішніх резервів з метою утримання існуючих конкурентних переваг і створення нових. 4. Уточнено визначення сутності економічної стійкості підприємства як такого рівня її складових (фінансової, виробничої, маркетингової, кадрової, інвестиційної, управлінської), що за будь-яких умов забезпечують спроможність для ведення діяльності підприємств, запас ресурсів (ресурсного потенціалу) та збалансований процес функціонування. Економічна стійкість підприємства відображає його стан, за якого забезпечується максимально ефективна та координована робота всіх елементів. Сформульовано сутність управління економічною стійкістю підприємств як управлінський процес, який поєднує систему методів, засобів та принципів, що забезпечують відповідний стан складових економічної стійкості, їхнє формування та розподіл, завдяки чому забезпечується зростання конкурентоспроможності продукції (послуг) та ринкової вартості підприємства. 5. Запропоновано систему показників оцінки кожної складової економічної стійкості підприємств. З метою практичного використання уточнено склад і механізм їхнього визначення на основі декомпозиції системи показників, які справляють найбільший вплив на створення, використання, розвиток складових та рівень економічної стійкості підприємств в цілому. Сформований науково-практичний інструментарій дає змогу визначити агреговані величини і через них здійснювати процес управління економічною стійкістю підприємств. 6. Доведено, що процес забезпечення розвитку економічної стійкості підприємств передбачає застосування послідовних дій, які забезпечують своєчасне виявлення відхилень фактичних результатів від передбачених, а також причини їх виникнення, розробку пропозицій щодо коригування окремих напрямів діяльності з метою підтримки її економічної стійкості. 7. Розроблена концепція управління економічною стійкістю підприємств як сукупність функцій, принципів і методів управління; інструментів та критеріїв оцінки складових рівня економічної стійкості на рівні оперативного управління підприємствами, та як складова стратегічного управління. У цьому зв'язку управління економічною стійкістю підприємств поєднує певною мірою два відокремлених, але взаємозалежних блоки – стратегічне й тактичне планування розвитку підприємства. Основним елементом стратегічного блоку є стратегії підприємства з механізмом забезпечення його економічної стійкості. 8. Автором доведено, що в основі застосування моніторингу економічної стійкості підприємств лежить концепція системного поєднання функцій планування, регулювання, контролю, інформаційного забезпечення та зворотного зв’язку. Визначено сутність моніторингу економічної стійкості підприємств як самоорганізовану систему, яка забезпечує координацію та організацію всіх елементів управління економічною стійкістю підприємств. 9. Для управління економічною стійкістю підприємств запропоновано систему заходів щодо підтримки кожної з визначених складових економічної стійкості з урахуванням їхньої взаємообумовленості та взаємозв’язку, що передбачає розгляд усіх складових у відповідній сукупності та відповідне управління ними через розроблену систему показників. Таким чином, комплексне вирішення вищерозглянутих проблем на підставі розробленої концепції управління економічною стійкістю підприємств, побудованих інтегрованих моделей оцінки та прогнозування апробоване на підприємствах ІТ-індустрії (ТОВ “Уліс Сістемс”, ТОВ “ТЕКОН”, ТОВ “БІГ”, НПФ “Версія”), що дозволило їм забезпечити підтримку та поліпшення їхньої економічної стійкості. |
