У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та вирішення актуальної наукової задачі, яка передбачає покращення результатів хірургічного лікування хворих з атеросклеротичним ураженням артерій стегново-підколінного сегмента, на підставі диференційованого вибору методу реконструкції судин з використанням ультразвукової ендартеректомії, зокрема й розпрацьованого нами методу ультразвукової ендартеректомії при поєднаних ураженнях поверхневої артерії стегна та підколінної артерії, а також на підставі порівняння результатів хірургічного лікування традиційними методами відновлення магістрального кровопостачання з результатами ультразвукової ендартеректомії. 1.Підвищення ефективності хірургічного лікування хворих з атеросклеротичним ураженням артерій стегново-підколінного сегмента можливо тільки на підставі диференційованого підходу до вибору методу відновлення магістрального кровопостачання. 2.Застосування ультразвукової ендартеректомії, зокрема й опрацьованого нашого методу дезоблітерації підколінної артерії, дає змогу ефективно (п”ятирічна прохідність зони реконструкції – 48 %) відновлювати магістральне кровопостачання як при протяжних, так і при поєднаних ураженнях артерій стегново-підколінного сегмента. 3.Аналіз ефективності традиційних реконструкційно-відновних операцій у порівнянні із результатами ультразвукової ендартеректомії доводить переваги останньої, як ефективного (62 % задовільних результатів протягом 5-и років) і менш травматичного методу відновлення магістрального кровопостачання, що дає змогу зберегти велику підшкірну вену стегна для повторних та інших реконструкційних операцій. 4.Порівняльна оцінка результатів хірургічного лікування атеросклеротичних уражень артерій стегново-підколінного сегмента традиційними способами і методом ультразвукової ендартеректомії доводить, що ультразвукова ендартеректомія не поступається за ефективністю (віддалені задовільні результати у групах – 60%-63%-62%) традиційним методам хірургічного лікування і може бути розглянена як метод вибору при протяжних та поєднаних ураженнях. 5.Ультразвукову ендартеректомію можливо виконувати після традиційних реконструкційних операцій (стегново-підколінне шунтування, ендартеректомія) і вона не виключає можливості виконання повторних реконструкційних операцій (стегново-підколінне шунтування). 6.Метод ультразвукової ендартеректомії є малотравматичним (середня тривалість втручання – 110 хвилин) і відносно безпечним (післяопераційна летальність – 0,99%, ранні тромбози – 5,9%) методом відновлення магістрального кровопостачання нижньої кінцівки і, в першу чергу, може бути рекомендований хворим з високим операційним ризиком. 7.Впровадження методу ультразвукової ендартеректомії у клінічну практику дає змогу більш диференційовано підійти до вибору методу операційного втручання, розширити діапазон операцій, знизити частоту післяопераційних ускладнень та економічні витрати, пов”зані з лікуванням хворих на атеросклеротичні ураження артерій стегново-підколінного сегмента. |