Анотація до роботи:

Тимошенко Ю.В. “Ультразвукова діагностика та клініко-біохімічні критерії розвитку паратонзилярного абсцесу”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.19 – оториноларінгологія. Харківська медична академія післядипломної освіти, МОЗ України, м. Харків, 2008.

Дисертація присвячена діагностиці стадій розвитку паратонзилярного абсцесу (ПТА) до та після його розтину на основі комплексу ультразвукових та клініко-біохімічних критеріїв. Під спостереженням знаходилося 163 хворих на паратонзиліт (92 чоловіки і 71 жінка). Вік–19-66 років. 15 здорових людей склали контрольну групу. Хворі були обстежені з використанням ультразвукових характеристик паратонзилярної області і клиніко-біохімічних показників сироватки крові (загальний білок, протеїнограма, проба Вельтмана, сіалові кислоти, глікопротеїни, гаптоглобін, хондроїтинсульфати, середньомолекулярні пептиди, активність АлАТ, АсАТ). Був розроблений новий неінвазивний метод діагностики стадій розвитку ПТА на основі сполучення методу ультразвукової візуалізації паратонзилярного простору і визначення біохімічних критеріїв, що характеризують метаболічний статус пацієнта в процесі формування ПТА і протягом 1, 5-7, 14-24 та 30-45 діб після розтину абсцесу. Був доведений на основі статистичного аналізу взаємозв'язок між ультразвуковими і біохімічними показниками залежно від стадій формування ПТА, а також між рівнем біохімічних тестів і типом виявленої мікрофлори. Встановлена доцільність тривалого застосування гепатопротекторів для відновлення функції печінки у частини хворих на ПТА після завершення абсцесу. Отримано деклараційний патент України на “Спосіб ранньої діагностики абсцесу паратонзилярної клітковини”.

На основі комплексу ультразвукових і біохімічних досліджень хворих на паратонзиліт були розроблені діагностичні критерії різних стадій розвитку паратонзилярного абсцесу, що мінімізувало ризик оперативного втручання і сприяло підвищенню ефективності лікувальних заходів в післяопераційному періоді. Залежно від варіантів мікробного обсіменіння після розтину ПТА були встановлені відмінності метаболічного профілю пацієнтів і обгрунтована необхідність корекції порушень функції печінки в комплексному лікуванні паратонзилярних абсцесів, що дозволило підвищити якість діагностики і лікування хворих на паратонзиліт.

1. Діагностичними критеріями набряково-інфільтративної стадії паратонзиліту у більшості пацієнтів за УЗД є: 1-е - збільшення мигдалика; 2-е - значна горбкуватість його контурів, що корелює зі збільшенням умісту сіаловых кислот до 280 од., глікопротеїнів до 0,58 од., хондроїтинсульфатів в межах 0,125-0,300 г/л, середньомолекулярних пептидів до 0,658 од.

2. Диференційними ознаками паратонзилярного абсцесу, що формується, (при порівнянні із набряково-інфільтративною стадією), є: наявність зон з нетиповими ехогенними, гіпер- або анехогенними включеннями і псевдокапсулою, що корелює із збільшенням умісту сіаловых кислот до 280-352 од. (t=+0,93), глікопротеїнів до 0,59-1,18 од., (t=+0,73), середньомолекулярних пептидів до 0,659-0,984 ум. од. (t=+0,55), хондроїтинсульфатів до 0,120 г/л (t=-0,70); проба Вельтмана - №1-5 проб.(t=-0,60).

3. Діагностика стадії зрілого паратонзилярного абсцесу, що сформувався, (при порівнянні з тим ПТА, що ще формується), грунтується, разом з вищезазначеними ознаками, на наявності псевдокапсули з гиперехогенною обвідкою, що супроводжується підвищенням рівня сіалових кислот до 220-360 од. (t=-0,50), глікопротеїнів до 0,48-0,97од. (t=-0,54), середньомолекулярних пептидів до 0,287-0,659 ум. од. (t=-0,72), хондроїтинсульфатів до 0,103 - 0,426 г/л (t=-0,50); проба Вельтмана – 5 - 8 проб.

4. Розвиток паратонзилярного абсцесу супроводжується синдромом ендогенної інтоксикації, що приводить до погіршення функції гепатобіліарнї системи в післяопераційному періоді (5-7 доби), яке зберігається у частини хворих протягом 1-1,5 місяців і супроводжується змінами концентрацій сіаловых кислот відповідно (283±16,6 та 179±4,6 од.), глікопротеїнів (0,69±0,03 та 0,49±0,01од.), гаптоглобіну (1,56±0,08 та 0,66±0,06 г/л), середньомолекулярних пептидів (0,410±0,06 та 0,247±0,01ум. од.), активності АлАТ (1,19±0,16 та 1,40±0,09 ммоль/(чл.), АсАТ (1,13±0,14 та 1,05±0,08ммоль/(чл.). Використання гепатопротекторів в післяопераційному періоді в комплексі лікувальних заходів сприяє нормалізації або зниженню рівня зазначених біохімічних тестів.

5. Встановлений взаємозв'язок між концентрацією гострофазових біохімічних тестів в сироватці крові хворих на паратонзилярний абсцес (сіалових кіслот, глікопротеїнів, середньомолекулярних пептидів, гаптоглобіну) і характером мікробного обсіменіння порожнини абсцесу до і після його розтину, що дозволяє уточнити подальшу тактику лікувальних заходів.

Публікації автора:

1. Тимошенко Ю.В. Некоторые биохимические показатели у больных паратонзиллитом // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2002. – №3. – 69– 71.

2. Гарюк Г.И., Гарюк О.Г., Шевченко А.М., Тимошенко Ю.В., Евдокименко В.И. Ультразвуковая диагностика паратонзиллярного абсцесса на различных стадиях его развития // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2005. – №6. – С.67– 69.

Дисертант провела обстеження та відбір хворих на паратонзиліт, за стадіями процесу, лікувала хворих, працювала з науковою літературою, підготувала роботу до друку.

3. Гарюк Г.И., Гарюк О.Г., Шевченко А.М., Тимошенко Ю.В., Евдокименко В.И. Экспресс-диагностика паратонзиллитов на разных стадиях их развития // Проблеми медичної науки та освіти. – 2007. – № 1. – С. 81– 84.

Дисертант провела обстеження та відбір хворих на паратонзиліт із застосуванням УЗ-обстеження за стадіями запального процесу, здійснювала хірургічне лікування хворих, спостередження у післяопераційному періоді, підготувала роботу до друку.

4. Гарюк Г.И., Тимошенко Ю.В. Биохимические показатели в сыворотке крови у больных при паратонзиллярном абсцессе и хроническом тонзиллите в зависимости от вариантов микробного обсеменения // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2007. – №2. – С.29– 33.

Дисертант провела обстеження та відбір хворих на паратонзиліт, вивчала залежності між характером мікрофлори в порожнині паратонзилярного абсцесу після його розтину та рівнем гострофазових біохімічних показників у сироватці крові, підготувала роботу до друку.

5. Шевченко А.М., Загоруева Л.Л., Тимошенко Ю.В. К диагностике дифтерии и некоторых острых воспалительных заболеваний глотки.– Тези міжнародної науково-практичної конференції, присв’яченої 75-річчю кафедри і клініки оториноларингології Дніпропетровської медичної академії.– 1997.– с.93–94.

Дисертант провела обстеження та відбір хворих з запаленнями та діфтерієй ротоглотки, бактеріологічне, УЗ-дослідження, лікування та спостередження за хворими.

6. Гарюк Г.И., Тимошенко Ю.В., Тимошенко О.П., Шевченко А.М. Некоторые клинико-биохимические параллели у больных острым паратонзиллитом и паратонзиллярным абсцессом (предварительное сообщение) // Журнал вушних, носових і горлових хвороб (додаток).– 1999. – с.29–31.

Дисертант провела обстеження та відбір хворих на паратонзиліт, організувала клініко-біохімічне обстеження за стадіями запального процесу, здійснювала хіріргічне лікування хворих, підготувала роботу до друку.

7. Тимошенко Ю.В. Динаміка деяких біохімічних показників при оперативному лікуванні паратонзилярних абсцесів. – Тези щорічної традиційної осінньої конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів .– Луганськ, – 2003. – с.85– 86.

8. Гарюк Г.И., Тимошенко Ю.В., Шевченко А.М., Чуваков В.Л. Эффективность применения лисобакта после тонзиллэктомии и вскрытия паратонзиллярных абсцессов // Сборник “Применение лисобакта во врачебной практике”. – Киев, – 2003.

Дисертант провела відбір хворих, яким був призначений препарат лісобакт, здійснювала клінічне обстеження та спостереження за хворими в післяопераційному періоді.

9. Гарюк Г.И., Тимошенко Ю.В., Шевченко А.М., Чуваков В.Л. Эффективность применения лисобакта после тонзиллэктомии и вскрытия паратонзиллярных абсцессов (предварительное сообщение). – Тези щорічної традиційної весняної конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів. – Дніпропетровськ, 2003. – с.14.

Дисертант провела відбір хворих, яким був призначений препарат лісобакт, здійснювала клінічне обстеження та спостереження за хворими в післяопераційному періоді.

10. Тимошенко Ю.В. Биохимические показатели эндогенной интоксикации у больных с паратонзиллярными абсцессами. – Тези щорічної традиційної весняної конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів. – Дніпропетровськ, 2003. – с.74– 75.

11. Тимошенко Ю.В. Метаболический статус больных с паратонзиллярными абсцессами в отдаленном периоде после вскрытия паратонзиллярного абсцесса и абсцесстонзиллэктомии по данным клинико– биохимических исследований. – Тези щорічної традиційної осінньої конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів. – Донецьк, 2003. – с.150.

12. Гарюк Г.И., Тимошенко Ю.В. Диагностические критерии развития паратонзиллярного абсцесса. – Тези щорічної традиційної осінньої конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів, присвяченої 350-річчю міста Харкова.– Харків, 2004.– с.73– 74.

Дисертант провела лікувально-діагностичні заходи при паратонзиліті, УЗ-дослідження та біохімічний аналіз сироватки крові, підготувала роботу до друку.

13. Гарюк Г.И., Гарюк О.Г., Тимошенко Ю.В. Терапевтическая эффективность прерарата “Лисобакт” в консервативном и хирургическом лечении хронического тонзиллита. – Тези щорічної традиційної осінньої конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів, присвяченої 350-річчю міста Харкова.– Харків, 2004.– с.69– 70.

Дисертант провела відбір хворих, яким був призначений препарат лісобакт, здійснювала клінічне обстеження та спостереження за хворими в післяопераційному періоді.

14. Тимошенко Ю.В. Биохимические показатели в сыворотке крови больных с паратонзиллярными абсцессами при разных вариантах микробного пейзажа. – Тези Х з’їзду оториноларингологів України. – Судак, 2005. – с. 477.

15. Гарюк Г.И., Гарюк О.Г., Шевченко А.М., Евдокименко В.И., Тимошенко Ю.В. Диагностическая ценность ультразвуковой диагностики паратонзиллитов и паратонзиллярных абсцессов. – Тези Х з’їзду оториноларингологів України. – Судак, 2005. – с.448.

Дисертант провела обстеження та відбір хворих з паратонзилітами із застосуванням УЗ-обстеження, хворих за стадіями запального процесу, здійснювала хірургічне лікування хворих, спостередження у післяопераційному періоді, підготувала роботу до друку.

16. Тимошенко Ю.В. Застосування гепатопротекторів при лікуванні паратонзилярних абсцесів // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – №5– с., 2005. – С.150.

17. Гарюк Г.И., Шевченко А.М., Гарюк О.Г., Тимошенко Ю.В., Арнольди В.М. Современное состояние вопроса медиастинитов, как осложнений нагноительных процессов глотки и гортаноглотки. – Тези щорічної традиційної весняної конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів “Невідкладні стани в оториноларингології” – Місхор,– 2006.– №3-с. - С.96– 97.

Дисертант провела обстеження та відбір хворих з даною патологієй, УЗ-дослідження, клінічне обстеження та лікування хворих, спостередження у післяопераційному періоді.

18. Тимошенко Ю.В. Динаміка клініко-біохімічних показників у найближчому періоді після розтину паратонзилярного абсцесу у хворих з порушеннями функції печінки // Тези щорічної традиційної весняної конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів “Невідкладні стани в оториноларингології” – Місхор,– 2006.–№3-с., - с.165– 166.

19. Гарюк Г.И., Тимошенко Ю.В., Шевченко А.М., Гарюк О.Г. Флегмоны шеи, как осложнения воспаления паратонзиллярной клетчатки // – Тези щорічної традиційної осінньої конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів “ЛОР – онкологія і хірургія голови і шиї” – Одеса,– 2006.–№5-с., - с.92– 93.

Дисертант провела обстеження та відбір хворих з даною патологієй, УЗ-дослідження, клінічне обстеження та лікування хворих, спостередження у післяопераційному періоді.

20. Тимошенко Ю.В., Костылева О.В. К вопросу о редких осложнениях абсцесса паратонзиллярной клетчатки. – Тези ХХI Асамблеї Міжнародної Академії оториноларингології – хірургії голови та шиї та Щорічної традиційної весняної конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів “Запальні та алергічні захворювання ЛОР-органів”. – 2007. - №3-с., - С.254-255.

Дисертант провела обстеження та відбір хворих з даною патологією, УЗ-дослідження, виконала розрахунки та підготувалала роботу до друку.

21. Гарюк Г.И., Шевченко А.М., Гарюк О.Г., Тимошенко Ю.В. Еще раз о медиастинитах, как осложнениях нагноительных процессов глотки и гортаноглотки (ошибки диагностики и лечения). - Тези ХХI Асамблеї Міжнародної Академії оториноларингології – хірургії голови та шиї та Щорічної традиційної весняної конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів “Запальні та алергічні захворювання ЛОР-органів”. – 2007. - №3-с., - С.68.

Дисертант провела обстеження та відбір хворих з даною патологієй, УЗ-дослідження, клінічне обстеження та лікування хворих, спостередження у післяопераційному періоді.