У дисертації запропоновано нове вирішення наукової проблеми дослідження українських замовлянь, що виявляється у поєднанні двох систем: фольклору і ритуалу. Сферою побутування замовлянь є народна медицина та ритуально-обрядовий комплекс, що включає календарну, родинну, оказіональну обрядовість, традиційну господарську діяльність і щоденний побут. Для комплексного аналізу замовлянь враховано такі бінарні опозиції, як: сакрум – профанум, свій – чужий, верх – низ, вогонь – вода, центр – межа тощо. Ритуал замовляння є актом комунікації, що передбачає як вербальні, так і невербальні компоненти, тому можна його назвати вербально-предметно-акціональною тріадою. Усі тексти замовлянь побудовані згідно з принципами магічного мислення (аналогія, приналежність, мовне табу), а тому здійснюють подвійну функцію: а) завдяки символічному характерові партиципують з семантичними площинами “святості”, “дієвості” і “рівноваги”, тобто виконують свою утилітарну функцію; б) внаслідок широкого використання поетичних тропів стали своєрідним шедевром і доказом неабиякої творчої уяви наших предків. Основні висновки дисертаційної роботи можуть бути використані у розробці таких актуальних для фольклористики тем, як співвідношення обряду та обрядових фольклорних жанрів, міфологічних образів у найбільш архаїчних уснословесних жанрах, вплив принципів магічного мислення на формування їх змісту і структури. Дисертація стане у пригоді дослідникам давньоукраїнської духовної культури, етногенезу і культурної історії слов’ян, а також тим, хто цікавиться проблемами психології народної творчості. Її результати можуть використовуватися у різних галузях гуманітарних наук при описі побуту, культури, історії слов’янських народів, а також у практиці викладання курсів і спецкурсів із фольклористики, етнографії, народознавства та культурної антропології у навчальних закладах. Аналіз української заклинальної традиції у контексті світових міфологічних наукових досліджень з питань теорії та функцій магії свідчить, що у текстах заговорів та діях, що їх супроводжують, збереглося надзвичайно багато елементів магічного мислення, на якому спирається так звана народна візія світу. Оскільки своєрідність народного світогляду полягає у невеликій формі його вербалізації, закономірно, що у традиційних суспільствах бачення світу виявляється у щоденному житті, зокрема замовляннях, прислів’ях, казках, легендах тощо. Дослідження української заклинальної традиції довело, що народне бачення світу, закодоване у текстах заговорів та супровідних ритуальних діях, безпосередньо пов’язане з намаганням наділити усі явища певним сенсом, збагнути істину дійсності та віднайти формулу, що має пояснити народження світу, людей та всіх істот. Отож, виявлення взаємозв’язків космосу і природи в контексті з людською системою вартостей, етосом сільського суспільства дозволяє говорити, що українська заклинальна традиція зберегла підвалини народної філософії життя. |
