Виявлені такі особливості порівнюваних культур. Жанр «Панчатантри» — обрамлена повість — характерний для індійської культури і не має відповідників в українському фольклорі. Не всі образи «Панчатантри» для індійців алегоричні, що обумовлено їх релігійними поглядами та віруваннями. Щодо структури, то в цьому творі використана популярна в індійському фольклорі так звана рамкова композиція. Герої «Панчатантри»— типові представники фауни Індії. Отже, «Панчатантра» — це витвір східної культури з усіма її особливостями. Українські казки про тварин є народними. Герої цих казок зазвичай представники української фауни. Особливість цих казок — алегоричність. У шести обробках «Панчатантри» зустрічається 55 сюжетів про тварин. Мотиви лише дев’ятьох казок «Панчатантри» було знайдено в українському казковому епосі. Однак, хоча ці казки й мають однакові мотиви та іноді мораль, сюжети їхні цілком різні. Тому не можна стверджувати, що вони прийшли саме з Індії, а не виникли на терені України незалежно від інонаціональних впливів. Лише десять сюжетів українських казок про тварин збігаються з сюжетами «Панчатантри». Головна відмінність між ними — це національний колорит. При поступовому узагальненні змісту казки збільшується схожість сюжетів. На основі порівняльного структурно-семантичного аналізу встановлено, що на І рівні сюжети збігаються на 69%, на другому рівні — на 81%, на третьому — на 91 %. У більшості з цих казок збігаються герої та антиподи, окрім випадків, коли вони не відповідають місцевій традиції, тоді їх замінено на персонажів цього ж класу тварин, але більш типових для місцевої фауни. Отже, зважаючи на результати проведеного аналізу, можна висунути гіпотезу, що розглянуті сюжети мандрівні. Мандрівний сюжет переходить з однієї країни до іншої, при цьому він може бути настільки стійким, що залишається майже незмінним, а його варіанти пристосовуються до сприймаючої культурної системи, аби далі функціонувати в ній. Можемо припустити, що поширенню сприяла загальнолюдська цінність цих казок. Їх іноетнічність не відчувається, вони стали своїми, власними, органічно увійшли в нашу культуру. Ефективним є проведення порівняльних досліджень із залученням інших наук, таких як семіотика, лінгвістика тощо, у такому випадку отримуємо наочніші та конкретніші результати. У наш час — це актуальна та продуктивна тенденція, зокрема у порівнянні віддалених культур. Методика Б. Кербеліте результативна і може бути використана для порівняльного аналізу іншого класу казок. За допомогою цієї методики можна простежити також генезу фольклорного сюжету. Порівняльний структурно-семантичний аналіз — ефективний метод і може з успіхом застосовуватися до різних аспектів фольклористичних досліджень. Аналіз поданий у розроблених автором таблицях є плідним схематичним зображенням цього методу. |
