Мовчанюк Григорій Павлович. Україніка Йозефа Вацлава Фріча: аспекти і провідні тенденції: дисертація канд. філол. наук: 10.01.03 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2003.
Анотація до роботи:
Мовчанюк Г. П. "Україніка Йозефа Вацлава Фріча: аспекти і провідні тенденції". — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.03. — Література слов'янських народів. — Львівський національний університет ім. І. Я. Франка, Львів, 2003.
У дослідженні проаналізовано і висвітлено літературний і суспільно-політичний процес слов'янських народів доби романтизму і реалізму 40—60-х рр. XIX ст., становлення і розвиток зв'язків Й. В. Фріча (1829—1890) з діячами української літератури і культури, українську тему в його творчості.
Предметом уваги стали поетичні, драматичні, публіцистичні і мемуарні твори, епістолярія, у яких Фріч опрацьовував українську тему. Ці матеріали мало вивчені в українському літературознавстві. Йдеться про драми "Тарас Бульба", "Іван Мазепа", вірш "Заблукалий хлопчик (Повість з України)", статті "Асиміляція малоруського народу", "Програма українського часопису", "Спогади". Проаналізовано мотиви і мету їх написання, тематичні джерела.
Розкрито формування світоглядних позицій Фріча як демократа, основні етапи творчої генези видатного письменника і громадського діяча, його роль у формуванні розвитку українсько-чеських зв'язків. З'ясовано духовні критерії, естетичні та етичні домінанти його творчості, методи впливу на українське літературне і суспільно-політичне життя.
Безпосередня причетність Фріча до процесу розвитку української літератури і культури в цілому виразилася у систематичному співробітництві й наданні моральної і матеріальної підтримки українським діячам, створенні власних віршів, драматичних п'єс, публіцистичних статей, спогадів і заміток на українську тему, в перекладанні і поширенні творів українських авторів, у публічних і мітингових акціях. Через Фріча здійснювався живий зв'язок українських діячів культури, які проживали на теренах, розчленованих імперськими кордонами. Широта, багатогранність і багатство творчої спадщини Фріча дають нам підстави сподіватися, що у майбутньому, можливо, будуть виявлені нові твори цього видатного громадсько-політичного діяча і літератора, написані на українську тему, чи такі, що її стосуються, або мають до неї певне інше відношення. Це дозволить продовжити дослідження україніки Й. В. Фріча. В безперервності і наповненості літературних традицій, що сприяють поступальності суспільного розвитку, ми бачимо смисл і нашої праці. Висновки, зроблені у цьому дослідженні, підтверджують світлу справу Й. В. Фріча, його яскраві заслуги в розвитку і зміцненні волелюбних демократичних традицій українського і чеського народів, живучість літературного і культурного співробітництва та впевненість у достойному майбутньому.
Публікації автора:
1. Йозеф Вацлав Фріч і Марко Вовчок. // Слов'янське літературознавство і фольклористика, 1973, вип. 8. — С. 99-102.
2. Україна в житті Й. В. Фріча. // Всесвіт, 1984, № 2. — С. 140-142.
3. Шевченко в творчості Фріча. // Українська мова і література в школі. — 1987, № 3. — С. 3-10.
4. Тема патріотизму в трагедії Й. В. Фріча «Іван Мазепа». // Проблеми слов'янознавства. — 2002. Вип. 52. — С. 102—109.
5. Поруч з чеським революціонером. // "Україна", 1983, №52. (0,2 др. арк.)