Геополітика, як сфера освоєння людиною соціального світу, є важливою складовою стратегії забезпечення національної безпеки держави. Активний розвиток геополітичної науки притаманний країнам, що прагнуть набути впливового статусу суб’єкта геополітики. Практично кожна геополітична концепція дає певний набір ознак за якими можна визначити місце кожної країни у світі та шляхи до отримання нею впливового статусу у світовій та регіональній політиці. На основі здійсненого у дослідженні аналізу можна зробити висновок про те, що Україна має великий геополітичний потенціал, який робить її важливою одиницею геополітичних відносин навіть за умови пасивної участі. У ХХ столітті Україна, як географічне та, періодично, політичне явище, визначалась як об’єкт геополітики, який є стратегічно важливим для суб’єктів геополітичних відносин, особливо з точки зору отримання переваг у боротьбі за домінування у європейському регіоні. Проведення дослідження вимагало визначення таких понять як “об’єкт” та “суб’єкт” геополітики. Суб’єктами геополітики є утворення, які здійснюють активну діяльність в межах певного геополітичного простору, спрямовану на об’єкти геополітики. Суб’єктами геополітики можуть бути окремі народи, держави, міжнародні блоки, об’єднання держав, транснаціональні корпорації тощо. Об’єктами геополітики, в свою чергу, є те, на що спрямована активність суб’єктів, насамперед, це географічні фактори – територія, ресурси; крім того, до об’єктів геополітичного впливу можуть відноситись окремі народи, держави, міжнародні блоки, об’єднання держав, транснаціональні корпорації тощо. Міра приналежності до тої чи іншої категорії визначається ступінню геополітичного впливу, активності та можливостей держави. Особливого значення для нас набуває ідея європейської єдності та бачення європейськими державами структури спільного європейського дому. Безперечним є те, що в основі європейського об’єднання та подальшого його розвитку лежать принципи цивілізаційної єдності. Проведений аналіз показує, що учасники євроінтеграційних процесів не завжди сприймали Україну як органічну складову свого об’єднання і донині стримано ставляться до участі нашої держави у ньому. Серед основних дійових осіб євроінтеграційного процесу (Німеччина, Франція, Великобританія, Італія) відповідну увагу Україні приділяла лише Німеччина, яка розглядає її як потенційного учасника спільного європейського дому та як ключову складову європейської безпеки. Слід зауважити, що в такому ракурсі Україна розглядається лише за умови її державного суверенітету. Отже, повноцінна участь України у загальноєвропейському процесі можлива при її геополітичній суб’єктності, яка, в свою чергу є основою для забезпечення національних інтересів держави. Із здійсненого аналізу динаміки об’єкт-суб’єктних геополітичних відносин між Україною та ЄС чітко прослідковується переважаюче перебування України у якості об’єкта геополітики європейських держав. Проте, в останні роки спостерігаються якісні зміни статусу України у сторону збільшення її геополітичної суб’єктності, що проявляється у збільшені можливості держави протистояти зовнішньому тиску та вести самостійну політику із задоволення національних інтересів. Таким чином, першочерговим завданням для українського суспільства є наближення якості суспільних цінностей та орієнтирів до європейських норм, без чого українське суспільство не може розраховувати на прийняття себе як органічного партнера у європейському інтеграційному процесі. А ефективне використання того потужного геополітичного потенціалу, який є у нашої держави вимагає підтримання чіткої державної стратегії та політики, спрямованої на захист національних інтересів у всіх сферах суспільного життя. |