Анотація до роботи:

Рябчук П.О. Удосконалення захисту посівів озимої пшениці від бур’янів у північному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія. Національний аграрний університет. Київ, 2006.

Дисертація присвячена удосконаленню захисту посівів озимої пшениці від бур’янів у північному Лісостепу України при вирощуванні її після гороху, кукурудзи на силос і рано зібраного цукрового буряка за проведення оранки на 20-22 см і дискування на 10-12 см на тлі використання гербіцидів діален супер, 46,4 % в.р.к. (0,8 л/га) і ковбою, 40 % в.р. (0,15 л/га), а також визначена ефективність нового гербіциду монітор, 75 % в.г. з витратою 13 і 26 г/га.

Дослідженнями встановлено, що попередники впливають на рівень забур’янення посіву озимої пшениці, а якість обробітку ґрунту залежить від наявності доступної вологи в літньо-осінній період. За дефіциту вологи перед сівбою кращі сходи культури отримали після дискування, ніж після оранки. Але при цьому зростає забур’янення, найбільш дієвим заходом проти якого є застосування гербіцидів.

Гербіцид монітор, 75 % в.г. (сульфосульфурон) знищує пирій повзучий і метлюг звичайний на 85-95 % і дозволяє змінити стратегію захисту від них у сівозміні, розпочавши цей захід у посівах озимої пшениці.

Надійний захист від бур’янів сприяє більш раціональному використанню факторів життя культурою, росту урожайності озимої пшениці та поліпшенню якісних показників урожаю.

Результати досліджень по удосконаленню заходів захисту озимої пшениці від бур’янів на чорноземних ґрунтах північному Лісостепу України дають можливість зробити наступні висновки:

1. В агроценозах озимої пшениці формується змішаний тип забур’яненості. Домінуюче місце у структурі бур’янової рослинності займають: малорічні дводольні види (57-83 %) – лобода біла (Chenopodium album L.), підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), багаторічні кореневищні (4-19 %) – пирій повзучий (Elytrigia repens L.) і багаторічні коренепаросткові (7-15 %) – осот польовий (Sonchus arvensis L.) та будяк польовий (Cirsium arvensis L.),березка польова (Convolvulus arvensis L.), при загальній чисельності бур’янів 64-116 шт./м². За таких умов втрати врожаю досягають 19-30 %.

2. Попередники суттєво впливають на забур’яненість посівів озимої пшениці: по кукурудзі на силос вона зросла на 33 %, ніж у посіві після гороху, а по рано зібраних цукрових буряках – зменшилась на 23 %. Вегетативна маса бур’янів по кукурудзі на силос зросла на 13 %, а після цукрових буряків – вона зменшилась на 22 % у порівнянні з посівом після гороху. Тобто, по очищенню від бур’янів кращими попередниками для озимої пшениці є цукрові буряки і горох.

3. Полицева оранка істотно зменшує забур’яненість посівів озимої пшениці у порівнянні з поверхневим обробітком. У посівах пшениці після гороху оранка зменшує чисельність бур’янів на 25 %, по кукурудзі на силос – на 4 і по цукрових буряках – на 23 %, а їх вегетативну масу – на 17; 7 та 13 % відповідно.

4. Застосування гербіцидів діален супер, 46,4 % в.р.к. (з витратою 0,8 л/га) і ковбой, 40% в.р. (з витратою 0,15 л/га) незалежно від попередника і способу обробітку ґрунту сприяє зменшенню малорічних дводольних бур’янів за кількістю на 72 і 88 % та за їх масою – на 67 і 77 % відповідно. Тому хімічний захист посівів від бур’янів є важливим заходом у технології вирощування культури незалежно від місця у сівозміні та обробітку ґрунту.

5. На запаси доступної вологи в ґрунті під озимою пшеницею впливають прийоми обробітку і попередники, що має суттєве значення в роки з недостатньою кількістю опадів та спостерігається її дефіцит. Найбільш важливою вважається волога, яка знаходиться у верхньому (0-10 см) шарі та потрібна рослинам на період сівби та сходів. По дискуванню після гороху її було 10,4 мм і по оранці – 9,8 мм, в той час як по кукурудзі на силос – 9,0 і 7,9 та по цукрових буряках – 9,8 і 8,5 мм відповідно. Таку ж залежність спостерігали в шарі грунту 0-30 см: по гороху її було 39,2 і 35,5 мм, по кукурудзі на силос – 35,0 і 30,7 та по цукрових буряках – 37,2 і 32,9 мм відповідно.

6. У фазі сходів озимої пшениці після дискування середня щільність верхнього (0-10 см) шару ґрунту після гороху, кукурудзи на силос і цукрових буряків була вищою відповідно на 0,07; 0,09 і 0,06 г/см³, ніж після оранки. Це значить, що капілярний підтік вологи після дискування не руйнується і забезпечує дружні сходи культури. Під час вегетації пшениці процес ущільнення орного шару грунту інтенсивніше відбувається в тих шарах, де є більше пор, а його щільність наближається до урівноваженої для даного типу грунту.

7. Використання гербіцидів, незалежно від попередника чи способу обробітку ґрунту, покращує структурні показники і підвищує урожайність озимої пшениці на 6,6-8,3 ц/га при застосуванні діалену супер, 46,4 % в.р.к. (0,8 л/га) та на 9,4-11,0 ц/га – при використанні ковбою, 40 % в.р. (0,15 л/га). При цьому вміст клейковини зростає на 1,4-2,4 %, а білка – на 0,4-0,7 % у порівнянні із забур’яненим варіантом, що сприяє отриманню зерна пшениці вищого класу.

8. Зареєстрований новий гербіцид монітор, 75 % в.г. (д.р. – сульфосульфурон), спектр дії якого спрямований проти злакових та деяких дводольних бур’янів у посівах озимої пшениці, ефективний при застосуванні його у фазу весняного кущіння з нормами витрати 13-26 г/га.

9. Чутливі до монітору метлюг звичайний [Apera spica-venti L.], пирій повзучий [Agropyrum (Elytrigia) repens L.] та однорічні дводольні види: грицики звичайні [Capsella bursa pastoris L. Medic.], підмаренник чіпкий [Galium aparine L.], гречка берізкоподібна [Polygonum convolvulus L.] і ін.

10. Застосування монітору і його бакової суміші з діаленом сприяє вищій інтенсивності фотосинтезу, накопиченню сухої речовини, утворенню фотосинтетичних пігментів у листковому апараті озимої пшениці і підвищенню її врожайності.

11. Знищення бур’янів та поліпшення умов вирощування озимої пшениці супроводжується ростом її урожайності на 10-41 %, позитивно впливає на елементи структури врожаю, зокрема, кількість зерен на рослині зростає на 27-37 %, а маса зерен, зібраних з однієї рослини – на 18-27 %.

12. Енергетичні затрати на вирощування озимої пшениці компенсуються зростанням урожайності зерна, а коефіцієнт енергетичної ефективності складає від 1,62 до 1,91. Застосування гербіцидів є економічно доцільним заходом, оскільки витрати на його проведення окупляться додатковим урожаєм. За такої технології вирощування пшениці собівартість 1 ц зерна знижується на 12-17 %, а рентабельність складає 113-152 %.