Результати дослідження в сукупності вирішують важливу науково-практичну задачу – розроблення теоретичних, методологічних і прикладних засад удосконалення управління розвитком підприємств будівельної індустрії. В ході досліджень одержано такі результати: 1. Визначено, що сучасні трансформаційні перетворення на вітчизняних підприємствах будівельної індустрії відбуваються під впливом глобалізації світової і регіоналізації національної економік. Регіоналізація економіки є одним із способів створення умов для безпечного розвитку місцевих господарських комплексів. 2. Встановлено, що основними напрямками заходів із забезпечення розвитку підприємств будівельної індустрії в умовах регіоналізації і глобалізації економіки є: – розвиток підприємницьких засад як рушійної сили розвитку; – інтеграція підприємств, кластеризація галузі як організаційна форма розвитку; – інноваційна сутність розвитку як ідеологія розвитку; – формування концепції розвитку кластерів. 3. Уточнено поняття галузі як сфери взаємовідносин споріднених і продуктово взаємопов’язаних підприємств і організацій, які є об’єктом управління, сферою впливу на ринкових засадах місцевих державних та господарських органів управління. Сформульовано поняття галузевого управління як процесу створення умов для безпечного динамічного розвитку підприємств. З урахуванням цього визначені методологічні підходи, способи формування регіональних і галузевих пріоритетів, цілей, стратегій розвитку підприємств, удосконалено принципи і уточнено етапи вирішення проблем управління розвитком, на основі яких сформульовано особливості методичних підходів до забезпечення розвитку місцевих підприємств будівельної індустрії як особливої і органічної частини регіональної та вітчизняної економік. 4. Методом інтерпретації оптимізаційної моделі загального вигляду запропоновано економіко-математичні моделі управління розвитком будівельного кластера із застосуванням інструментів якісних характеристик управлінських рішень – їх маневреності, еластичності, надійності, напруженості та актуальності. 5. Удосконалено методологічні особливості прогнозування діяльності і розвитку територіального комплексу підприємств будівельної індустрії, які полягають у врахуванні випереджаючої взаємозалежності динаміки розвитку будівельного комплексу та динаміки розвитку господарського регіону в цілому, і, в свою чергу, випереджаючої взаємозалежності розвитку окремих підприємств будівельної індустрії та розвитку будівельної галузі. 6. На основі результатів практичних досліджень на підприємствах зроблено висновок, що у процесі реалізації регіональної програми розвитку підприємств будівельної індустрії, зокрема Херсонської області, необхідно враховувати: – ефективність роботи підприємств, яка залежить від ступеня їх адаптації до ринкових умов господарювання, інвестиційної ситуації, що постійно змінюється, та використання наявних ресурсів розвитку; – недостатнє використання природно-ресурсного потенціалу регіону, виробничих потужностей, застарілість технологічного устаткування та застосованих технологій; – реальні економічні передумови для реалізації інноваційного напряму розвитку; – можливості для впровадження кластерної моделі інтеграції будівельних організацій і підприємств будівельної індустрії, обслуговуючої їх інфраструктури та забезпечення на цій основі динамічного розвитку будівництва в області. 7. Показано, що особливістю методів обґрунтування стратегії розвитку виробничого об’єднання (кластера) підприємств будівельної індустрії є поєднання відомих технологій планування стратегічного розвитку підприємств, що дозволяє забезпечити високий рівень надійності оцінки варіантів стратегій ведення бізнесу підприємств на перспективу. 8. Запропоновано методику оцінки ефективності інтеграційних процесів підприємств на стадіях їх проектування і практичного застосування, яка дозволяє обґрунтувати зміну системи управління об’єднаннями підприємств. 9. Розроблено методику визначення інноваційної спрямованості інвестиційних ресурсів на підприємствах, в їх об’єднаннях та галузі, яка дозволяє визначити ступінь практичної реалізації інноваційної політики суб’єктів господарювання і обґрунтувати необхідні управлінські рішення щодо напрямків їх подальшого розвитку. | 