1. Фінансово-економічний стан підприємства повинний розглядається як результат виробничо-господарської діяльності підприємства, що характеризується системою показників, які відбивають наявність, розміщення, використання фінансових ресурсів підприємства і ефективність господарської діяльності. При цьому управління фінансово-економічним станом підприємства являє собою процес вироблення і прийняття управлінських рішень по всіх основних складових його формування, що забезпечують досягнення стратегічних та тактичних цілей підприємства. 2. Представлена класифікація факторів впливу на фінансово-економічний стан підприємства поділяється на класифікаційні групи факторів в залежності від таких класифікаційних ознак, в основу яких покладено мету підвищення якості управлінських рішень: належність до досліджуваного об’єкта, значимість, залежність від діяльності людей, масштаб впливу, напрямки впливу, тривалість та характер впливу, сфера формування, передбачуваність, керованість, можливість обліку і кількісного виміру, ступінь деталізації, сторона досліджуваного явища. Вона дає комплексне представлення про вплив різноманітних факторів на фінансово-економічний стан підприємства; є основою для факторного моделювання фінансово-економічного стану; є базою для активного підходу до виявлення складових фінансово-економічного стану і підвищення якості управлінських рішень. 3. У даний час на фінансово-економічний стан підприємств харчової промисловості найбільш впливають внутрішні (ендогенні) фактори. В процесі управління такі фактори здійснюють несприятливий (або сприятливий) вплив в залежності від факторів-показників об’єкту дослідження: обсягу і структури виробництва і реалізації, витрат виробництва, цінової політики, складу і структури активів, дебіторської і кредиторської заборгованості, фінансових ресурсів. 4. Вивчення тенденцій економічного розвитку харчових підприємств Запорізької області за 1998-2002 роки свідчить про те, що для більшості підприємств першочерговою проблемою залишається проблема формування стійкого фінансово-економічного стану. Збільшилося число збитково працюючих підприємств із 10% у 1998 році до 30% у 2002 році. Спостерігається ріст числа підприємств із 10% (на кінець 1998 року) до 70% (на кінець 2002 року), у складі активів балансу яких малися непокриті збитки, причому частка даної «хворої» статті до кінця 2002 року склала 8,9%, тоді як у 1998 році тільки 0,1%. За аналізований період 90% підприємств мали нестачу власних оборотних коштів для формування своїх запасів і витрат. При наявній тенденції росту поточної ліквідності в середньому, по сукупності підприємств 70% досліджуваних мали показник поточної ліквідності нижче нормативу. 5. Аналізуючи фінансово-економічний стан десяти підприємств харчової промисловості Запорізької області слід зазначити, що найбільш ефективно функціонували протягом аналізованого періоду три підприємства, що були ранжировані в порядку вибуття рейтингової оцінки: ПП “Молокозавод-Олком”, ТОВ “Сладко” і ВАТ “Хлібокомбінат № 2”, де якість управління фінансово-економічним станом краща. 6. Запропонована система управління фінансово-економічним станом підприємства. Центральне місце в ній займає ефективне інформаційне забезпечення, координатором якого є центр прогнозування і обліку. З цією метою на підприємствах харчової промисловості діють центри відповідальності з відповідною структурою. Окремі блоки в системі займають цілеспрямована економічна політика управління і контролінг фінансово-економічного стану. Проведення аналізу фінансово-економічного стану дозволяє здійснити поточне планування і визначити пріоритетні напрями управлінського впливу для забезпечення стійкого фінансово-економічного розвитку підприємств харчової промисловості. 7. Використання в практичній діяльності харчових підприємств комплексного індикатора фінансово-економічного стану дозволить у процесі контролінга виявляти сигнали кризових явищ і в реальному режимі часу, на основі широких можливостей у виборі варіантів пошуку резервів економічного росту підприємства регулювати основні параметри фінансово-економічного стану відповідно до загальної моделі планування економічного розвитку підприємства в залежності від сформованої комбінації зовнішніх і внутрішніх факторів. Уточнена методика розрахунку комплексного індикатора, адаптована до діяльності харчових підприємств, спрямована на проведення експрес-оцінки фінансово-економічного стану підприємства і підвищення ефективності управління внутрішніми формалізованими факторами шляхом максимізації одних параметрів при задовільних значеннях інших параметрів. 8. Варіабельність управлінських рішень в області формування фінансово-економічного стану залежить від сформованої комбінації зовнішніх і внутрішніх факторів. Рекомендовані загальні моделі планування економічного розвитку підприємства наступального і захисного характеру можуть бути використані в регулюванні параметрів фінансово-економічного стану підприємства на конкретних стадіях кон'юнктури ринку. 9. Удосконалено економіко-математичну модель Вілсона щодо оптимального обсягу поповнення оборотних коштів підприємств харчової промисловості з урахуванням специфіки підприємств харчової промисловості - обмеженого терміну придатності сировини. |