У дисертації викладено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у встановленні закономірностей формування продуктивності насінників цукрових буряків, якісних показників насіння та удосконаленні технології їх вирощування висадковим способом, яка вирішена шляхом позакореневого використання композиції мікроелементів в хелатній формі плюс бор (Н3ВО3) торгової марки “Реаком-Р-бурякове” як окремо, так і в поєднанні із макродобривами на чорноземі типовому правобережного Лісостепу України. Застосування позакореневого підживлення насінників цукрових буряків з метою інтенсифікації продуційного процесу насаджень насінників цукрових буряків є таким агротехнічним прийомом, який сприяє підвищенню інтенсивності процесів росту і розвитку рослин, збільшенню врожайності і покращанню посівних якостей насіння, є господарчо доцільним і економічно вигідним. Найбільш ефективним при позакореневому внесенні добрив на чорноземі типовому в умовах достатнього зволоження є внесення композиції мікроелементів ( Zn, Mn, Cu, Co, Mo, В ) в “Реаком-Р-бурякове” в дозі 6 л/га окремо або в парному поєднанні з карбамідом у дозі 15 кг/га д.р., амофосом чи РКД в дозах 20 кг/га за вмістом Р2О5. Позакореневе внесення композиції мікродобрива “Реаком-Р-бурякове” сприяє кращому забезпеченню рослин рухомими формами елементів живлення, більш економному використанню поживних речовин із грунту на створення органічної речовини. Вміст рухомих форм макро- та мікроелементів у ґрунті більше залежить від доз даного добрива, ніж строків та кратності його застосування. Використання добрив позакореневим способом інтенсифікує наростання вегетативної маси рослин насінників цукрових буряків та їх листкового апарату. Темпи і розміри наростання сирої маси рослин залежать від строків внесення добрив, їх видів та форм. Поєднання внесення макро- та мікроелементів сприяє збільшенню надземної маси рослин на 39,9-46,8 %, площі листкової поверхні на 16,5-20,7 % порівняно з контролем, а також подовженню терміну активної життєдіяльності останньої. Формування більшої біомаси в цілому та сухих речовин в окремих органах рослин забезпечується при позакореневому використанні елементів живлення у фазі бутонізації насінників. Обприскування вегетуючих рослин насінників водними розчинами “Реаком-Р-бурякове” як окремо, так і одночасно з макродобривами є активізуючим фактором фізіолого-біохімічних процесів, зокрема засвоєння елементів живлення. Вміст азоту в листках порівняно з контролем підвищується на 0,32-0,54 %; фосфору – на 0,09-0,24; калію – на 0,24-0,49 %; в стеблах на 0,18-0,40; 0,04-0,11 і 0,20-0,33 % відповідно. Аналогічна закономірність спостерігається в хімічному складі коренеплодів. Підвищене поглинання основних елементів живлення свідчить про більшу доступність хелатних сполук мікроелементів для рослин та синергічну дію їх відносно макроелементів. Покращання умов мінерального живлення при позакореневому внесенні добрив активізує ростові процеси насінників, при цьому збільшуються лінійні розміри головного квітконосу на 20,7-30,9 см, посилюється інтенсивність утворення та росту бокових пагонів другого та третього порядків у 1,5-1,6 разу і утворення на них генеративних органів. Щільність розміщення плодів на 10-ти сантиметрових квітконосних відрізках пагонів всіх порядків зростає на 28,0 46,4 % проти контролю, що в кінцевому результаті забезпечує суттєве підвищення їх насіннєвої продуктивності. Під впливом позакореневого використання макро- та мікродобрив прискорюється проходження фенофаз: дозрівання насіння наступає на 6-8 днів раніше, вегетаційний період скорочується на 5-7 днів, більш дружно проходить цвітіння насінників, його інтенсивність підвищується на 19-24 %, ступінь зав’язування плодів збільшується на 9-12 %. Застосування “Реаком-Р-бурякове” сприяє підвищенню чистої продуктивності фотосинтезу за період від фази бутонізації до фази цвітіння на 3,40 г/м2 ( на контролі 5,43 г/м2 ), а при поєднанні його із макродобривами – на 3,97-6,38 г сухої речовини на м2 за добу. Встановлено тісну кореляційну залежність між показниками ЧПФ та врожайністю насіння (r=0,92). Використання “Реаком-Р-бурякове” в дозі 6 л/га у фазі бутонізації забезпечує підвищення врожайності насіння на 0,47 т/га стосовно контролю і на 0,21 т/га порівняно з внесенням мікроелементів у еквівалентній кількості в формі неорганічних солей. Оптимальні умови живлення, які створюються при парному поєднанні цієї композиції мікроелементів із карбамідом, калієм хлористим, амофосом і РКД, сприяють отриманню істотних приростів урожайності насіння від усіх комбінацій. Найбільш ефективними виявилися парні комбінації “Реаком-Р-бурякове” із амофосом і РКД (20 кг/га д.р. за вмістом Р2О5). Збільшення врожайності насіння склало відповідно 0,76 т/га (54,5 %) і 0,79 т/га (56,8 %). Позакореневе обприскування насінників мікро- і макродобривами суттєво покращує посівні якості насіння. Використання “Реаком-Р-бурякове” підвищує енергію проростання насіння на 13 %, схожість – на 11 %, масу 1000 штук плодів – на 2,2 г порівняно з контролем і відповідно на 4 %, 4 % і 0,8 г з варіантом, де вносили мікроелементи в еквівалентній кількості в формі неорганічних солей.
Внесення “Реаком-Р-бурякове” в поєднанні із макродобривами обумовлює підвищення енергії проростання насіння від 10 до 16 %, схожості від 8 до 12 %, маси 1000 плодів – від 2,0 до 3,6 г. При цьому змінюється фракційний склад насіння, зростає питома вага фракції розміром 4,5-5,5 мм на 10,4-15,9 %, спостерігається тенденція до зростання фракції більше 5,5 мм і зменшення кількості насіння розміром 3,0-3,5 мм (на 4,9-5,9 %) та 3,5-4,5 мм (на 6,6-11,7 %). Відбуваються позитивні зміни в хімічному складі насіння. Внесення мікро- та макродобрив позакореневим шляхом у технології вирощування насінників цукрових буряків висадковим способом є біоенергетично і економічно доцільним агротехнічним заходом завдяки збільшенню виходу енергії з урожаєм, зменшенню енерговитрат на виробництво насіння і покращенню основних економічних показників. Використання “Реаком-Р-бурякове” як окремо, так і в поєднанні з макродобривами забезпечує отримання умовно чистого прибутку 2996-5445 грн./га при високій біоенергетичній ефективності – 0,68-0,78.
|