Анотація до роботи:

Шоміна Н.В. Удосконалення технології інкубації яєць курей шляхом підвищення газо- та вологопроникності шкаралупи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва. – Інститут тваринництва УААН, Харків, 2008.

Дослідження виконані в напрямку удосконалення стандартної технології інкубації яєць курей шляхом підвищення газо- та вологопроникності шкаралупи. В ході роботи одержано дані щодо зменшення проникності шкаралупи для газів та водяної пари зі зміною напряму продуктивності курей від легкого до важкого, а також зі збільшенням віку птиці. Вивчено зв’язок даного показника з інкубаційними якостями яєць, ембріональним розвитком птиці, виводимістю яєць та періодами підвищеної смертності зародків. Встановлено, що оброблення поверхні шкаралупи розчинами соляної, оцтової кислот та гіпохлориту натрію підвищує її проникність для газів та водяної пари в середньому в 1,1 – 2,7 рази, внаслідок зміни структури надшкаралупної плівки (кутикули), а також хімічних реакцій, які відбуваються між застосованими розчинами та поверхнею шкаралупи. Проведено пошук найбільш ефективного засобу підвищення проникності шкаралупи яєць, який не здійснює негативного впливу на процеси ембріонального розвитку зародків, здоров’я людини та обладнання інкубаторів. Удосконалено технологію інкубації яєць курей шляхом застосування оброблення яєць розчином гіпохлориту натрію у другу половину ембріонального розвитку птиці. Це дає змогу за рахунок збільшення проникності шкаралупи знизити смертність зародків в кінці інкубаційного періоду, підвищити виводимість яєць в середньому на 2,3 %, вихід кондиційного молодняка на 1,6 %.

1. Удосконалено технологію інкубації шляхом оброблення яєць курей розчином гіпохлориту натрію (концентрацією 0,08 моль/л) у другу половину ембріонального розвитку птиці, що дає змогу за рахунок збільшення газо- та вологопроникності шкаралупи знизити смертність ембріонів на пізніх стадіях розвитку, підвищити виводимість яєць та якість добового молодняка.

2. Для яєць курей порід полтавські глинясті та білий род-айленд характерна більша кількість сухих речовин та менша кількість води у жовтку, знижена пористість шкарлупи порівняно з яйцями курей породи білий леггорн. Із збільшенням віку птиці, незалежно від напряму її продуктивності, встановлено підвищення в яйці вмісту сухих речовин за рахунок збільшення ліпідів.

3. Газопроникність шкаралупи яєць курей породи білий леггорн (3,710^-3 м³/м²с) достовірно вища порівняно з величиною цього показника у яєць курей порід полтавські глинясті (2,510^-3 м³/м²с) та білий род-айленд (1,610^-3 м³/м²с). Підшкаралупні мембрани зменшують газо- та вологопроникність шкаралупи свіжих яєць у 160-360 разів, кутикула – в 2-3 рази. Встановлено зниження газопроникності шкаралупи яєць при збільшенні віку птиці.

4. Показано, що різниця в морфологічній та фізико-хімічній будові яєць курей досліджуваних порід призводить до відмінностей в ембріональному розвитку, а саме: для ембріонів курей порід полтавські глинясті та білий род-айленд у другу половину інкубації характерні більший (на 0,6 – 2,3 %) вміст жовткового мішка, ембріональних рідин (на 0,4 – 0,8 %), пізніше використання білка (в середньому на 6 годин) порівняно із зародками курей породи білий леггорн.

5. При стандартному режимі інкубації для яєць полтавських глинястих курей та білого род-айленду характерні нижчі на 1,2 – 7,8 % показники виводимості, більша на 1,0 – 3,7 % кількість задохликів порівняно з яйцями курей породи білий леггорн, що обумовлено недостатнім рівнем газопроникності їх шкаралупи.

6. Оброблення поверхні шкаралупи розчинами соляної, оцтової кислот та гіпохлориту натрію підвищує її проникність для газів та водяної пари в середньому в 1,1 – 2,7 рази. Це обумовлено порушенням структури надшкаралупної плівки (кутикули), внаслідок реакцій, які відбуваються між застосованими розчинами та поверхнею яйця.

7. Встановлено, що оброблення поверхні яєць в період переходу ембріонів на живлення речовинами з жовткового мішка (17-18 доба інкубації) розчинами соляної, оцтової кислот та гіпохлориту натрію позитивно впливає на показники виводимості яєць, виводу та якості молодняка.

8. Використання розчину гіпохлориту натрію для оброблення шкаралупи яєць у другу половину ембріонального розвитку птиці призводить до підвищення їх виводимості в середньому на 7,5 %, виходу кондиційного молодняка – на 8,1% порівняно з необробленими групами яєць. Ефект від застосування розчину оцтової кислоти, у порівнянні з контролем дещо нижчий: виводимість зростає в середньому на 5,1 %, вихід молодняка – на 5,6 %.

9. Застосування розчинів соляної, оцтової кислот та гіпохлориту натрію для оброблення яєць у виробничих умовах дає змогу підвищити їх виводимість на 1,9 %, 0,5 % та 2,3% відповідно.

10. Встановлено, що використання розчинів соляної та оцтової кислот для оброблення яєць в процесі інкубації призводить до корозії металевих частин інкубаційної шафи, тому на даному етапі розвитку інкубаторобудування більш доцільним є застосування розчину гіпохлориту натрію.

Публікації автора:

1. Шоміна Н.В. Підвищення газо- та вологопроникності шкаралупи яєць курей / Н.В. Шоміна, В.О. Бреславець, Ю.Р. Князєв // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2003. – Вип.53. – С. 481-485.

2. Бреславец В.О. Виводимість яєць та смертність ембріонів курей різних порід в залежності від їх віку / В.О. Бреславець, Н.В. Шоміна // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2004. – Вип.54. – С. 16-21.

3. Бреславець В.О. Вплив розчинів гіпохлориту натрію та оцтової кислоти на ембріональний розвиток та виводимість яєць курей / В.О. Бреславець, Н.В. Шоміна, Ю.Р. Князєв // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2005. – Вип. 56. – С. 25-35.

4. Бреславець В.О. Дослідження газо- та вологопроникності шкаралупи яєць курей різних порід та віку / В.О. Бреславець, Н.В. Шоміна // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2006.– Вип. 58. – С. 355-360.

5. Бреславець В.О. Особливості ембріонального розвитку курей залежно від напрямку продуктивності та віку / В.О. Бреславець, Н.В. Шоміна // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2004. – Вип. 55. – С. 406-415.

6. Бреславець В.О. Вплив хімічної обробки у другу половину інкубації на мікробну контамінацію та виводимість яєць / В.О. Бреславець, Н.В. Шоміна, А.А. Ракова // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2005. - Вип. 85, Т. 1.- С. 164-169.

7. Бреславець В.О. Газо- та вологопроникність шкаралупи яєць курей різних порід та віку / В.О. Бреславець, Н.В. Шоміна // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2004.-Вип. 84. - С. 128-134.

8. Пат. 13721 Україна, МПК (2006) А01К 43/00. Спосіб хімічної обробки яєць курей / Бреславець В.О., Стегній Б.Т. , Шоміна Н.В., Дунаєв Ю.К.; заявник та патентовласник Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини.- № u200509721; заявл. 17.10.2005; опубл. 17.04.2006, Бюл. № 4. – 5 с.