Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2008.
В дисертаційній роботі розроблено алгоритм діагностики та вибору оптимальної хірургічної тактики при холелітіазі. Показано, що одномоментна холедохолітоекстракція доцільна при великих розмірах конкрементів, а також при не ефективності ендоскопічної папілосфінктеротомії. Найбільш важким технічно варіантом при лапароскопічній холецистектомії у хворих з ускладненими формами холелітіазу є перивезікальний инфільтрат та абсцес. Застосування лапароскопічних способів операцій при холедохолітіазі супроводжується більш низьким ступенем травматичності у порівнянні з відкритими операціями. Використання мініінвазивних хірургічних методик у хворих з холедохолітіазом дозволило знизити кількість післяопераційних ускладнень з 10,4% до 4,8% та зменшити тривалість періоду реабілітації після операції з більш високими показниками якості життя, у порівнянні з групою хворих після відкритих операцій.
В дисертаційній роботі розроблено і науково обгрунтований новий напрямок в діагностиці і лікуванні ускладнених форм жовче-кам'яної хвороби, в основі якого лежить диференційована топічна і морфологічна діагностика ускладнень холелітіазу і оптимізація діагностичної і лікувальної тактики з пріоритетним виконанням мініінвазивних (лапароскопічних і ендовідеоскопічних) технологій для їх корекції.
Діагностика ускладнених форм холелітіазу включає послідовне використання комплексу діагностичних заходів, які включають клініко-лабораторне дослідження, УЗД як скринінгове дослідження, та ЕРПХГ і КТ - за показами у хворих в складних діагностичних випадках.
Одномоментна ЛХЕ і ХЛЕ з використанням холедохоскопії є методом вибору у пацієнтів молодого віку при поодиноких конкрементах загальної жовчної протоки і відсутності рубцево-склеротичних змін великого сосочка дванадцятипалої кишки. Лапароскопічна екстракція конкрементів з холедоха припустима також у випадках значних конкрементів і тубулярному стенозі холедоха після невдалої екстракції конкрементів через папілотомний доступ.
При ускладненні холедохолітіазу механічною жовтяницею і гнійним холангітом методом вибору є 2-х етапна тактика: ЕПСТ з внутрішньопротоковими маніпуляціями з транспапілярного доступу на 1-му етапі, ЛХЕ – на 2-му етапі у поєднанні з періоперацийною ентеросорбціею, СДК і імунокорекціею.
Лапароскопічні способи операцій при холедохолітіазі менш травматічні у порівнянні з відкритими операціями, на що вказує динаміка показників рівня вмісту СРБ і ІЛ-6 до і після операції: до кінця 3 доби після операції концентрація цих показників в крові у хворих 3-ої групи у порівнянні з доопераційними значеннями залишалася підвищеною до рівня 66,8±3,4 мкг/мл та 16,8±1,4 пкг/мл відповідно, а у пацієнтів 1-ої групи відмічено істотне її зниження до рівня 29,6±2,3 мкг/мл та 4,2±0,7 пкг/мл.
Диференційоване використання мініінвазивних хірургічних методик у хворих з холедохолітіазом дозволяє зменшити число післяопераційних ускладнень з 10,4% до 4,8%, а також істотно зменшує тривалість періоду реабілітації після операції, що підтверджується вищими у порівнянні з групою хворих після відкритих втручань показниками якості життя, при їх оцінці за допомогою критеріїв опитувальника Sf-36.
Лапароскопічна холецистектомія при гострому холециститі, ускладненому перівезікальним інфільтратом і абсцесом, – технічно складне оперативне втручання, що супроводжується ускладненнями у 6 (10%) хворих і конверсією у відкриту операцію у 4 (6,7%) пацієнтів.
Публікації автора:
Сербул М.М. Малоинвазивные хирургические вмешательства при холедохолитиазе // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. КГМУ им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2007. – Т. 143, Ч. V. – С. 231 - 236.
Сербул М.М. Выбор тактики миниинвазивного вмешательства у больных с холедохолитиазом // Клінічна хірургія. – 2008. – № 6. – С. 15-17.
Ильченко Ф.Н., Сербул М.М., Гривенко С.Г., Артемов Ю.В. Профилактика развития послеоперационных осложнений у больных с синдромом эндогенной интоксикации // Харьк. хір. школа. – 2008. – № 2. – С. 173-176. (Здобувач приймав участь у плануванні наукових досліджень, клінічному відборі, обстеженні та лікуванні хворих, аналізі матеріалу, підготовці статті до друку).
Сербул М.М Особенности одномоментной лапароскопической холецистэктомии и холедохолитоэкстракции у больных с механической желтухой // Эндоскопическая хирургия. –2005. – № 1. –С. 124.
Сербул М.М., Ильченко Ф.Н. Сравнительная оценка степени травматичности лапароскопической и открытой операции по поводу холедохолитиаза // Клінічна хірургія. – 2007. – № 11-12. – С. 54-55. (Здобувач приймав участь у плануванні наукових досліджень, клінічному відборі, обстеженні та лікуванні хворих, аналізі матеріалу, підготовці статті до друку).
Сербул М.М., Ильченко Ф.Н. Продолжительность реабилитации и качество жизни пациентов с холедохолитиазом после выполнения открытой и миниинвазивной операции // Клінічна хірургія. – 2008. – № 4-5. – С. 28. (Здобувачем проведено аналіз літературних даних, збір та аналіз частини матеріалу, підготовка статті до друку).
Сербул М.М., Ильченко Ф.Н. Повышение эффективности лапароскопических вмешательств у больных с холедохолитиазом [Електронний ресурс]: тезисы докладов 3-й международной конференции «Актуальные вопросы эндоскопической хирургии». – С. Петербург. – 2008. Режим доступу: http//www.laparoscopy.ru/conference-4html.(Здобувачу належить ідея, частина матеріалу дослідження, формулювання висновків, підготовка статті до друку).
Ильченко Ф.Н., Сербул М.М. Очерки гнойной хирургии В.Ф. Войно-Ясенецкого и современные подходы к профилактике гнойно-воспалительных осложнений после лапаротомии. – Православие и медицина. – 2008. – № 2. – С.49-53. (Здобувачем проведено аналіз літературних даних, збір та аналіз частини матеріалу, формулювання висновків, підготовка статті до друку).
