1. На основі натурних гідротермічних досліджень, проведених на Запорізькій АЕС, Південно–Українській АЕС, Хмельницькій АЕС, Криворізької ТЕС отримано теоретичну модель інтенсивності охолодження транзитного потоку циркуляційної води в різних типах ВО за навантаженням та типом водозабору. За межу інтенсивного добового охолодження транзитного потоку води у ВО рекомендовано прийняти швидкість охолодження для кінцевої ділянки Vt = 0,10 – 0,15 0С/100м, або ж Vt = 0,050,07 0С/год що відповідає точності вимірювань параметрів. Визначено, що у навантаженому непротічному річками ВО охолодження циркуляційної води в середньому становить 9,3 0С. Порівняно з природним водоймищем, температура води ВО підвищилась на 6,3 0С. В жаркий період року при питомих навантаженнях на ВО вище 1,0 м3/м2 добу не забезпечується охолодження води до допустимої її температури 33 0С.
3. Розроблено методику визначення розрахункової швидкості транзитного потоку оборотної води СТВ у водосховищі-охолоднику, пояснено кінематику потоку в зоні водозабору. З’ясовано, що коловий рух води і вироутворення по течії у ВО обумовлені, в основному, морфометричними характеристиками дна ВО, на таких ділянках збільшуються тривалість протікання, водообіг ВО та охолодження циркуляційної води. 4. В результаті гідротермічних досліджень СТВ АЕС з глибинним водозабором встановлено, що прямий транзитний потоку води від водоскиду відсутній, тому період водообігу активної зони ВО на 4 – 5 діб більший ніж для поверхневого водозабору, внаслідок чого в теплий період року температура охолодженої води нижча на 4 – 6 0С, при цьому відсутнє обмеження встановленої потужності енергоблоків, і необхідна менша площа ВО. 5. Встановлено, що акумулювання та періодичне використання стоку джерела живлення ВО збільшеними питратами, а також регулювання скиду теплої води у ВО активізує гідротермічні процеси та підвищує ступінь використання ВО. Розроблено та запатентовано нові способи інтенсифікації роботи ВО, застосування яких дає зниження, приблизно на 3С, температури охолодженої води на водозаборі в теплий період. Розроблено новий тип ефективнішої водозабірної споруди для ВО СТВ. 6. Розроблено графічні залежності та теоретичні формули для визначення оптимальної подачі охолоджувальної води СТВ у конденсатори турбін за найбільшим зростанням потужності енергоблоків. 7. Вперше обгрунтовано ступінь резервування подачі води БНС енергоблоків, який визначено на основі зміни ступеня водозабезпечення технологічних споживачів при виході з ладу однієї з підсистем. 8.В результаті теоретичного аналізу доведено про рівномірність витрат охолоджувальної води по висоті в рядах конденсаторних трубок однакових діаметрів. 9. Впровадження результатів дисертаційної роботи для СТВ ТЕС і АЕС надає більшої досконалості її окремим спорудам та обладнанню і підвищує ефективність даних систем в цілому. Основні положення дисертації опубліковано в таких роботах: 1. Босак М.П. Надійність систем технічного водопостачання блочних теплових та атомних електростанцій // Матеріали польсько-українського н.-т. симпозіуму “Виклик комунальним системам водопровідно- каналізаційного господарства порозі двадцять першого століття” Poznan –Rzeszow – Lwow, 1999. 2. Босак М.П Удосконалення та регулювання роботи водосховищ-охолодників //МатеріалиІ міжн.наук.конф. «Актуальні проблеми будівництва та інженерії довкілля» Львів. – 2001р. 3. Босак М.П. Гідротермічні характеристики та способи ефективнішого використання водосховищ-охолодників // Вісник УДУВГП”, Вип. № 5 (18). Рівне. – 2002 р. С. 3-6. 4. Босак М.П., Мисак Й.С. Утримання споруд технічного водопостачання виведеної з експлуатації Чорнобильської АЕС. //”Энергетика и электрификация”. -№2. – Київ. – 2005. – С. 21-24. (особистий внесок – визначення градієнта фільтраційного потоку на на основу насосної станції, розміщеної в низовому укосі дамби ВО). 5. Босак М.П., Мисак Й.С. Резервування подачі води систем охолодження конденсаторів турбін енергоблоків. //”Энергетика и электрификация”. -№9. –Київ. –2005. – С.14-17. (особистий внесок – розрахунок ступеня резервування подачі та кількості циркуляційних насосів). 6. Босак М.П., Мисак Й.С. Інтенсивність охолодження циркуляційної води ТЕС і АЕС у водосховищах-охолодниках. //”Энергетика и электрификация”. –№ 8. – Київ. –2005. – С. 42 – 44. (особистий внесок – визначення теоретичних залежностей інтенсивності охорлодження). 7. Босак М.П., Чернюк В.В. Вплив циклічного скидання охолоджуваної води на активну зону водосховища-охолодника // Вісник НУ “ЛП” “Теорія і практика будівництва”, № 520. – Львів. – 2005 р. С. 17 – 20. (особистий внесок –дослідження охолодження та кінематики потоку у ВО). 8. Тазалова Н. Н. Босак М.П. Увеличение активной площади водохранилища-охладителя. Материалы 6 международного Конгресса ЭКВАТЕК. – М. 2004. С. 894. (особистий внесок – способи збільшення активної площі ВО ТЕС). 9. Босак М.П. Аналіз гідродинамічого режиму охолоджувальної води в конденсаторах і зливному водоводі енергоблока.– //“Энергетика и электрификация”, № 3 (270) – С. 22 – 25. – К. 2006. 10. Деклараційний патент України на винахід. 60737 МПК 7 F28 B 9/06, Cпосіб охолодження оборотної води у водосховищі-охолоднику./ Босак М. П., Каращенко В. М., Чернюк В.В. № 2003021243. Подано 11.02. 2003, опубліковано 15.08. 2003; Бюл. № 10. 11. Деклараційний патент України на винахід. 59279, МПК 7 F28B9/06. Cпосіб охолодження води системи технічного водопостачання електростанції. /Босак М. П., Чернюк В.В. № 20021210443. Подано 23.12. 2002, опубліковано 15.08. 2003; Бюл. № 8, 2 с. 12. Деклараційний патент України на винахід 62504, МПК 7 Е02В9/00, "Водозабірна споруда". / Чернюк В.В, Босак М. П., Каращенко В. М. № 2003042916подано 15.12. 2003, опубліковано 15.08. 2003; Бюл. № 12. |