1. На основі досліджень впливу оптимальних запасів корму в період осінньої ротації генерацій бджіл на збереження умов життєзабезпечення бджолиних сімей в стані холодового гіпобіозу удосконалено систему технологічних прийомів підготовки до зимівлі та розроблено спосіб дистанційного контролювання їх стану, що забезпечує суттєве збереження чисельності бджіл, зменшення кількості витраченого корму, відображення рівня життєвих процесів упродовж зимівлі і контроль трофічних зв’язків бджіл із запасами корму, упередження втрат бджолиних сімей внаслідок вуглеводної дистрофії та збереження потенціалу їх розвитку ранньою весною. 2. У лісостеповій зоні Лівобережжя України при підготовці бджолиних сімей до зимівлі з третьої декади липня відбувається поступове зменшення вирощування розплоду незалежно від наявності продуктивного медозбору. При забезпеченні зимівлі бджолиних сімей квітковим медом період від початку зменшення до припинення виховання розплоду коротший і дорівнює в середньому 71 добу, а при зимівлі на кормі, виготовленому із цукрового сиропу в термін з 1 до 15 вересня – довший (84 доби). Сила бджолиних сімей, що зимували на кормі з цукрового сиропу, на початку зими і навесні порівняно з сім’ями, що зимували на квітковому меді менша на 1,0 та 0,9 вулички (р < 0,001). 3. Підгодівля бджолиних сімей цукровим сиропом для диференційованого поповнення зимових кормових запасів у третю декаду серпня призводить до збільшення їх сили на 0,5 вулички при осінній ротації вікового складу бджіл, зменшення використання корму на вуличку бджіл на 0,1–0,4 кг та найменшого відходу бджіл (0,3 вулички) за період зимівлі порівняно з сім’ями, яким його згодовували з 1 до 15 вересня та з 20 вересня до 5 жовтня. 4. За 28–30%-ного рівня забезпечення бджолиних сімей медом до норми (2,5 кг) на зимовий період потреба в цукрі для підгодівлі сімей становить 1,7–1,6 кг на вуличку бджіл. 5. Потреба вуглеводного корму на період зимівлі бджолиних сімей різної сили (4-6-8 вуличок) у лісостеповій зоні України становить на вуличку бджіл для слабких сімей 1,5 кг, середніх – 1,3 і сильних – 1,2 кг, а на період весняного розвитку – відповідно 1,3; 1,3 і 1,4 кг. Після перезимівлі запас меду в гніздах слабких сімей становить 4,8 кг; середніх – 7,5 і сильних – 10,8 кг, що наближається до біологічно зумовленої потреби в ньому до першого весняного взятку. 6. Спосіб зимівлі сімей, забезпечених верхньою вентиляцією гнізд через покрівець з тканини, має переваги над способами покриття, коли гнізда сімей обладнували за загальноприйнятою методикою і розміщували на середині вуликів таким чином, щоб їх краї знаходились біля льотків, а стельова дощечка з вентиляційним вирізом розміщувалась за останнім гніздовим стільником навпроти льотка, що сприяє економнішому споживанню корму відповідно на 0,2 і 0,4 кг на вуличку зимувалих бджіл, підвищенню збереженості бджіл – на 0,2 і 0,3 вулички і збільшенню виховання розплоду сім’ями навесні – на 28,6 і 42,1%. 7. Показники температури в гнізді, одержані за допомогою дистанційної системи, дозволяють визначати рівень життєвих процесів бджолиних сімей впродовж зимівлі і контролювати трофічні зв’язки бджіл із запасами корму, що допомагає знизити втрати їх внаслідок вуглеводної дистрофії на 8% та виконувати моделювання розміщення бджолиного клубу в різні періоди зимівлі. 8. Сильні сім’ї (8 вуличок) у центрі бджолиного клубу мають стабільнішу температуру (максимальне зниження +28…33оС) і більш повільніший термотаксис на стільниках у процесі використання корму, ніж слабкі з 4-6 вуличками і максимальним зниженням температури до +21…28оС. 9. Використання у виробничих умовах системи підготовки і утримання бджолиних сімей в осінньо-зимовий період та способу дистанційного контролю їх стану у вулику під час зимівлі забезпечує отримання прибутку понад 11,0 грн. на одну зимувалу бджолину сім’ю, а окупність вкладень у розробки становить 1 рік. |
